Відповідно до Статуту нашого Університету, ректор щороку звітує на Конференції трудового колективу про діяльність Університету.
24 квітня цього року на Конференції трудового колективу в.о. ректора Василь Височанський виголосив звіт про роботу Університету за 2008 рік.
У своєму виступі професор В. Височанський зосередив увагу на основних питаннях діяльності Університету: навчально-методичній роботі, науковій, бібліотечній та видавничій діяльності, виховній роботі, міжнародній співпраці, господарській, фінансовій та соціальній роботі, а також на проблемних питаннях.
У виступі в.о. ректора насамперед зазначив, що дуже актуальною сьогодні є проф­орі­єн­та­цій­на робота серед майбутніх абітурієнтів Університету, адже минулого року кількість випускників шкіл в Україні зменшилася на 20 тис., а цього року – на 23 тис. Тому на факультетах і в коледжах проведено по три дні відкритих дверей, факультет доуніверситетської підготовки постійно організовує виїзди науково-педагогічних працівників у школи різних областей. Продовження →

Інформаційно-аналітичний часопис “Каменяр” Львівського національного університету імені Івана Франка здобув перемогу у Всеукраїнському конкурсі “Вища школа-2008” та нагороджений дипломом. Конкурс разом із Міністерством освіти і науки провели Київський національний університет імені Тараса Шевченка і Асоціація засобів масової інформації України, за підтримки Державного комітету телебачення і радіомовлення та Національної радіокомпанії України.
У конкурсі взяли участь понад 150 організацій: видання, телерадіо­компанії, редакції газет і журналів. Серед них більшість становили ВНЗ (46 університетів, академій, інститутів) та редакції, зокрема 20 газет. Вищими відзнаками конкурсу, спеціальними призами – статуетками “Вища школа” нагородили:
1) редакцію журналу “Вища школа” Міністерства освіти і науки України;
2) Львівський національний університет імені Івана Франка;
3) Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Продовження →

* * *

9–10 квітня – в Університеті відбулася міжнародна науково-практична конференція “Сучасна парадигма управління і Острозька Біблія”. Її організували Національний університет “Острозька академія”, Благодійний фонд “Книга” та Інститут європейської інтеграції ЛНУ ім. Івана Франка.

* * *

14–15 квітня – філософський факультет та Політологічне студентське наукове товариство організували І Науково-практичну студентську конференцію “Ідейні основи соціально-політичних систем. Політичні ідеології: трансформація уявлень у контексті сучасності”, присвячену 80-й річниці створення ОУН.

* * *

15 квітня – Управління внутрішньої політики Львівської ОДА та ЛНУ ім. Івана Франка організували круглий стіл “Чи є майбутнє в українського націоналізму?”

* * *

15 квітня – в Університеті відбувся семінар-практикум “Ні” курінню!”. Продовження →

Євген Іванович Гладишевський народився 14 квітня 1924 р. в с. Реклинець Жовківського (тепер Сокальського) району Львівської області у родині вчителів. Закінчив два класи початкової школи села Реклинець. У 1933 р. родина Гладишевських переїхала в Західну Польщу в с. Ключе (повіт Олькуш, воєводство Кельце), де Євген закінчив початкову школу. Продовжив навчання в гімназії м. Олькуш (1936–1938 рр.). Згодом, після переїзду до Львова, навчався у Першій українській академічній гімназії (1939–1940 рр.) та СШ №2 (1940–1941 рр.), одержав атестат зрілості як випускник Першої державної гімназії у Львові (1942 р.). Євген Гладишевський закінчив (І–IV курс) хіміко-технологічний факультет Технічних курсів (1942–1944 рр.) та Львівський політехнічний інститут (1944–1945 рр.). Навчався (V курс) на хімічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка (1945–1947 рр. Продовження →

олога. На геологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка студенти і викладачі завжди чекають його нетерпляче. Саме з нагоди професійного свята на факультеті експонували виставку мінералів та презентували довідкове видання про славну історію геологічного факультету, в якому відображено всі віхи діяльності факультету та багатогранні досягнення його викладачів і випускників.
Геологічний факультет ЛНУ ім. Івана Франка – один із провідних факультетів не тільки в Україні, оскільки його випускники сьогодні обіймають профільні посади та високі наукові звання практично в усіх країнах близького зарубіжжя, а його наукові школи, традиції і наукові напрацювання відомі у всьому світі.
З нагоди професійного свята геологів наш кореспондент зустрівся із деканом геологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Миколою Павлунем.

