Правила прийому до Львівського національного університету імені Івана Франка – документ, який регламентує порядок вступу абітурієнтів до нашого Університету. Із правилами можна ознайомитися у цьому випуску газети “Каменяр” та на веб-сторінці Університету: www.lnu.edu.ua (www.franko.lviv.ua). Приймальна комісія звертає Вашу увагу на окремі важливі питання, які постають перед абітурієнтами.

Навчання в Університеті відбувається:
– на бюджетній основі (тобто з видатків державного та місцевих бюджетів);
– на контрактній основі (тобто за кошти фізичних і юридичних осіб та державних пільгових довгострокових кредитів).
Громадянам України гарантовано здобуття на конкурсній основі вищої освіти всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів за кошти державного бюджету в межах вимог державних стандартів, якщо вищу освіту за цим освітньо-кваліфікаційним рівнем громадянин здобуває вперше. Продовження →

Розв’язання проблем національного, політичного і культурного відродження України, удосконалення адміністративно-територіального устрою, розвитку і територіальної організації господарства, методів еколого-економічного оцінювання природних ресурсів, кадастру сільськогосподарських земель, моніторингу ландшафтної оболонки Землі, комплексного географічного картографування, інженерного оцінювання рельєфу та інших природних компонентів, організація міжнародного та внутрішнього туризму – для цього потрібні ґрунтовні знання із сучасної географії.
Сьогодні географічний факультет готує фахівців за такими напрямами: географія; менеджмент; екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування; туризм.
Навчально-науковий процес на факультеті забезпечують вісім кафедр: фізичної географії, географії України, ґрунтознавства і географії ґрунтів, геоморфології і палеогеографії, економічної і соціальної географії, раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, конструктивної географії і картографії, туризму, науково-дослідні та навчальні лабораторії. Продовження →

Поняття часу є однією з найголов­ніших категорій буття кожного суспільства. Невипадково в культурах різних народів від найдавніших часів і до сьогодення так багато уваги приділяють алегоріям часу (от хоча б величні єгипетські сфінкси!), а дискусії довкола ролі та значення історичного минулого, його осмислення в конкретній історичній спільноті (“звідки ж пішла земля Руська?”, – роздумував Літописець) залишаються актуальними і в традиційних, і в постмодерних суспільствах. Кожна історична епоха розставляє свої наголоси у трактуванні подій і явищ, пропонує нові моделі вирішення найважливішого завдання музи Кліо – з’ясування ролі та обставин життя Людини у просторі та часі.
Вивчення історії як елемента давньої “eruditio”, форми алегорично-ціннісного осмислення минулого та сучасності, чи власне предмета наукового знання, має значні традиції в ЛНУ ім. Івана Франка. Кількасотлітня історія навчального закладу фіксує всі головні напрями пізнання історичного минулого – від історії як засобу поглиблення риторичної культури та хронікальних записів XVII ст. Продовження →

Конституція України проголосила нашу державу суверенною, незалежною, соціальною, демократичною і правовою, у якій найвищою соціальною цінністю визнають людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку. Демократизація суспільства, неухильне дотримання прав і свобод усіх його членів, забезпечення соціальної справедливості – усе це повин­но мати свої правові форми. У зв’язку з цим істотно зростає роль права, а професія юриста є не лише однією з найпрестижніших, а й однією з найбільш відповідальних та соціально значущих.
Юридичний факультет готує висококваліфікованих фахівців для роботи в органах державної виконавчої та судової влади, місцевого самоврядування, прокуратури, адвокатури, Служби безпеки, внутрішніх справ, митної служби, у юридичних службах підприємств, установ, організацій, банків. Бажання служити відродженій Україні, рішуче боротися з правопорушеннями, антигромадськими вчинками, захищати права громадян – ось що має визначати вибір цієї професії. Продовження →

