Цьогоріч минають 78-мі роковини великої трагедії українського народу – Голодомору 1932–1933 років. Українці вже звикли холодного листопадового вечора запалювати свічку як пам’ять про страшне минуле. І чорні прапори, що спалахують чи не на кожному будинку, слугують підтвердженням: ми, українці, не забули.
Трагедія 1932–1933 років має сотні відблисків у творах художньої, наукової та історичної літератури. Першим гірку правду про роки голоду, їхні причини та наслідки, що відбилися на долі України, розповів світові Улас Самчук. Його роман “Марія” – роман-реквієм, надрукований 1934 р. у Львові. Писав про трагедію, пов’язану із голодом, і Василь Барка у романі “Жовтий князь”, який став літописом сімейного життя родини Катранникiв. Серед українських дослідників Голодомору – Омелян Рудницький та Станіслав Кульчицький. Продовження →

Звернення з нагоди вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні опублікував Громадський оргкомітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років. Комітет закликав громадян запалити 27 листопада свічки пам’яті про мільйони жертв Голодомору.
До складу Громадського оргкомітету дали згоду ввійти: академік Ігор Юхновський, доктор філософії, письменник Євген Сверстюк, екс-віце-прем’єри академік Микола Жулинський та Іван Васюник, генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів, ректор НУ “Києво-Могилянська академія” Сергій Квіт, ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Іван Вакарчук, історики Володимир В’ятpович та Василь Марочко, культурні діячі Ніна Матвієнко, Євген Станкович, правозахисник Євген Захаров та інші.
Оргкомітет уже повідомив, що на своєму засіданні затвердив план всеукраїнських заходів до Дня пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні під загальною назвою “Голодомор’32–33 – це геноцид. Продовження →

10 листопада в Актовій залі Університету на запрошення Студентського уряду доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, народний депутат України І–IV скликань, автор близько 500 наукових статей, 7 монографій та підручників Ігор Юхновський прочитав  відкриту лекцію з питань державності.
85-річний Ігор Рафаїлович бачив на своєму віку чимало, а найважливіше – становлення незалежної української держави, тож кому, як не йому, є що сказати з цього приводу. Він виступив перед спудеями не як фізик, математик, а насамперед як громадянин України.
“Кожен свідомий українець повинен упевнено стояти на ногах, – мовить Ігор Юхновський, – мати хорошу високооплачувану роботу, бо добре виконана робота – багатство для держави. Чому на першому місці – питання про зарплату, а не розповідь про високі ідеали? Бо саме завдяки їй життя людини забезпечене матеріально. Продовження →

1 листопада 2010 року академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка відзначила річницю створення ЗУНР. Близько десяти тисяч студентів Франкового університету рушили пішою ходою від головного корпусу Університету до Меморіалу вояків Української Галицької Армії та Українських Січових Стрільців на Янівському цвинтарі.
“У дев’яносто другу річницю проголошення ЗУНР згадуємо імена відважних молодих людей та шанованих генералів, які завзятістю і жертовністю захистили своє право на державність. Нехай цей державотворчий чин стане прикладом для сьогоднішньої молоді”, – звернувся до присутніх ректор Університету Іван Вакарчук.
Про передумови та історію створення ЗУНР розповів доктор історичних наук Богдан Якимович. До студентів також звернувся поет, громадський діяч, почесний доктор ЛНУ ім. Продовження →

11 листопада в Дзеркальній залі Університету відкрили виставку творів відомого українського художника Ореста Манюка “Барви Галичини”.
Як слушно зауважив завідувач Музею історії Університету Юрій Гудима, назва виставки стала знаковою, тому що вона відбулася в будівлі колишнього Галицького сейму напередодні наукової конференції “Історичні пам’ятки Галичини”.
На урочистому відкритті виставки Ореста Манюка були присутні проректор Університету з наукової роботи Богдан Котур, котрий виголосив вітальне слово, голова ЛОО Спілки художників України Олег Микита, старший викладач кафедри театрознавства та акторської майстерності Університету Юрій Ямаш, викладач кафедри новітньої історії України нашого Університету Володимир Качмар, заступник генерального директора ЛОДТРК Ярослав Фейло. Продовження →

Гостем “Університетських діалогів” Центру гуманітарних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка був ­ві­до­мий польський філософ та громадський діяч, президент фундації “Пограниччя – мистецтв, культур, народів” (Сейни, Польща), актор та багаторічний інструктор Осередку театральних практик “Ґардженіце”, головний редактор часописів “Krasnogruda”, “Almanach Sejnenski”, директор видавництва “Pogranicze” та шукач Іншого у світі простого Кшиштоф Чижевський. На двох зустрічах 10 та 11 листопада, що відбулися в Дзеркальній залі Університету та на факультеті культури і мистецтв, Кшиштоф Чижевський прочитав доповідь-есе та взяв участь у семінарі, ділячись власним досвідом з усіма охочими.
У Дзеркальній залі польський гість у доповіді “Чужий-Інша-Свої: розмова над берегом ріки” розповів про Європу як архіпелаг окремих культур, про мур, який зростає всередині нас і в наших розрізнених спільнотах. Продовження →

Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни, –
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
                         Іван Франко

Шановні випускники!
Напередодні 350-річчя від часу заснування Львівського університету alma mater знову збирає всіх нас.
Ініціативна група випускників і ректорат Львівського національного університету імені Івана Франка розпочали роботу над створенням Асоціації випускників Університету.
Запрошуємо всіх охочих долучитися до процесу творення Асоціації своїми міркуваннями, ідеями та пропозиціями, які можна надсилати на адресу:

м. Львів, вул. Саксаганського, 1
Е-mail: alumni_univer@franko. Продовження →

Редакція газети “Каменяр” запрошує до співпраці молодих творців друкованого слова.
Ви пишете про студентське життя, Університет, молодіжну культуру, спорт? Ви знаєте про досягнення своїх колег і переконані, що про них мають знати інші? Ви творите чудові поезії?
Ми з нетерпінням чекаємо зустрічі з Вами у редакції газети “Каменяр” (к. 221а), що у головному корпусі Львівського національного університету імені Івана Франка.

З повагою, колектив газети “Каменяр”

Наші кореспонденти зустрілися з директором Музею історії Університету Юрієм Гудимою. Привід для розмови – обговорення підготовки до ювілею – 350-річчя alma mater. Зважаючи на актуальність теми, публікуємо цей діалог.

– Пане Юрію, як святкували ювілеї в історії нашого Університету?
– Свят у житті Львівського університету багато. Ювілей – завжди нагода повернутися в минуле, осмислити сучасне і спланувати майбутнє. Це стосується й окремої особи, і громади, надто, коли йдеться про громаду академічну. Напередодні 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка варто озирнутися в історію, принаймні на 100 років, і спробувати зрозуміти, про що люди думали тоді, як святкували, з чим пов’язували свої надії. Продовження →