– Так уже в Україні склалося, що професія геолога не є достатньо затребуваною державою і суспільством. Продовження →

Саме під такою назвою на філологічному факультеті ви­йшов збірник на пошану доктора філологічних наук, завідувача кафедри загального мовознавства Флорія Бацевича з нагоди його 60-річчя.
6 травня у Дзеркальній залі Університету відбулася урочиста академія з нагоди ювілею автора першого в Україні підручника з комунікативної лінгвістики і словника термінів міжкультурної комунікації.
Флорія Бацевича називають одним із найкращих мовознавців в Україні. Коло його зацікавлень надзвичайно широке: від семантики і структури дієслова до міжкультурної комунікації. Він має високий та незаперечний авторитет у суспільстві. Його радо запрошують на конференції в різні міста України і за кордон. Його підручники розходяться великими накладами. Він створив свою наукову школу.
Сьогодні, коли дуже гостро відчуваємо брак мовленнєвої культури молодого покоління, надзвичайно актуальними є ґрунтовні дослідження Флорія Бацевича. Продовження →

Мова є однією з найважливіших ознак соціуму і поза ним існувати не може, а суспільство не функціонуватиме без мови. Питання взаємодії мови й суспільства актуальне вже тривалий час і привертає увагу вчених із різних регіонів України. Активну участь у пропагуванні розвитку потрібних для суспільства соціолінгвістичних студій кілька років поспіль бере Львівський національний університет імені Івана Франка. За підтримки деканату філологічного факультету з ініціативи професора кафедри загального мовознавства Галини Мацюк відбуваються зустрічі різних поколінь дослідників, які вивчають питання взаємодії мови і соціуму в контексті соціолінгвістики. Саме з метою об’єднати зусилля молодих студентів та досвідчених науковців створено школу-семінар із соціолінгвістики.

Цьогорічний календар роботи школи-семінару, яка відбулася 26 – 27 березня, охопив три заходи: 26 квітня – наукова конференція учасників II туру Всеукраїнського конкурсу студентських досліджень із соціолінгвістики (I тур відбувався в університетах); 27 березня – нагородження переможців конкурсу на відкритті VI Всеукраїнського соціолінгвістичного семінару науковців і студентський круглий стіл на тему: “Роль мовознавчої еліти в державі”. Продовження →

Галина Мацюк. До витоків соціолінгвістики: соціологічний напрям у мовознавстві. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – 432 с. (Серія “Мова і соціум”; вип. 1)

ання суспільної природи мови: пошуки її сутності до формування соціологічного напряму в мово­знавстві, аспекти взаємодії мови та суспільства як ознаки соціологічного напряму, що зумовили зміни не тільки в розумінні мови, а й сутності мовознавства та його завдань.
Теорія мови постає крізь призму опозиції “зарубіжне мовознавство” – “радянське мовознавство”. Розглянуто погляди представників женевської, французької, празької лінгвістичних шкіл, праці американських учених, німецькомовних дослідників, російських лінгвістів про сутність мови та мовознавства і вперше розкрито лінгвосоціологічні погляди українських науковців, представників радянського мовознавства і тієї традиції, що формувалася за межами СРСР. Продовження →

“Усе минає, а слово залиша­ється”… Залишається і несе крізь віки вкладений у нього зміст і голос людської душі.
Важко оцінити роль книги, особливо тієї, у якій – свідчення минулого.

22 квітня в головному читальному залі Наукової бібліотеки нашого Університету відбулася презентація факсимільного видання “Псалтиря Еґберта”, що стало важливою подією наукового та культурного життя Львова. Це важлива пам’ятка культури Київської Русі, згадка про яку є в кожному підручнику з історії України. “Псалтир Еґберта” внесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Створений наприкінці X ст. в Рейхенау (Німеччина), рукопис в XI ст. потрапив у власність княгині Гертруди, дружини київського князя Ізяслава Ярославича, одного з синів Ярослава Мудрого. На замовлення Гертруди між 1078 та 1086 роками манускрипт доповнили п’ятьма мініатюрами та приблизно сотнею молитов. Гертрудині доповнення до “Псалтиря Еґберта” – важливий документ історії та культури Київської Русі. Продовження →