Нападати на мову народу – це означає нападати на його серце.
Генріх Лаубе

Продовження →

День знань і урочистої посвяти у студенти для Львівського національного університету імені Івана Франка – не просто свято, це данина традиціям одного з найдавніших і найславетніших університетів України; це спонука бути гідним наслідувачем академічних традицій, визнання честі вже на правах студента переступити поріг альма-матер.

3 вересня 2012 року новий навчальний рік традиційно розпочався з Богослужіння у церкві Преображення Господнього. А згодом на велелюдній святковій площі перед головним корпусом кам’яна постать патрона Університету Івана Франка – вже вкотре у колі вихованців, гостей і викладачів, які сьогодні вітають нове поповнення. Напрочуд по-літньому тепла днина з безмежною голубінню неба, смарагдовим вбранням дерев, яких ще не торкнувся подих осені, розквітлий барвами майдан – ніби спеціально замовлений фон для Урочистої Академії.

Рівно о 10.00 фанфари сповіщають про початок дійства, яке відкриває вітальним словом та представленням учасників і гостей академік НАМ України, народний артист України, професор Богдан Миколайович Козак. Із дверей центрального навчального корпусу під звуки урочистого маршу в академічних мантіях з’являються мудрі наставники студентської молоді: проректори, декани факультетів, директори коледжів і Ректор Університету – доктор фізико-математичних наук, Герой України, професор Іван Олександрович Вакарчук. Серед почесних гостей: перший заступник Львівської обласної адміністрації Богдан Михайлович Матолич; заступник начальника головного управління освіти і науки облдержадміністрації Роман Петрович Бабій; перший заступник міського голови Львова Олег Михайлович Синютка; заступник голови Львівської обласної ради профспілки працівників освіти і науки Галина Мирославівна Долішня; Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Польща, заслужений професор Університету Маркіян Мальський; Ректор Вроцлавського університету, Doctor Honoris Causa ЛНУ ім. Івана Франка (2011р.) Марек Боярські. Продовження →

Інсигнії (клейноди) – це спеціальні відзнаки влади. У давнину володарі мали корони, берла (скіпетри, жезли), мечі, булави, дорогий одяг і т. ін. Середньовічні університети Європи теж виробили традицію власних символів гідності: печатки, берла, нагрудні ланцюги, перстні, медалі, тоги. Університетські регалії за своїм значенням прирівнювалися до королівських. Зразком для польських вищих шкіл були ректорські берла Ягеллонського університету у Кракові й Академії в Замості. У Литві таким еталоном були берла Вільнюського університету. Відповідні атрибути влади, честі й автономії впродовж століть мав і Львівський університет.
Коли з’явилися і якими були перші берла ректора і деканів університету у Львові достеменно не знаємо. Принаймні у фундаційному документі 1661р. вони не згадуються. Чи не найдавніші відомості про цього роду інсигнії датуються 11 грудня 1759 р., коли після багатолітніх суперечок щодо правового становища Львівської академії (університету) король Август ІІІ і папа римський Климентій ХІІІ підтвердили її права та відбулось урочисте відкриття з присвоєнням докторських ступенів. Тоді Домінік Верещака свого спеціального ректорського берла ще не мав, але вручив кожному новому докторові по золотому перстневі та позолоченому берлу. Під час церемонії ректор львівської кафедральної школи Ян Канти Янкевич подав голос протесту проти акту, який відбувався. За це ксьондз був побитий щойно отриманим докторським берлом поета Францішка Карпінського. На щастя, Янкевича скоро випровадили з костьолу. Продовження →

11 вересня 2012 року на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку у Львові представники Львівського національного університету імені Івана Франка взяли участь в освітянському вічі на захист української мови. Викладачі вищих навчальних закладів Львівщини, учителі шкіл, студенти, представники профспілок і влада міста висловили готовність боротися з русифікацією та захищати українську мову. Головна ідея зібрання – покласти край антиукраїнській політиці, українська мова – єдина державна мова в Україні.
Міський голова Львова Андрій Садовий подякував учасникам віча за розуміння відповідальності та місії Львівщини й Галичини в боротьбі за збереження української мови. “Кожен із нас має своє розуміння мови, але всі ми усвідомлюємо, що вона у нас – одна”, – зазначив Андрій Іванович.
Представники академічної спільноти Львівського національного університету імені Івана Франка закликали українців не бути байдужими та всупереч державній позиції чиновників завжди ставати на захист рідної української мови й ідентичності. Зокрема вчений секретар Наукової бібліотеки Університету Григорій Чопик під час свого виступу закцентував увагу на важливості визнання мовної проблеми, що гостро постала перед усіма українцями, та протидії русифікаторським тенденціям в Україні. “Росія – це не наш стратегічний партнер, це – наш стратегічний ворог. Ніхто, крім Росії, не зазіхає на нашу незалежність”, – наголосив Григорій Зіновійович. Продовження →

Святкова ейфорія перших днів вересня минає, і студентам, насамперед першокурсникам, час братися до серйозної та сумлінної праці.

