Львівський національний університет імені Івана Франка офіційно розпочав святкування свого 350-річчя. 20 січня в Актовій залі Університету відбулося урочисте засідання Вченої ради за участі академічної спільноти нашого Університету та почесних гостей. Привітати ювілярів завітали голова Львівської ОДА Михайло Цимбалюк, міський голова Львова Андрій Садовий, Надзвичайний та Повноважний посол Австрійської Республіки в Україні Вольф Дітріх Хайм, представники духовенства та інші почесні гості.
Розпочав засідання Вченої ради Ректор Університету Іван Вакарчук. У своїй промові Ректор наголосив на важливому внеску Університету в розвиток науки, значенні наукових шкіл, які працювали тут упродовж майже чотирьох століть, учених і громадських діячів, які прославили Україну на весь світ.
Проте на вагомій історичній ролі Університету зосередив увагу не тільки Ректор. Продовження →

з нагоди відкриття ювілейного року  350-річчя Університету

Ваші Високопреосвященства!
Високодостойні гості Урочистої академії!
Дорогі студенти, аспіранти, викладачі та працівники Університету!
З особливим хвилюванням відкриваю цим вступним словом ювілейний рік – 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка і щиро вітаю академічну спільноту зі славною сторінкою в нашому літописі.
I. Перші університети в Європі виникли понад тисячу років тому в IX столітті на території сучасних Іспанії і Португалії. Розвиток ідеї класичного Університету в європейській культурі охоплює понад півтисячоліття з моменту зародження перших університетів у Італії у ХІІ – ХІІІ століттях, а згодом в Англії, Франції та інших європейських країнах. Продовження →

Я на сторожі коло їх поставлю слово…
Тарас Шевченко

Любити і шанувати рідну мову означає поважати себе, свій народ і державу. Відтак має бути сформована й ухвалена чітка мовна політика, в основі якої – утвердження єдиної державної української мови й збереження належних умов для її розвитку. Бо, як писав Іван Франко, “в якій мові вродився і виховався, тої без скалічення своєї душі не можеш покинути, так як не можеш замінятися з ким іншим своєю шкірою”.
Через засоби масової інформації, через прямі звернення від Вченої ради Університету до владних структур, до депутатів Ректор професор Іван Вакарчук від імені академічної спільноти неодноразово наголошував на гострій проблемі системної роботи з утвердження і розвитку української мови в Україні.
Університет один із перших подає голос тривоги за нашу мову, за нашу українськість. Продовження →

8 лютого 2011 року делегація Львівського національного університету імені Івана Франка взяла участь в академічному відзначенні 90-ї річниці заснування Українського вільного університету в Мюнхені.
Відкрив урочистості Ректор Українського вільного університету професор доктор Іван Мигул. Професори доктор Міхаель Мозер і доктор Альберт Кіпа привітали з ювілеєм усіх присутніх.
Ректор УВУ Іван Мигул вручив Ректорові ЛНУ ім. Івана Франка Іванові Вакарчуку диплом Почесного доктора філософії Українського вільного університету. Іван Вакарчук звернувся до університетської спільноти зі словами: “Як осередок української вищої освіти за кордоном Український вільний університет є науковим та освітнім мостом, який об’єднує українців. Учені з усієї України знайшли тепло на іншій землі і своєю працею зробили вагомий внесок у розвиток української духовної культури”. Продовження →

З нагоди відзначення 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка Науковій бібліотеці подарували видання “Україна: антологія пам’яток державотворення Х – ХХ ст.: у 10 т.” (Київ: Вид. С. Павличко “Основи”, 2009). Таким подарунком долучився до вшанування alma mater випускник економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Тарас Ярема.
Десятитомник “Україна: антологія пам’яток державотворення Х – ХХ ст.” – репрезентативна добірка поданих хронологічно суспільно-політичних документів та літературно-мистецьких творів, спрямована на самоусвідомлення українців, осмислення своєї понадтисячолітньої історії, пошук винищуваної зайдами різних епох історичної пам’яті.
Нагадаємо, що святкові акції з нагоди 350?річного ювілею в Науковій бібліотеці розпочато ще торік, коли 16 квітня 2010 р. презентували дарунок відомого адвоката М. Петріва, випускника Університету, який подарував бібліотеці 350 книг. Продовження →

