Розвиток народу неможливий без належної системи формування наукових досліджень і виховання національної інтелектуальної еліти.
Блаженніший Патріарх Йосип Сліпий

3 квітня 2012 року в Актовій залі ЛНУ ім. Івана Франка відбулася Урочиста академія з нагоди відзначення 120-ї річниці від дня народження Блаженнішого Патріарха Йосипа Сліпого.

“Академічне святкування ювілейної дати у Львівському університеті має свій символізм, адже віра та наука – два крила, які підносять людський дух. Вони ж і об’єднують нашу спільноту з постаттю Йосипа Сліпого, чиї світоглядні погляди є предметом вивчення істориків, філософів і богословів”, – відкрив вечір Ректор Університету Іван Вакарчук. У його вступному слові йшлося про “всебічність у зацікавленості різними актуальними проблемами сучасності, невтомне змагання за глибину думки та прагнення гармонійного синтезу в світі ідей, думок і творчості Блаженнішого Патріарха, які вказують на його непересічність як високодуховної особи, ученого та громадського діяча, як великого Українця”.

Іван Олександрович відзначив, що “Йосип Сліпий упродовж 18 років каторги та заслань не відрікався від своїх переконань, продовжував відстоювати права українців: “На нашій батьківщині – Україні – вже майже 60 років народ зазнає важкого релігійного та національного переслідування… Я роблю це обвинувачення тут, перед історією і перед світом, щоб про несправедливість, кривду, топтання людських прав мого народу, яких ніхто не бачить чи не вірить, що таке діється, почув із моїх уст цілий світ і знала історія”. Завдяки подвижницькій роботі Блаженнішого Патріарха Йосипа Сліпого було побудовано храми, засновано монастирі й навчальні заклади. Його діяльність залишається для нас незмінним орієнтиром у творенні гідного майбутнього задля розвитку української духовності, визнання Української Держави, її народу та мови у світі, у вихованні почуття української ідентичності”. Продовження →

(до 120-річчя від дня народження)

У галереї видатних учених, що працювали у Львівському університеті за його більше ніж 350-літню історію, ім’я Стефана Банаха займає почесне місце. Він – один із творців функціонального аналізу – важливого розділу математики, що вивчається в університетах як фундаментальна дисципліна. Банах запровадив у науку поняття простору, який названо його іменем. Теорія банахових просторів, тобто повних нормованих просторів, є важливим розділом функціонального аналізу, який інтенсивно розвивається і знаходить численні застосування не лише у математиці, а й далеко за її межами.

На викладення біографії Стефана Банаха знадобилася би ціла книга. Однак деякі моменти його життя неможливо не відзначити. Банах народився 30 березня 1892 року. Ізраїльський математик В. Мільман зробив припущення, що Банах був євреєм, проте відомий польський історик математики Р. Дуда спростував це, навівши копію свідоцтва про Банахове хрещення. Матір’ю вченого записана Катажина Банах, а графа “батько” залишена порожньою: його батько Стефан Гречек не міг одержати у свого керівництва дозвіл на одруження з Катажиною.

Математичні здібності майбутнього великого математика проявилися ще у школі, хоча там він не вважався надто добрим учнем. Після школи Банах пішов навчатися у Львівську політехніку, оскільки вважав, що у математиці йому все вже зрозуміло. У Політехніці склав іспити на так званий “напівдиплом” (здається, два повні курси) і поїхав до Кракова, де самотужки зай­мав­ся математикою. Його повернення до Львова відбулося, коли професор Львівського університету Гуґо Штайнгауз, прогулюючись Краковом, почув у розмові двох незнайомих юнаків (а це були Стефан Банах і Отто Нікодим) слова “інтеграл Лебеґа”. Йшла мова про одну з наймодерніших на той час математичних теорій, і тому Штайнгауз зацікавився співрозмовниками. Відома фраза Штайнгауза про те, що “Банах був його найбільшим відкриттям”. За сприяння Штайнгауза незабаром Банах уже працює у Політехніці та Львівському університеті, де швидко долає сходинки академічної кар’єри і стає лідером Львівської математичної школи. Завважимо, що для присудження йому докторського ступеня знадобилося спеціальне рішення президента, адже Банах не мав закінченої вищої освіти. Були проблеми і з габілітацією – Банах написав її французькою мовою і тому міністерство зволікало з її затвердженням. Продовження →

18 квітня 2012 року відбулася презентація Наукового товариства студентів, аспірантів і молодих учених механіко-математичного факультету. Про мету створення наукових осередків на факультетах, координацію їхньої роботи на загальноуніверситетському рівні, особливості діяльності, основні зав­дан­ня й умови членства йшлося у вступному слові голови Наукового товариства студентів, аспірантів і молодих учених Університету Ольги Бичкової.