Без сумніву, комп’ютер є важливою ознакою нашого часу і його роль, за прогнозами, зростатиме у майбутньому. Комп’ютер є необхідним атрибутом усіх сучасних видів людської діяльності: бізнесу, науки, культури. У таких умовах потреба суспільства у висококваліфікованих фахівцях зі сучасних інформаційних технологій, які можуть здійснювати постановки задач, будувати математичні моделі, аналізувати методи їх розв’язування та кодувати мовою комп’ютерів алгоритми їх реалізації, постійно зростає і в Україні, і за кордоном. Тому виникли нові напрями у підготовці фахівців, серед яких важливе місце посідають прикладна математика, інформатика та системний аналіз. Підготовку бакалаврів, спеціалістів і маґістрів у цій галузі здійснює факультет прикладної математики та інформатики. Наукову та навчально-методичну роботу на факультеті забезпечують сім кафедр: обчислювальної математики, прикладної математики, теорії оптимальних процесів, програмування, інформаційних систем, дискретного аналізу та інтелектуальних систем, математичного моделювання соціально-економічних процесів. Продовження →

Філософія, як одна з найдавніших і найавторитетніших систем теоретичного знання, посідає чільне місце в духовному житті суспільства. Її вивчали в Академії Платона, в Лікеї Арістотеля, у середньовічних школах. Філософський факультет був обов’язковою умовою становлення класичних європейських університетів. Наш Університет, найдавніший в Україні, мав філософський факультет від часу свого заснування. Тут читали різні філософські курси, які відображали дух часу, особливості епохи. У передвоєнні роки (до 1939 р.) у нашому Університеті вдало розвивалися фундаментальні напрями в галузі філософії, логіки та психології, зокрема теорія логічного позитивізму, яка мала загальноєвропейське значення. Відновлення філософського факультету в Університеті (1992 р.) – непересічна й важлива подія, яка стала можливою лише в незалежній державі. Це надзвичайно важливо для національно-культурного відродження, духовного піднесення та розвитку науки й освіти в Україні. Продовження →

Біологію називають наукою XXI ст. Сучасна біологічна наука вирішує чимале коло проблем. Людство сягнуло небаченого прогресу у вивченні механізмів реалізації генетичного коду. Можливим стало практичне клонування живих істот, створення генетично модифікованих організмів і продуктів харчування. Людство хвилюють екологічні проблеми: зміна клімату, знищення природних ресурсів, руйнування екосистем. Це зумовлює прискіпливу увагу до вивчення і збереження біологічної різноманітності мікроорганізмів, грибів, тварин, рослин. Настала ера біології не лише як теоретичної науки, а й як галузі знань, що визначатиме технологічний розвиток і можливість виживання людства в майбутньому.
Біологічний факультет – один із найдавніших в Університеті, має багаті традиції. У різні роки тут працювали Б. Дибовський, А. Бек, Ф. Каменський, Я. Парнас, Р. Вейгль, А. Лазаренко, К. Продовження →

Історія факультету іноземних мов сягає ще часів заснування Львівського університету, де філологічні науки посідали чільне місце. У кожну історичну епоху мови інших народів та їхня ментальність ставали об’єктом дослідження філологів і літературознавців, які володіли іноземними мовами. Це створило добре підґрунтя для заснування 1950 року факультету іноземних мов, до складу якого увійшли кафедри англійської, німецької, французької, іспанської, класичної філологій та зарубіжних літератур. Невдовзі з метою викладання іноземних мов на всіх гуманітарних і природничих факультетах Університету створено загальноуніверситетську кафедру іноземних мов. З проголошенням незалежності України надзвичайно актуальним і потрібним став перекладацький напрям, який від часу заснування кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики став основою для підготовки висококваліфікованих фахівців. Стрімкий розвиток філологічних студій дав добрий поштовх до провадження фундаментальних досліджень і створення наукових шкіл. Продовження →

Сучасна математика значно розширила ареал свого застосування. Окрім традиційно важливої ролі математики в природничих науках (фізиці, механіці, хімії, біології тощо), сьогодні математичні методи проникають і в соціальні науки (економіку, політологію, психологію, лінгвістику). Завдяки застосуванню математики описові науки переходять у статус наук із розвиненою теоретичною базою. У всьому світі процес математизації наук настільки інтенсивний, що почали виходити спеціалізовані наукові часописи, назви яких свідчать самі за себе: “Bulletin of Mathematical Biology”, “Mathematical Social Sciences”, “Journal of Mathematical Psychology”, “Journal of Mathematical Economics” та ін.
У відомому міжнародному рейтингу професій п’ять із перших десяти позицій належать математикомістким професіям. Нинішній випускник механіко-математичного факультету може реалізувати себе не лише як учений чи викладач, а й як аналітик у сфері фінансів, банківської та страхової справи, фахівець із математичного моделювання та сучасних комп’ютерних технологій. Продовження →