З нагоди 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка побачив світ ювілейний календар. Видання наповнене ілюстративним матеріалом, який відображає найважливіші історичні події з життя Університету. Упорядники ювілейного видання – декан історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Роман Шуст, директор Музею історії Університету Юрій Гудима, доцент кафедри новітньої історії України Володимир Качмар та аспірант кафедри етнології Роман Тарнавський, відповідальний за випуск – проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Мар’ян Лозинський. Завдяки їхнім спільним зусиллям створено календар, який може слугувати путівником по історії Львівського університету. Про ідею створення ювілейного видання, його структуру та мету розповів директор Музею історії Університету Юрій Гудима.
– Юрію Володимировичу, як виник задум створити історичний календар, присвячений 350-річчю Університету?
– Упродовж кількох років у Музеї історії Університету формували спеціальні фонди. Продовження →

У 2011 році навчальному закладу виповнюється 140 років, і впродовж цього часу триває історія його безперервного функціонування від Державної жіночої учительської семінарії, яка була розміщена в урядовому будинку на вул. Скарбківська (тепер – вул. Лесі Українки), до Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Туган-Барановського, 7).
Основні віхи розвитку цього найдавнішого педагогічного закладу нашої держави:
1871 р. – розпочато підготовку вчителів для початкової школи;
1875 р. – розпочато підготовку вихователів дитячих дошкільних закладів;
1895–1900 рр. – будівництво основного корпусу на вул. Сакраменток (тепер – вул. Туган-Барановського, 7).
У 20-х роках ХХ ст. семінарії присвоєно ім’я Адама Асника, польського поета і драматурга ХІХ ст.
1933 р. учительську семінарію перейменували в педагогічний ліцей, 1939 р. ліцей реорганізували в педшколу № 1, яка готувала вчителів І–ІV класів, 1946 р. Продовження →

Студенти Запорізького національного університету з 25 по 28 грудня гостювали у Львові. Після повернення додому студенти зі Запоріжжя надіслали нам свої враження про Львів…

День перший: привіт, Львове, зустрічай нас, місто!
Ось ми вийшли з вагона, вдихаємо повітря міста Лева. Кожен думає про щось своє: комусь кортить якнайшвидше поїхати до центру, хтось мріє залишитися тут назавжди, а декому просто страшенно хочеться їсти. На вокзалі нас зустрічав симпатичний студент Львівського національного університету імені Івана Франка.
В автобусі ми майже всі сиділи, деяким “пощастило” стояти. Розважав нас кумедний дядечко-водій, який жартував, наспівував пісень. Уже з перших хвилин подорожі місцевим транспортом було зрозуміло, що запорізькі маршрутки порівняно зі львівськими – ракети. Продовження →

На Урочистій академії з нагоди 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка проректор з наукової роботи Богдан Котур презентував ювілейну університетську атрибутику: медалі, значки, монети, а також марку та конверт.
До ювілею alma mater викарбувано медаль, яку розробило та виготовило на замовлення оргкомітету Університету Львівське державне конструкторське бюро ТОПАЗ. На аверсі ювілейної медалі зображено головний корпус Університету з назвою українською мовою – “Львівський національний університет імені Івана Франка”, на реверсі – малий герб (лев із трисвічником) із назвою Університету англійською та латинською мовами.
Окрім ювілейної медалі, фалеристи тепер мають змогу поповнити свої колекції трьома типами значків, приуроченими до ювілею Франкового університету. На них зображено малий герб (лев із трисвічником), головний корпус та корпус Університету на вул. Продовження →

Мовне законодавство, як одну із проблем соціолінгвістики, вивчають за допомогою категорій: мова, мовний конфлікт, етнонаціональна політика, мовне право, мовне законодавство, міжнародні зобов’язання, державна мова, мови меншин, сценарій мовного розвитку держави. Соціолінгвістика, оперуючи досвідом мовного будівництва в різних країнах світу, виявляє перспективи розвитку мовної ситуації з метою запобігання конфліктних ситуацій.
Мова. Це форма суспільної свідомості й водночас засіб суспільної комунікації. В ідеалі кожна держава дбає про забезпечення функцій мови/мов, враховуючи історію, розвиток національної свідомості та її роль у процесах мовного функціонування. Мовне законодавство, якщо воно не в державі, де панує диктатура, захищає мовні права громадян. Законодавчий досвід Ізраїлю, Франції, Німеччини, а на пострадянському просторі і Балтійських країн засвідчує, як держави сьогодні захищають свої національні та мовні інтереси. Продовження →