“Метою діяльності Наукового товариства є створення умов для розкриття творчого й наукового потенціалу осіб, які навчаються на механіко-математичному факультеті, розвиток інноваційної діяльності, наукового мислення і навичок дослідницької роботи, популяризація наукових розробок”, – зазначила вона. Продовження →

5 квітня 2012 року у конференц-залі факультету міжнародних відносин відкрили Міжнародну науково-практичну конференцію “Сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин: політика, економіка, право”, учасники якої обговорили найактуальніші проблеми та перспективи поглибленого значення міжнародних відносин на початку ХХІ століття в політичній, економічній і правовій сферах.

Розпочав роботу конференції в. о. декана факультету міжнародних відносин Університету Ігор Бик, який відзначив вагомість заходу для студентів Університету та поділився судженнями щодо сучасних тенденцій у сфері міжнародних відносин. Ігор Степанович, зокрема, зосередив увагу на зростанні значення міжнародної політики у сучасному глобалізованому світі: “Через процеси глобалізації та інтернаціоналізації міжнародні відносини входять у сфери, які раніше здавались виключно внутрішніми питаннями суверенних країн. Особливо прикметними у цьому контексті є спортивні заходи”.

Голова Ради молодих учених факультету міжнародних відносин Іван Городиський наголосив на важливій ролі, яку відіграють подібні заходи у розвитку й освіті майбутніх дипломатів, науковців і студентів загалом. Продовження →

На початку квітня в Університеті вже втретє відбулася Всеукраїнська студентська олімпіада з англійської мови. Згідно із наказом Міністерства освіти, науки, молоді і спорту України, такі олімпіади проводяться у різних університетах України. Два роки тому Львівському національному університету імені Івана Франка вперше випала честь приймати олімпіаду. Цьогорічне урочисте відкриття відбулося 3 квітня у Дзеркальній залі Університету за участю багатьох видатних філологів. На відкритті був також присутній британський дипломат Саймон Сміт, з яким учасники олімпіади мали унікальну нагоду поспілкуватись.

У глядацькій залі Центру культури та дозвілля студентський театр кафедри англійської філології інсценізував виставу за твором Оскара Уайльда “Як важливо бути серйозним”, приурочену відкриттю олімпіади.

6 квітня 2012 року на факультеті іноземних мов нашого Університету нагороджували призерів ІІ туру Всеукраїнської студентської олімпіади “Англійська мова і література”. У цьогорічних змаганнях взяли участь 64 студенти з усіх регіонів України. Продовження →

Студенти Львівського університету мали можливість отримати з перших уст відповіді на актуальні запитання щодо працевлаштування. Громадська організація “Молода дипломатія” зініціювала проведення круглого столу під назвою “Міфи та реалії кар’єри у великій компанії”. Метою проекту став розгляд сучасних проблем працевлаштування. Потенційні роботодавці відповідали на запитання студентів про працевлаштування, стажування та проходження практики у великих компаніях.

Замкнуте коло ринку праці

Про складну ситуацію на ринку праці розповів виконувач обов’язків декана факультету міжнародних відносин Ігор Степанович Бик. За його словами, з одного боку, існує проблема працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, а з іншого, виробнича сфера не має можливості залучати випускників до активної діяльності шляхом працевлаштування. Ця проблема особливо загострилася під час економічної кризи, скорочення робочих місць та підвищення пенсійного віку. У результаті утворилося свого роду замкнене коло: за взаємною потребою одне одного підприємці не можуть собі дозволити брати у компанії людей на роботу, а випускники не мають де й коли отримати досвід роботи. Ситуацію ускладнює також інфляція вищої освіти, про яку слушно зауважив вчений секретар університету і викладач бізнес-школи Ярослав Притула. Українські випускники не мають достатніх знань і вмінь для того, щоб задовольнити працедавців, особливо, якщо це велика компанія і вона має змогу порівняти навики українських та іноземних молодих спеціалістів. Це безпосередньо відображається на працевлаштуванні. Продовження →

Цього року ми відзначаємо 100-річчя організації “Пласт”, однієї з найяскравіших і найепатажніших українських молодіжних скаутських організацій. Створений в далекому 1911 р. в умовах відсутності державності, “Пласт” в основу своєї діяльності поклав виховання молоді на засадах українських національних та християнських традицій, за прикладом анг­лій­сько­го скаутингу Роберта Бейден-Пауела.

