“Поетичне слово, сказане в щасливій хвилі при якій одній нагоді, як золота монета, не тратить своєї вартості і по році, і по ста роках.”
Іван Франко

Дорогі студенти, аспіранти, викладачі та працівники ­Львівського національного університету імені Івана Франка!

Сердечно вітаю Вас із Днем української писемності та мови!

Мова є цінністю кожної нації, її святинею і найбільшим скарбом. Однак, як не парадоксально, сьогодні українська мова в незалежній Україні потребує нашої справжньої підтримки. У цивілізованих країнах влада створює умови для спілкування рідною мовою, для її ґрунтовного та різнобічного вивчення, натомість у нас зумисне провокують мовне, культурне, а відтак і політичне протистояння. З метою так званого вдосконалення конституційного регулювання відносин, зокрема й мовних, створено Науково-експертну групу з підготовки Конституційної Асамблеї, яка готуватиме зміни до Конституції України. А чи не стане це заключним етапом на шляху до введення другої державної мови? Продовження →

Уже традиційним для академічної спільноти Львівського університету стало вшанування пам’яті творців Листопадового Чину. Відтак, 1 листопада 2011 року студенти, викладачі, аспіранти та працівники Університету взяли участь у Вічі пам’яті героїв на Янівському цвинтарі біля Меморіалу вояків УГА та УСС.

Настоятель храму Преображення Господнього о. Ярослав Чухній звернувся до тисяч присутніх зі словами: “Постараймося цією молитвою виразити готовність наслідувати той подвиг, який ціною свого життя вчинили відважні українці. Дай, Боже, щоби сьогоднішня спільна молитва настільки нас поєднала, щоб ніякі сили ніколи до нашого серця не робили закидів: Східна чи Західна Україна, щоби гідно вміли поцінувати всі, хто живе навколо нас, що ми – держава не з 20-літньою історією, ми – держава, яка пустила далекі та глибокі корені ще тоді, коли шукала собі поваги і ствердження з усіма тогочасними цивілізованими народами. Хай молитва наша буде найкращим дарунком, а ще більше – засвідченням тим, хто тут спочиває, що ми – гідні нащадки тої великої справи, до якої вони долучилися”. Продовження →

11 жовтня 2011 року

 Вельмишановний пане Ректоре!

Дорогі студенти та працівники Університету!

Дозвольте від імені ректорського корпусу щиро привітати Вас із цією видатною датою, видатним ювілеєм, побажати подальшого розквіту та гідного поступу в майбутнє.

Я маю честь, дорогі друзі, привітати Вас від Київської політехніки й від себе особисто.

У наших очах, очах представників вищої школи України, Ваша славетна інституція має довгу і славетну історію. Ваші наукові школи відомі і визнані в усьому світі. Ваші випускники прославили Університет і Україну в усіх куточках земної кулі. І ще можна довго і довго перераховувати Ваші вагомі досягнення – і це буде правдою. Але для нас, науковців і освітян, як і для представників інших ланок суспільства, сьогодні найважливішою є інша Ваша особ­ли­вість. Ви стали одним із дуже небагатьох у системі освіти України острівцем незалежної думки й острівцем свободи. Чому це так важливо зараз? Тому, що, як і весь світ, Україна постала на початку цього тисячоліття перед новими нечуваними викликами і кривдами. Найгострішою з них є криза моралі, криза толерантного, гармонійного співіснування і партнерства людей. Ця головна криза породжує інші – фінансову, економічну, соціальну. Продовження →

Кажуть, тридцять років – ідеальний вік, адже тоді життя вирує у повному розквіті: ти все ще молодий, але вже набув певного досвіду. Однак куди важливіше, аби незмінно молодою залишалась душа, не сивіючи під тиском буденності і побутових проблем. Поріг тридцятиліття переступив і Народний камерний оркестр Львівського національного університету імені Івана Франка, про вічно молоду душу якого – далі.

Історія Львівського камерного оркестру розпочалась відносно далекого 1981 року. Саме тоді молодий, амбітний випускник Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка Сергій Бурко втілив у життя ідею створення аматорського камерного оркестру. До першого складу оркестру (тоді ще ансамблю скрипалів) входило вісім учасників. Сьогодні Сергій Іванович із приємністю ділиться спогадами, адже згадати є що. Перші репетиції аматорського колективу проходили на факультеті прикладної математики, згодом – у приміщенні Центру культури і дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка. Збирались скрипалі двічі або тричі на тиждень по дві години. Репетиції вважали святом душі, яке вривалось у буденне життя і, окрім професійного досвіду, дарувало насолоду тим спраглим, що не тямили себе без музики. Продовження →

Сердечно вітаю Вас із Міжнародним днем студента!

