10 березня в Актовій залі Університету відбулася урочиста академія з нагоди 195-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Перша половина березня проходить в Україні під знаком вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Львівський національний університет імені Івана Франка щороку віддає шану Кобзареві. Уже стало традицією проводити урочисті заходи на загальноуніверситетському рівні, на факультетах і в коледжах.
Тарас Шевченко залишається однією з постатей, що об’єднує всіх українців. Кобзар у колі сучасників був, як відомо, художником і поетом, бардом, дисидентом і солдатом. Він не був ні політичним лідером, ні вождем суспільного чи народного руху. Однак став набагато більшим – Великим Кобзарем, котрий “отверз уста” “німим братам своїм” і заповів нам жити “в своїй хаті”, де “своя й правда, і сила, і воля”. Тарас Шевченко став духовним пробудником українського відродження, рушійною силою для здобуття української державності.
Саме на таких засадах організатори вибудували урочисту академію, яку відкрив доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Василь Будний. У своїй доповіді “Я на сторожі коло їх поставлю слово…” він зумів вдало проінтерпретувати українську сучасність на тлі основних світоглядних орієнтирів Кобзаря, згідно з якими він прожив і які висловив у поетичному слові. “Змінюються політичні обставини людського життя. Добро росте, але і зло не дрімає. І на сторожі йому завжди стоїть Шевченкове слово”, – наголосив Василь Будний.
Значну відповідальність за організацію академії взяли на себе студенти акторського і режисерського відділень факультету культури і мистецтв, ставши і її головними режисерами-постановниками, і головними дійовими особами. Варто зазначити, що погляд молоді на світ Тараса Шевченка став свіжим “ковтком повітря” у святкуванні Шевченківських днів в Університеті.
На вечорі у виконанні університетських творчих колективів – Народного ансамблю пісні і танцю “Черемош”, Народної капели бандуристок “Зоряниця”, дівочого хору “Ліра” – прозвучали найвідоміші поезії Тараса Шевченка. Зокрема, глядачі мали змогу почути уривки з творів “Розрита могила”, “Княжна”, “Якби мені черевички”.
Оригінальним доповненням сценічного дійства була музика у виконанні Народного камерного оркестру Університету.
Завершальним акордом урочистої академії стало спільне виконання “Заповіту” Тараса Шевченка:
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій…
Оксана Гоцур