Біля витоків організації стояли Петро Франко, Іван Чмола та Олександр Тисовський, які незалежно один від одного в 1911 р. почали створювати у Львові скаутські організації. Попри окремі підходи, всі троє прагнули одного – виховання спортивної, української, патріотично налаштованої молоді. Будучи людьми надзвичайної працездатності, освіченості та володіючи значними організаторськими здібностями, вони без зволікань взялися за справу. Син патрона нашого Університету Івана Франка – Петро, у грудні 1911 р. писав у газеті “Діло”, що створення скаутської організації в Галичині на зразок англійської, але української за формою і змістом, є життєво необхідним для розвитку української справи. Він запропонував запозичити назву організації від кубанських козаків, в складі яких славилися своїми подвигами розвідники-пластуни, що і було зроблено. Тому вже невдовзі, 12 квітня 1912 р., відбувається присяга першого пластового гуртка при Академічній гімназії у Львові, яку вважають офіційним початком діяльності “Пласту”. Основою виховної праці стали книга Олександра Тисовського “Пласт” (1913 р.) та видані в той же час посібники Петра Франка “Пластовий однострій”, “Пластові гри та забави”, “Пластові відзнаки” (всі вийшли у Львові). Вони поєднували основні скаутські засади Бейден-Пауела і українські особливості та творили на цьому ґрунті українську національну організацію. Продовження →

17 квітня 2012 року у Дзеркальній залі Університету відбулося чергове засідання щомісячного загальноуніверситетського філософського світоглядного семінару, науковим керівником якого є Ректор Іван Вакарчук.

Розпочав роботу семінару проректор з наукової роботи, професор Богдан Котур, який привітав усіх присутніх із світлим Христовим Воскресінням і наголосив на важливості запропонованих для обговорення тем у житті людства.

Шосте засідання семінару було присвячене науковому та філософському осмисленню біохімії як інструмента діагностики й розвитку біологічної науки на шляху до створення живих машин.

Із доповіддю “Біохімія – сучасний інструмент діагностики у біології та медицині” виступила доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біохімії біологічного факультету Наталія Сибірна. У виступі Наталії Олександрівни йшлося про зв’язок і взаємодію організмів на клітинному рівні, елементи в тілі людини, які підвищують опір організму шкідливим впливам, і важливість діагностики у житті людини: “Людський організм, як і машина, потребує постійного процесу виявлення порушень діяльності нашого тіла, профілактики та ремонту, тому ми повинні серйозно ставитися саме до своєчасної діагностики”. Продовження →

4 квітня 2012 року у Дзеркальній залі Університету відбулося відкриття ІХ Всеукраїнського соціолінгвістичного семінару. Учасники обговорили основні аспекти соціолінгвістичної науки, мовну політику в Україні, ідентичність і самоідентифікацію, філософське підґрунтя досліджень, що торкаються мови та суспільства, й інші не менш важливі мовні проблеми сучасного глобалізованого світу.

Розпочала роботу семінару проректор з науково-педагогічної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Зубрицька, яка наголосила на важливості соціолінгвістики для розвитку академічної науки та збереженні національної ідентичності: “Всупереч ідеології і риториці теперішніх політиків, такими заходами ми доводимо, що можна гідно розвивати академічну науку”.

Марія Олексіївна зосередила увагу на необхідності об’єднання науковців заради відстоювання академічної свободи та недопущення у нашій країні послаблення позицій української мови як державної. “Без інституційного розвитку і солідаризації зусиль нас не буде. Думки найдостойніших професорів розчиняються в “інформаційному океані” сучасності… Запобігти негативним тенденціям у нашій країні, не допустити перекручування норм Європейської мовної хартії, захистити нашу ідентичність ми можемо лише об’єднавшись”, – йшлося у виступі проректора Марії Зубрицької. Продовження →