Складаю Вам щиру подяку за те, що Ви гідно продовжуєте 350-літні традиції студентства Львівського університету, яке неодноразово доводило, що не лише здобуває знання, показуючи високі результати та здобутки світового рівня, а й демонструє силу власного голосу і право вибору, закликаючи університетські громади України бути єдиними в обстоюванні академічних цінностей і свобод, творить подальшу долю свого Університету й Української Держави.

Будьте вдячними своїм викла­дачам, які відкривають перед Вами багатовимірний світ знань, передають інтелектуальний здобуток попередніх поколінь, що ґрунтується на світових та національних наукових і культурних цінностях.

Бажаю Вам щастя, добра і любові, щоби своєю допитливістю і нестримним прагненням до пошуку Істини продовжувати творити майбутнє нашого Університету й України!

З правдивою пошаною

Ректор Іван Вакарчук

350 років – багато чи мало для нових звершень, роздумів, нової ери? Чи можна подолати історичні бар’єри між минулим та сучасним? Цілі покоління виростали на засадах чесності, правдивості та моральності Франкового університету. Цілі століття промайнули над храмом науки, сигналізуючи про початок нової епохи – ери освіченості, інтелектуальності та потужного духовного розвитку. Незмінним елементом могутності нашої alma mater завжди залишатиметься рушійна сила Університету, українського народу та держави – студентство.

17 листопада ми відзначатимемо День студента. Напевно, це свято є улюбленим для кожного, хто здобуває освіту за університетськими лавами. Проте ми навіть не задумуємося над тим, чому воно припадає саме на середину листопада і що, власне, ми святкуємо? День захисту студентських прав чи день студентських ініціатив? Чому ця дата стала пам’ятною та визначальною в історії? Продовження →

“Без повної правди про минуле, хоч би якою страшною вона була б, не мислиться процес оновлення та очищення, що відбувається в країні.”

Володимир Маняк

Про анатомію великого українського голоду ми знаємо надто багато, щоб нарешті називати її вже злочином, а не трагедією. Повинно було минути більш ніж півстоліття, щоб взагалі констатувалася провина злочинців і мотиви, які жертвам були весь час відомі, проте до них ніхто не дослухався. Чи були свідки злочину? Чи можна їх назвати спів­учас­ни­ками злочину? Відповідь на ці питання цинічні режисери Голодомору знали вже тоді.

Помпезна Сталінська п’ятирічка, що була запущена 1929 року, як кольоровий килим накривала жахи, яких зазнавало село – пограбоване і покинуте на голодну та страшну смерть. Але чи засуджено дії того панівного політичного режиму на міжнародному рівні? Чи визнано цей Голодомор геноцидом українського народу? Ці та інші питання і досі залишаються без відповіді. Продовження →

У Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся V конгрес Української асоціації Європейських студій “Сім років членства східноєвропейських країн в Європейському Союзі. Підсумки і наслідки для України”.

У рамках Конгресу 20 жовтня відбулось засідання круглого столу “Політичні, правові й економічні аспекти членства східноєвропейських країн в Європейському Союзі. Вплив на Україну”, у ході якого учасники зустрічі проаналізували основні економічні та правові перетворення у нових країнах ЄС, обговорили досягнення та перспективи трансформацій і здобутків ЄС і східноєвропейського регіону.

Продовженням Конгресу було засідання круглого столу “Стан викладання і дослідження європейських студій в Україні”, що відбулось 21 жовтня.

Основна концептуальна важливість Конгресу полягала в обговоренні віхових аспектів євроінтеграції та обміні поглядами європейської та української сторін. Продовження →

У рамках Дев’ятого Фестивалю давньої музики, що відбувався у Львові впродовж 17-29 жовтня, та з нагоди 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка у відділі рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки відбулася презентація виставки давніх нотних рукописів фонду. Серед них – унікальний рукопис, якому присвячено увесь музичний фестиваль – так звана Львівська лютнева табулатура XVI ст.

Цьогорічна музична імпреза відбулася під гаслом “Слідами Львівської лютневої табулатури”, яке знайшло відображення у репертуарі клавесиніста з Великобританії Крістофера Стембріджа, київського ансамблю “Гармонія”, українсько-американського проекту “Sarmatica”, українсько-польського проекту “Менестрелі” й інших виконавців, що відтворювали унікальний львівський документ із розшифрувань і мистецьких обробок. Продовження →