Найдавніша будівля Львівського університету

До 350-річчя Університету.

“…Ваша одинока честь, Ваш одинокий обов’язок, як студентів університета, здобувати знанє, науку для несеня користи і освіти своєму народови…”
Іван Франко

Надзвичайно швидко летить час… Здається, ще недавно ми відзначили 340-річчя від часу заснування Львівського університету. У 2001 р. ректор Університету Іван Вакарчук, відкриваючи Урочисту академію з нагоди ювілею, влучно зазначив, що “всіх нас об’єднує одна мета, одне бажання – зробити все, щоб Університет зміцнювався та процвітав і надалі залишався українським за духом і був взірцем найпрестижнішого європейського університету”.
Швидко проминули десять років, і вже сьогодні університетська спільнота – на порозі святкування нового 350-річного ювілею. Однак тепер це не лише університетське свято, а й загальноукраїнське. Продовження →

Росте Антонич і росте трава,
і зеленіють кучеряві вільхи,
Ой, нахилися, нахилися тільки,
почуєш найтайніші з всіх слова

Зі збірки “Зелена євангелія” (1938), “Весна” (“Росте Антонич і росте трава…”)

В Актовій залі нашого Університету 18 лютого відбувся літературно-музичний вечір за мотивами творчості Богдана-Ігоря Антонича. Вступне слово про поета виголосив лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Ігор Калинець. У своїй доповіді поет і громадський діяч розповів про деякі маловідомі сторінки з життя Богдана-Ігоря Антонича. Ігор Калинець та дослідник Данило Ільницький ретельно вивчили причини смерті молодого 28-річного поета. Після операції (діагностували гострий апендицит) юнак Б.?І. Антонич отримав ускладнення. Ігор Калинець назвав декілька можливих версій смерті: запалення легенів (плеврит), туберкульоз легенів, вроджена вада серця та серцево-легенева недостатність. Продовження →

* * *

8 січня – у Науковій бібліотеці Університету до 75-річчя від дня народження Василя Симоненка відкрили книжкову виставку творів поета.

* * *

12 січня – на філологічному факультеті відбулася зустріч студентів із лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка Дмитром Павличком.

* * *

13 січня – у Центрі культури і дозвілля “Лис Микита” до Дня Святого Валентина відбувся рок-концерт, у якому взяв участь гурт “Панке Шава”.

* * *

26–27 січня – у Центрі культури і дозвілля “Лис Микита” з концертною програмою виступив “Караван сонячних бардів”.

* * *

29 січня – у Центрі культури і дозвілля “Лис Микита” відбувся літературно-музичний вечір пам’яті героїв Крут. Продовження →

8 січня 1935 р. народився видатний український поет, знакова постать у русі шістдесятників Василь Симоненко (1935–1963).
Поет, прозаїк, журналіст, борець за права людини. Вже у двадцять вісім років зумів вагомо заявити про себе в літературі та відбутися як письменник, привернути увагу своїм глибоко новаторським розумінням сутності людини, дійсності, творчості. А в неповні двадцять дев’ять років – пішов із життя, ставши однією із перших жертв радянської репресивної системи 1960-х, що будь-якими методами намагалася придушити рух опору “шістдесятників”.
У доробку письменника – книги поезій “Тиша і грім” (1962), “Земне тяжіння” (1964), “Лебеді материнства” (1981), казки “Цар Плаксій та Лоскотон” (1963), “Подорож у країну Навпаки” (1964), збірка новел “Вино з троянд” (1965) та ін.

Є в коханні
і будні, і свята.. Продовження →

Магія творення університетського дідуха

Нещодавно в Музеї історії Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація українських новорічних традицій у межах виставки “Різдвяний дідух” народного майстра із соломоплетіння Володимира Мишолівського. Культурно-мистецький захід викликав неабияке зацікавлення і захоплення в університетської громади та гостей. Зазначимо, що під час відкриття цієї виставки виступив гурт автентичної пісні “ДоСхідСонця” та проведено майстер-клас із соломоплетіння. Учасники дійства під керівництвом народного майстра Володимира Мишолівського витворили дідуха-красеня і передати його нашому Університету як музейний експонат.
Перебуваючи під впливом різдвяних свят та доброї енергетики українських дідухів, кореспондент “Каменяра” зустрівся із автором виставки Володимиром Мишолівським, щоб більше дізнатися про українські традиції різдвяної атрибутики. Продовження →

