Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

“Я на сторожі коло їх поставлю слово…”

10 березня в Актовій залі Університету відбулася урочиста академія з нагоди 195-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Перша половина березня проходить в Україні під знаком вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Львівський національний університет імені Івана Франка щороку віддає шану Кобзареві. Уже стало традицією проводити урочисті заходи на загальноуніверситетському рівні, на факультетах і в коледжах.
Тарас Шевченко залишається однією з постатей, що об’єднує всіх українців. Кобзар у колі сучасників був, як відомо, художником і поетом, бардом, дисидентом і солдатом. Він не був ні політичним лідером, ні вождем суспільного чи народного руху. Однак став набагато більшим – Великим Кобзарем, котрий “отверз уста” “німим братам своїм” і заповів нам жити “в своїй хаті”, де “своя й правда, і сила, і воля”. Тарас Шевченко став духовним пробудником українського відродження, рушійною силою для здобуття української державності. Продовження

“Я ще не все Тобі сказав”

17 березня в Актовій залі Університету відбувся вечір “Я ще не все Тобі сказав”, з нагоди 60-річчя від дня народження Володимира Івасюка.
Видатному композиторові, автору легендарних “Червоної рути”, “Водограю”, “Двох перстенів” Володимирові Івасюку четвертого березня виповнилося б шістдесят років. З часу непоправної трагедії минули роки. Але не заживає рана, і у своїй пам’яті народ складає шану Володимиру Івасюку.
Вечір “Я ще не все Тобі сказав” у стінах Університету зібрав рідних і друзів Володимира Івасюка, виконавців його пісень і просто поціновувачів творчості композитора-пісняра. Тому зі сцени лунали спогади, спогади… І, звісно, – пісні, як же без них?
Поет Ігор Калинець, який не був особисто знайомий з Володимиром Івасюком, бо, як сам зазначив, “наші з Володею дороги розійшлися в часі”, поділився спогадами, хто у Львові вперше виконав пісні поета й композитора і де уперше він їх почув. Продовження

Шевченківські дні

Відзначення 195-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Фото
Олександра Лавриновича

“Молися, сину: за Вкраїну його замучили…”

У рамках святкувань Шевченківських днів на всіх факультетах і в коледжах Університету відбуваються святкові вечори, виставки та презентації з нагоди 195-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка.
Зокрема, студенти факультету електроніки, фізичного факультету та Природничого коледжу під керівництвом доцента Івана Хвищуна 12 березня організували шевченківський вечір “Молися, сину: за Вкраїну його замучили колись”. Варто зазначити, що на вечорі віддали шану ще одному синові українського народу – Володимирові Івасюку, 60-ту річницю від дня народження якого відзначали у перші дні весни – 4 березня. Організатори свята поєднали ці дві дати завдяки двом подіям, між якими – 118 років: перепоховання поета і художника Тараса Шевченка та похорон пісняра Володимира Івасюка. Ці дві події точкою свого дотику мають 22 травня.
Звісно, йшлося здебільшого про Тараса Шевченка. Студенти розповідали про життєвий і творчий шлях поета, декламували уривки з творів “Кавказ”, “Розрита могила”, “Великий льох” та ін. Продовження

“Любітеся, брати мої, Украйну любіте…”

17 березня 2009 року на факультеті іноземних мов відбувся пісенно-поетичний вечір до 195-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Гаслом вечора стали рядки з вірша “У казематі”:
Любітеся, брати мої,
Украйну любіте,
І за неї, безталанну,
Господа моліте!