Для студентів першого курсу вересень – особливий період студентського життя. Перший місяць – емоційно насичений: знайомство з однокурсниками, перші студентських друзів, симпатії… Але також виникає певне занепокоєння і збентеження. Період адаптації у кожного минає по-різному. Комусь важко звикнути до гуртожитку й організувати свій побут, у когось виникають труднощі із пошуками спільної мови з одногрупниками, хтось сумує за домом… Словом, поруч з позитивом є щось, що пригнічує, непокоїть, часом навіть обурює.
У цей період порадник академічної групи є чи не найпотрібнішою людиною для студентів молодших курсів. Адже саме порадники академічних груп повинні забезпечити “студентам-новобранцям” умови, які допоможуть віднайти своє місце у студентському колективі і соціальному житті.
Упродовж перших двох років порадники, завдяки індивідуальному підходу до роботи з кожним студентом в академічній групі, допомагають вирішити навчальні та соціально-побутові проблеми, сприяють розвитку здібностей і талантів. Вони заохочують до навчально-дослідницької роботи та культурно-мистецького життя в Університеті, створюють в групі атмосферу доброзичливості, взаємодопомоги, творчого підходу до навчання. Часто стають “миротворцями” у конфліктних ситуаціях, які можуть виникати як всередині групи, так і між студентами та викладачами. Продовження →

Кафедра світової літератури ЛНУ ім. Івана Франка запрошує студентів і викладачів Університету, а також представників інших ВНЗ міста, на черговий цикл лекцій “Нобелівські лауреати з літератури”, що їх читатимуть упродовж 2012/2013 н.р.
Нагадаємо, що проект започатковано 2001 року. Керівник проекту – доцент, кандидат філологічних наук Ярема Кравець.

План лекцій:
23 жовтня 2012 р. “Лауреат Нобелівської премії з літератури 1988 року Нагіб Махфуз (Єгипет)”. Лектор – Ірина Мартиняк (асистент кафедри сходознавства ЛНУ ім. Івана Франка).
20 листопада 2012 р. “Лауреат Нобелівської премії з літератури 1932 року Джон Голсуорсі (Велика Британія)”. Лектор – Оксана Левицька (старший викладач кафедри книгознавства й комерційної діяльності УАД).
18 грудня 2012 р. “Лауреат Нобелівської премії з літератури 2006 року Ферит Орхан Памук (Туреччина)”. Лектор – Вікторія Яремчук (асистент кафедри світової літератури ЛНУ ім. Івана Франка).
Головний корпус ЛНУ ім. Івана Франка, ауд. 434 (факультет іноземних мов).
Початок лекцій о 15.05 год.

Важливою подією для академічної спільноти, читацької аудиторії, книгознавців, бібліотекарів, книголюбів знову стане Бібліофорум у Львові. Форум започатковано 2010 року за ініціативою Української бібліотечної асоціації та ГО “Форум видавців”, за активної участі львівських бібліотек. Його мета – налагодження тіснішої співпраці тих, хто покликаний популяризувати книгу. Адже у парадигмі відносин видавництво – бібліотека – читач саме бібліотека відіграє вирішальну роль у формуванні культури читання і забезпечує діалог автора з читачем.

Уже третій рік поспіль Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка прийматиме членів Української бібліотечної асоціації (УБА). Українська бібліотечна асоціація створена з метою сприяння популяризації книги та формування культури читання різних соціальних верств, удоступнення інформації людям з особливими потребами, підвищення професійного рівня бібліотекарів, модернізації бібліотечних процесів, а також творить та сприяє реалізації бібліотечно-інформаційної політики на всіх рівнях. За 17 років існування УБА брала участь у багатьох українських та міжнародних проектах, покликаних впроваджувати інноваційні розробки в інформаційній сфері, активізувати міжбібліотечні зв’язки як на теренах нашої держави, так і за кордоном, надавати фахові консультації бібліотечним підрозділам. Продовження →

