У кожної людини – своє ставлення до світу, що оточує нас. Хтось сприймає світ таким, яким він є, можливо, тому, що це його влаштовує, або просто змирився з ним. Інший не хоче миритися з довколишньою дійсністю і кидає виклик світові. Свій погляд щодо постави людини в цьому хаотичному світі висловлює письменник, літературознавець, учасник літугруповання “Бу-Ба-Бу” Віктор Неборак.
15 грудня у львівській книгарні “Є” відбулася презентація нової книжки Віктора Неборака “Вірші з вулиці Виговського” (видавництво “Срібне слово”, Львів, 2009).
“Вірші з вулиці Виговського” – сьома поетична книга Віктора Неборака. До неї увійшли нові вірші, написані у 2004–2009 роках. Відкриває книжку авторська передмова “Історичний прохід по вулиці Виговського” – написана у формі рефлексії від мандрівки, здійсненої в товаристві дружини і доньки, однією з сучасних львівських вулиць, де поряд з парком, церквою, приватними будинками початку минулого століття прописалися шереги багатоповерхівок, автостоянки, ринок. Одна з наскрізних тем “Віршів з вулиці…” – перейменування: держав і міст, вулиць і фактів, подій, людей.
Лауреат кількох премій, серед яких премія імені Павла Тичини за книгу “Літостротон” та імені Богдана Лепкого за книгу “Базилевс”, Віктор Неборак на презентації зізнався, що йому завжди бракувало віршів про сучасний Львів. “Оскільки більшість людей живе у так званих “спальних районах”, не тільки в центрі, їх теж треба відчути. Хотілося і цю частину Львова перетягнути в текст”, – сказав Віктор Неборак.
На думку головного редактора видавництва “Срібне слово” Ірини Лонкевич, у книжці “Вірші з вулиці Виговського” наявні кілька різних рівнів: дійсність поетична, дійсність соціальна і дійсність приватна. “Власне цей приватний простір – друзі, рідні, колеги, люди, яких зустрічаємо, завдяки яким світ стає більш цікавим і сенсовним – мені як читачеві найбільш імпонує”, – зазначила видавець. Ірина Лонкевич звернула увагу на те, що вдало підібрані фотографії працівника ЛНУ ім. Івана Франка Інни Шкльоди надали “Віршам…” ліричної ноти.
Як розповів Віктор Неборак під час презентації, у якийсь момент він зрозумів: деколи непросто, коли треба змиритися зі своїм життям, змиритися з тою дійсністю, у якій перебуваєш. На думку письменника, цей величезний світ, хай яким хаотичним здається, – міцніший за нас. Він може змінити нас, а не ми його. “Якщо ти змирився зі світом, якщо вирішив, що цей світ є таким важливим, яким ти вважаєш себе, то починаєш вступати в розмову з ним. Поезія, можливо, і є такою розмовою”, – зізнався своїм читачам Віктор Неборак. Автор високо оцінює приватну поставу людини, яка, незважаючи на будь-які обставини, має право на власну думку. Саме це засвідчують “Вірші з вулиці Виговського”.
Юлія Мілянич. Фото автора