Молодесенькими чистими голосами дівчата в розкішних вишиваних сорочках заспівали “Реве та стогне Дніпр широкий…” – ці слова зворушують щоразу з новою силою. Скільки в тому Дніпрі води витекло, скільки ворохобних літ минуло, а він “реве”, а він “стогне” від болю: хоч нема вже на його ланах сіромах-кріпаків і навіть “мудрий німець” у його угіддях картопельку не садить. Знайомі акорди, прості, відомі всім слова пісні, яку виконали Оля Калаталюк, Павла Дюженко і Марта Недовіз, а зала завмерла, переживає дивне перетворення. Студенти, викладачі, батьки, навіть чиясь бабуся на якусь мить стають отими Шевченковими “братами”, до яких він звертає своє пророче слово. Продовження

Доля і досвід Романа Іваничука

Постать Романа Іваничука в українській літературі надзвичайно вагома. Автор 16 історичних романів, новеліст, повістяр, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, Герой України не перестає зацікавлювати своїх читачів новими творами.
17 березня в Дзеркальній залі нашого Університету відбулася презентація книги Романа Іваничука “Моя кунсткамера”.
З нагоди святкового заходу в альма-матер зібралися численні гості, викладачі та студенти.
“Сьогоднішня зустріч з Романом Іваничуком особлива – письменник розповість нам історію, головною дійовою особою якої є він сам. У тій любовно, по зерняткові дібраній кунсткамері – рідні місця і різні – чужі й рідні – люди; війна, кохання і театр; ситуації, події, враження; переконання, сумніви. Все те, що покликане формувати особистість і навзаєм бути формованим нею, – ще називаємо це Долею і Досвідом”. Продовження

Покликання журналістського слова

Журналістська інформація – продуктивна сила, хоча може бути й руйнівною. Тому проблеми змісту сучасної комунікації були предметом дискусії на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Комунікативна ідентифікація в інформаційному просторі України”, яку організували з нагоди ювілею заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка, академіка Академії наук вищої освіти України Олександри Антонівни Сербенської.
Провідні науковці з Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Луганська, Черкас, Житомира, Луцька, Рівного, Тернополя, Чернівців, Ужгорода впродовж двох днів, 5–6 березня 2009 року, на факультеті журналістики Університету обговорили питання: медіакультура і проблеми соціальних комунікацій; теорія і практика української журналістики; електронні засоби масової інформації в контексті формування національного інформаційного простору в Україні; медійний діалог України зі світом; преса і література як соціокультурний чинник української історії; медійний текст і редакторська діяльність; онлайнова журналістика; реклама як морально-етична категорія в системі засобів масової комунікації. Продовження

Ювілей відомого мовознавця. Олександрі Сербенській – 80.

Ім’я Олександри Сербенської стало символом сучасної мовознавчої науки. Талановитий педагог, чудовий науковець, непересічна особистість, людина, що понад 50 років віддала роботі в Університеті, з них 35 – мовному вишколу студентів факультету журналістики. Автор понад 200 публікацій з питань української термінології, культури української мови, лінгводидактики, франкознавства, дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Академік Академії наук ­вищої освіти України, Олександра Сербенська видала понад 20 підручників, навчальних посібників, словників, текстів лекцій, дидактичних матеріалів. За вагомі здобутки у науковій, навчально-методичній і педагогічній праці Вчена рада нашого Університету у жовтні 2008 р. присвоїла О. Сербенській звання “Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка”.
“Мова – неоціненний скарб народу, найповніший літопис його духовного життя. Продовження

Фотофакт

12 березня в глядацькій залі Центру культури і дозвілля “Лис Микита” Університету в рамках проекту “Університетські творчі зустрічі” під рубрикою “Особистості” відбулася зустріч із народною артисткою України Ніною Матвієнко та письменником Романом Дідулою.
Ніну Матвієнко називають берегинею української народної пісні, голосом душі українського народу. Вона завжди сучасна, не зраджує собі. Народна артистка України, розповідаючи про свій творчий і життєвий шлях, полонила присутніх щирістю та відкритістю. Також того березневого вечора, в атмосфері затишку і родинного тепла, Ніна Матвієнко подарувала всім хвилини радості та насолоди, співаючи українських пісень. Її голос укотре засвідчив, що пісні у виконанні співачки – не просто настрій, це окремий вимір, у який прагне потрапити кожен шанувальник української пісні.

Оксана Гоцур
Фото Юлії Мілянич