Прийміть найщиріші вітання з нагоди Нового року і Різдвяних свят!

Нехай Новий рік принесе у Вашу оселю Щастя, Добробут і Радість, а світле і величне свято Різдва Христового наповнить Ваші серця Миром, Добром і Любов’ю та додасть наснаги на добрі справи.

 Ректорат
Профком

16 листопада Міністрові освіти і науки України Іванові Вакарчуку присвоїли звання Почесного доктора (Honoris Causа) Вроцлавського університету (Польща).
Як зазначив ректор Вроцлавського університету Марек Боярський, українського міністра удостоїли цього звання за значний внесок у наукову, громадську діяльність і розвиток міжуніверситетської співпраці.
У відповідь Іван Вакарчук подякував професорам, ректорові і сенатові університету: “Висловлюю сердечну вдячність Вам, Ваша магніфіценціє, і всій академічній спільноті за таку високу честь, якої Ви мене удостоїли. Поступ у добрих і дружніх стосунках між польським та українським народами, між Польщею та Україною складається саме з таких конкретних творчих зв’язків між окремими інституціями й окремими людьми”.
Представники Вроцлавського університету під час урочистої церемонії наголосили на досягненнях професора Івана Вакарчука в галузі теоретичної фізики та на його заслугах у зміцненні ролі львівського академічного середовища в українській і світовій науці. Продовження →

17 грудня 2009 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка видатний вчений, фізик-теоретик, засновник Львівської наукової школи статистичної фізики, академік НАН України Ігор Юхновський прочитав лекцію “Наука про завтра: три історії – про націю, енергетику і таланти”.
Відкривав подію в.о. ректора Університету В. Височанський.
Виступ ученого зі світовим іменем, який є Почесним доктором ЛНУ ім. Івана Франка, відбувся з нагоди інтеграції української академічної мережі в загальноєвропейську та світову мережу обміну науковою інформацією.
“Сьогодні маємо один із тих радісних днів, коли можемо сказати, що здобули ще одну перемогу – вступаємо в серйозну європейську наукову сім’ю, – розпочав лекцію академік І. Юхновський. – Я виступаю з нагоди урочистого з’єднання української академічної мережі оптоволоконного електронного зв’язку “Уарнет” із польською академічною системою оптоволоконного зв’язку “Піонер”, що входить до складу загальноєвропейської академічної мережі електронного зв’язку. Продовження →

Днями в Музеї історії Львівського національного університету імені Івана Франка відкрили виставку “Різдвяний дідух” народного майстра із соломоплетіння Володимира Мишолівського. Організатор заходу – Центр культури та дозвілля “Лис Микита”. До слова, стараннями співробітника Музею історії Університету Марти Стефури, аспіранта ка­фед­ри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, відбулася презентація українських новорічних традицій.
На початку відкриття культурно-мистецького дійства присутніх зачарував своїм співом відомий львівський гурт автентичного співу “ДоСхідСонця”.
Радісна передріздвяна атмосфера та давня добра енергетика українських дідухів додали поціновувачам української культури одухотвореного різдвяного піднесення та незабутніх вражень від власноручного плетіння дідуха. Під час відкриття виставки відбувся майстер-клас Володимира Мишолівського, і студенти та викладачі випробовували себе в майстерності виплітати двометрового різдвяного дідуха. Продовження →

* * *

13 листопада – голову профкому студентів Університету Михайла Мураля уведено до складу Національної ради з питань становлення та розвитку молоді при Президентові України.

* * *

27–28 листопада – на юридичному факультеті пройшла Міжнародна щорічна наукова конференція молодих учених, аспірантів і студентів “Актуальні проблеми теорії та історії права і держави”, присвячена пам’яті видатних учених-юристів П. Недбайла, О. Сурілова, В. Копєйчикова.

* * *

1 грудня – головою Громадської ради з національно-патріотичного виховання при МОН України призначено проректора ЛНУ ім. Івана Франка Звениславу Мамчур.

* * *

2 грудня – у Центрі гуманітарних досліджень Університету відбулася “Розмова сьома” з циклу “8 інтерпретацій Антонича” під назвою “Хвала усьому, що росте, хвала усьому” з Віктором Небораком. Продовження →

О материнські очі, де ви є?
Чому мені ніколи вас не бачить?
О материнська ласка де моя?
Ніхто не знає, що це може значить.

Ніхто. Та ні, таки хтось, може, знає.
Хтось, може, знає, що таке – нема.
Хтось знає, як то боляче буває,
Коли ти кличеш – там лиш тишина.

Коли ти бачиш радість, та чужу.
Коли ти чуєш голос лиш вві сні.
Коли кричиш усім, що я живу.
Чому ж вмирають рано матері?

Чому? А там лишаються сирітки.
Маленькі діти в долі просять хліб.
Гіркії сльози ранять ніжні щічки.
А рученята обіймають світ.

Христина Молодило

Сирітство… Що таке сирітство? Що ми знаємо про сирітство? Чи часто замислюємося над цим поняттям? Чи лише тоді, коли безпосередньо стикаємося з ним? Кожна дитина заслуговує на батьківську ласку, любов, теплоту. Продовження →

Щороку, у святкові грудневі дні, профком викладачів і співробітників Університету традиційно організовує для дітей викладачів і співробітників Університету “зустріч” із Святим Миколаєм. Цього разу Чудотворець прийшов привітати малечу 22 грудня в Актову залу Університету.
Відкривав подію голова профкому А. Бородчук. Він привітав діточок і батьків з Новим Роком та Різдвом Христовим.
Потім відбулося театралізоване дійство. На сцену вийшов чортик, який не вмів нічого робити й не знав відповідей на загадки. Зате діт­ки виявилися кмітливими і мало не забрали в антипка його різки та ріжки. Згодом до малечі прийшов Святий Миколай із ангелом. Йому діточки сміливо розповідали вірші, за що отримували подарунок із рук Чудотворця.
Усіх персонажів грали актори Львівського обласного театру ляльок, які в рамках свята також виступили перед аудиторією з українською народною казкою “Солом’яний бичок”. Продовження →

28 листопада у Львові біля пам’ятника Тарасові Шевченку вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років у рамках Всеукраїнської акції “Запали свічку”.
До проведення акції долучився Львівський національний університет імені Івана Франка – її координатором був директор Центру культури і дозвілля Університету О. Котис. Символічно свічки запалили студенти факультетів та коледжів Університету.
Нагадаємо, що вже традиційно в містах і селах України цього дня люди запалюють свічки у своїх домівках на знак пам’яті про невинних жертв голодоморів. Щороку ЛНУ ім. Івана Франка проводить пам’ятні заходи вшанування жертв Голодомору 1932–1933 років.

Оксана Гоцур

1 грудня 2009 року виповнилося 100 років від дня народження Анатолія Кос-Анатольського. 8 грудня з нагоди цієї поважної дати в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка прозвучав концерт.
Свою популярність, як відомо, Анатолій Йосипович здобув передусім у сфері пісенно-хорової музики, що була його улюбленою стихією. Творчість композитора полонила слухачів простотою й сердечністю задушевних мелодій, коломийкових ритмів, сповнених колоритом карпатського краю. Вокальність, породжена розумінням характеру національного стилю, мелодична пластика, яскрава образність і відчуття поетичної інтонації – усе це сприяло широкій популярності музики А. Кос-Анатольського.
Понад сорок років композитор творив мистецький профіль музичного Львова 50–70-х років і увійшов в українську музичну культуру як один із яскравих та самобутніх її творців. Продовження →