Одна з найголовніших умов якісної освіти студентів – наявність у процесі навчання фахового й актуального підручника. Разом з іншими на факультеті прикладної математики та інформатики до вирішення цієї проблеми долучився і доцент кафедри дискретного аналізу та інтелектуальних систем Юрій Миколайович Щербина.
21 грудня 2009 року Юрію Щербині в складі авторського колективу присудили Державну премію України в галузі науки і техніки 2009 року за серію підручників для вищих навчальних закладів (7 книг) “Інформатика” за загальною редакцією академіка НАН України М. З. Згуровського.
Ця серія – непересічне явище в сучасній українській навчальній літературі. Автори цього масштабного педагогічного експерименту повністю впоралися зі складними проблемами написання серії взаємопов’язаних підручників для підготовки кваліфікованих фахівців у галузі інформатики. Продовження →

Тільки справжній митець здатен передати відчуття, домішуючи пекельно-чорних, несподівано-червоних та особливо теплих тонів. Кожна картина – особлива й приваблює своєю оригінальністю, адже має внутрішній голос: веселий чи сумний, відтінки щастя чи розпачу.
У Дзеркальній залі ЛНУ ім. Івана Франка відкрили експозицію Шевченкіани заслуженого художника України Євгена Манишина (1976-2006). Майстер станкового живопису завжди приємно дивував поціновувачів мистецтва портретами, пейзажами, філософськими та історичними картинами. Більшість робіт циклу, присвяченого Тарасові Шевченку, автор подарував Львівському палацу мистецтв. Аби створити свою шевченкіану, Євген Манишин відвідав усі “Шевченкові місця”. Побував у Вільнюсі, Петербурзі, Москві, на Кос-Аралі. За словами директора кімнати-музею ім. Тараса Шевченка Палацу мистецтв Романа Наконечного, у музеї є приблизно 40 робіт митця. На його думку, це справжня епопея. Продовження →

На філософському факультеті відбулося засідання гуртка з історії української культури.

Якщо в тебе є тільки знання – ти ремісник. Знаєш, як виготовити стіл, і не більше. А якщо ти обізнаний з історією культури, то знаєш, як виглядали столи колись, які матеріали і в яких культурах використовували, як поет у XVIII столітті описав стіл у своїх віршах. І лише в такому разі маєш простір для дії і можеш своє знання використовувати. Культура розвиває уяву і дає широкий погляд.
Культура розвиває толерантність і сприйняття: тільки некультурні люди, які не знають іншого й ніколи не чули про існування іншого, думають, що вони найкращі, наймудріші і поводяться як “расисти”, обмежуючи повноту свого бачення світу. Культура дає тло для самокритики.
Люди з обмеженим сприйняттям не спроможні осягнути інформацію повністю, і навіть якщо в них достатньо логіки і вузькопрофесійних знань, їм бракує здатності побудувати цілісну картину або не бути радикальним. Продовження →

Як повідомили у прес-службі Міністерства освіти і науки України, “студенти першого та другого курсів вищих навчальних закладів України зможуть, крім основної вищої освіти, навчатися на бакалавра з культурних, гуманітарних чи соціально-політичних наук”. Наказ про затвердження Примірного положення про міжгалузеву індивідуалізовану гуманітарну освіту (МІГО) підписав міністр освіти і науки Іван Вакарчук.
Згідно з інформацією Міністерства освіти і науки, дозвіл на відкриття програм МІГО отримають лише університети, що відповідають вимогам участі в експерименті та подадуть його програму. Перше травня – останній день подання до МОН заявок на запровадження МІГО.
Для зарахування на програми МІГО студенти мають подати відповідну заяву до приймальної комісії вищого навчального закладу до 10 вересня. Право на навчання мають студенти, середній бал успішності яких – не нижче 4,0. Термін навчання за програмами МІГО становить 3 роки (180 кредитів ECTS).
Студенти, що виконали навчальний план та успішно склали державну атестацію на програмах МІГО, отримують диплом державного зразка про вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра. Продовження →