29 вересня 2011 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося урочисте відкриття Всеукраїнської наукової конференції “Лісова пісня” Лесі Українки: текст і контекст (до 100-річчя написання драми-феєрії та 140-річчя від дня народження письменниці)”. Продовження →

Людство впродовж історії свого розвитку намагалось знайти відповіді на всі можливі запитання, відкрити і заглянути у кожну шпаринку, пояснити свої аргументи науковим способом. Прогрес відбувається з дня у день, але одвічний пошук, в якому перебуває людина, ніколи її не покине. Як писав німецький філософ Еманнуїл Кант: “Дві речі дивують мене: зоряне небо над моєю головою та голос совісті в мені”. І мене ці речі дивують, а особливо небо… Щоб хоча би частково наблизитись до небесних таємниць, я вирішила завітати в приміщення корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка, що знаходиться на вулиці Кирила і Мефодія, 8, де розміщене одне із чудес Львова, та й України, – Астрономічна обсерваторія. Переступивши поріг маленького кабінету директора обсерваторії Новосядлого Богдана Степановича, загорілась бажанням розкрити для себе досі не відомий, навіть трохи магічний світ. “Зоряний пил” осів на мої плечі, а Богдан Степанович приголомшив мене розповіддю про обсерваторію. Чим хочу поділитись із Вами. Продовження →

Історія картографії у Франковому університеті налічує понад сто років. У різні роки в Університеті працювали такі видатні географи-картографи як Євгеніуш Ромер (1871–1954), Степан Рудницький (1877–1937), Юрій Полянський (1892–1975) та ін. Їхні роботи й сьогодні вважаються взірцем оформлення картографічних творів, прикладом для наслідування майбутнім поколінням географів і картографів. Продовження →

Традиційно і цього року ми маємо численні досягнення у науковій діяльності.
До дійсно вагомих здобутків варто віднести те, що незважаючи на закінчення фінансування Міністерством науково-навчального центру “Фрактал”, який ми заснували два роки тому, він продовжує активно працювати. Університет на його функціонування у 2011 році виділив 100 тис. гривень. І за ці гроші ми маємо можливість підтримувати функціонування приладів, організовувати поїздки наших науковців на конференції чи у бібліотеки для роботи з літературою, якої немає у Львові.
Також вагомим є те, що ми і надалі продовжуємо наш проект “Мільйон на прилад”, який був ініційований Ректором, професором Іваном Вакарчуком у 2007 році. Цього року нам вдалося придбати для біологічного факультету рідинний хроматограф. Цей прилад дозволить біологам та іншим ученим нашого Університету, які використовують метод рідинної хрономатографії, проводити наукові дослідження на світовому рівні… Продовження →

Україна відома і невідома….
Ця гра слів стала особливо актуальною сьогодні, адже зацікавлення нашою країною іноземних громадян зростає з року в рік. Саме ознайомленню з українською мовою, літературою, культурою, історією сприяють щорічні літні школи для іноземних студентів у ЛНУ ім. Івана Франка.
Організатором Міжнародної літньої школи “Українська мова і кра­їно­знав­ство” є Центр україністики, який виник 2008 року з ініціативи Ректора Університету Івана Вакарчука. Директором Центру є декан філологічного факультету Ярослав Гарасим, який зазначає: “Центр україністики активно проводить не лише літні школи, але й зимові та весняні. Цього року відбулося дві школи – Міжнародна літня та весняна для шведів. У планах – розширення діяльності Центру, проведення майстер-класів з методики викладання мови, міжнародних та всеукраїнських конференцій викладачів”.
За час функціонування Міжнародної школи її учасниками стали представники Австралії, Афганістану, Болгарії, Ірану, Іраку, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Німеччини, Південної Кореї, Польщі, Росії, Словенії, США, Угорщини, Франції, Чехії, Японії. Завжди є досить значний відсоток німецьких студентів, яких підтримує Німецька служба академічних обмінів і щорічно надає 14 стипендій для охочих. Лектори DAAD також є активними співорганізаторами школи.
Хто їде на літню школу? Продовження →

Навчання іноземців української мови у ЛНУ ім. Івана Франка здійснюють підготовче відділення для іноземних громадян факультету доуніверситетської підготовки та кафедра українського прикладного мовознавства на філологічному факультеті.
Студенти–іноземці спочатку проходять річний інтенсивний курс української мови з викладачами підготовчого відділення, а потім удосконалюють свої комунікативні навики та поглиблюють теоретичну підготовку під час занять на кафедрі українського прикладного мовознавства. Продовження →

Упродовж ювілейного року міжнародна співпраця Університету була традиційно активною та інтенсивною.
Зокрема цього року Ректор Іван Вакарчук у Болоньї підписав “Magna Charta Universitatum”, чим задекларував належність нашого Університету до численної спільноти університетів світу, які керуються фундаментальними принципами, для забезпечення розвитку освіти, інноваційного руху та налагодження тісних взаємозв’язків.
Окрім того, у 2011 році кількість підписаних угод про співпрацю із закордонними партнерами зросла із 74 до 82. Продовження →

Випускниця підготовчого відділення для іноземних громадян Айсата Діт Діало (Малі) зі свідоцтвом про успішне складання іспиту з української мови як іноземної. Продовження →

Діалог як пошук істини…
Щорічно Університет відвідують гості з України та світу. Високопосадові особи, письменники, філософи, культурні та громадські діячі беруть участь у семінарах та конференціях, проводять зустрічі зі студентами та працівниками Університету, а також сприяють міжнаціональному та міжкультурному взаєморозумінню.
Університет дає можливість своїм студентам особисто познайомитись та поспілкуватись з постатями, які слугують прикладом наполегливості та відваги, працелюбності та відкритості.
Ми маємо добру нагоду згадати найяскравіших гостей, які відвідували наш Університет цього року. Зустрічі з відомими науковцями, політичними діячами, літераторами і всіма тими, хто творчо осмислює проблеми сучасності, мають важливе значення для формування світогляду молодої людини. Аби впоратися з викликами сьогодення, окрім фахових знань, необхідна духовна загартованість. Продовження →

350-літня історія Львівського університету засвідчує про багатство академічних традицій у царині гуманістики – саме у нас було відкрито першу кафедру української словесності, навколо якої сформувалася львівська школа філології, саме з нашою alma mater тісно пов’язані життєві долі представників львівської школи істориків, і саме у стінах нашого Університету народжувалися інтелектуальні ідеї Львівсько-Варшавської школи філософії. Зрештою, університетська сецесія на початку ХХ століття, що стала чи не найяскравішим виявом прагнень національно свідомого студентства мати у Львові свій український університет і мати право навчатися рідною мовою, – це ілюстрація того, що студенти та випускники філологічного, історичного і філософського факультетів були зразком освіченості, патріотизму та академічної відповідальності за майбутню долю свого народу. Продовження →