Цього року виповнюється 100 річниця заснування Інституту музикології Львівського університету – другої (після краківської) кафедри музикознавства у довоєнній Польщі (заснованої 1911 р. львів’янином професором Здіславом Яхимецьким) та однієї з найпомітніших серед європейських університетських музикологічних інституцій. Сьогодні, з нагоди поважної історичної перспективи, ми можемо гідно оцінити чин професора Адольфа Хибінського та створеної ним в Університеті музикознавчої школи, яка заклала підвалини польського та українського музикознавства.
Отож, 1912 року у Львівському університеті при філософському факультеті польським музикологом-медієвістом, етнографом та музичним критиком Адольфом Хибінським була створена кафедра (Заклад) музикології. Хибінський був вихованцем мюнхенської школи А. Зандберґера і переніс європейську класичну наукову методологію та методи організації музикології як науково-дослідної дисципліни на ґрунт Львівського університету. Це дало можливість організувати педагогічну і наукову роботу на високому рівні та продовжити традиції європейського музико­знавства у Галичині.
Ще у грудні 1907 року, перебуваючи у Мюнхені, де працював над закінченням докторської та написанням і виданням габілітаційної праці, Хибінський отримав лист від декана філософського факультету Львівського університету професора В. Брухнальського з проханням якнайшвидше ґабілітуватися як доцент музикології у Львівському університеті. Вперше думку про створення кафедри музикології у Львівському університеті подав професор Ян Болоз-Антонєвич, який у своїх листах теж наполягав на якнайшвидшому приїзді Хибінського до Львова. Продовження →

Міжнародна літня школа “Українська мова та країнознавство”

Бог не дає відповідей. Бог дає шанс ці відповіді знайти, коли посилає на твій шлях людей. Відповіді варто шукати у людях. Навіть на ті запитання, які ставиш собі сам, адже люди – завжди книги. Цього літа отримала в подарунок тридцять п’ять надзвичайно цікавих книг. Одні – наукові, інші – художні, філософські, однак цікавість їхня від того не змінюється. Чи здобула нові знання? Теоретичних, мабуть, не здобула – виключно практичні навики і розуміння того, що всього словами не скажеш.

Пункт перший (вступний): знайомство

Літні школи з української мови для Університету – не новизна. Повертаючись до минулого, бачимо, що історія подібних шкіл бере свій початок у 1997 році. Тоді при Львівському національному університеті імені Івана Франка діяв Австрійсько-український літній коледж, організований Австрійським федеральним Міністерством освіти, науки та культури. Уже згодом працювали школи для англомовних, німецькомовних студентів, студентів з Бразилії, Хорватії, Індії, Азербайджану, Туреччини, США та Пакистану. Однак перша міжнародна літня школа відкрилась у серпні 2008 року. Організував її новостворений Центр україністики.
Цьогорічна літня школа “Українська мова та країнознавство” була справді міжнародною, адже понад 30 учасників з’їхалися з усіх усюд – Німеччини, Італії, Греції, Австрії, Кіпру, Канади, Угорщини, Південної Кореї, Росії, Ірану, Японії та Анголи. На урочистому відкритті школи Ректор Університету Іван Вакарчук з особ­ливим теплом побажав іноземним гостям гарних вражень від України та Львова, “щоб повернувшись у свої країни передали їх своїм рідним, близьким, колегам і розповіли про таку чудову країну, як Україна”. Продовження →

Літо 2012 року видалося багатим на високо оцінені у Польщі та світі навчальні й наукові здобутки львівських полоністів – студентів і викладачів нашого Університету. Кілька студенток здобули відзнаки як найкращі у світі знавці польської мови серед іноземців, а завідувач кафедри польської філології отримала високу міжнародну нагороду в галузі розвитку полоністики.
Сім студенток-третьокурсниць Львівського університету стали учасницями курсу з польської мови, який організував у Кракові викладач кафедри польської філології ЛНУ ім. Івана Франка, доктор Єжи Ковалевський. Курс закінчився складанням державного іспиту з польської мови на здобуття міжнародного сертифіката. Щоденні заняття з граматики та комунікації відбувалися за чітким графіком у невимушеній дружній атмосфері. Тричі на тиждень студенти мали цікаві екскурсії Краковом та околицями. Попри напружений графік, вечори залишалися вільними, і цей час можна було використати на те, аби краще пізнати Польщу, її мешканців, культуру та звичаї поляків. Однак найбільшою сатисфакцією став для львівських студенток складений іспит, який засвідчив високий рівень знань із польської мови, що їх здобуто, передусім, у рідному Львівському університеті, а систематизовано на літньому курсі. Цього року іспит склали Ольга Гуменна, Василина Кондюх, Олександра Майданюк, Анна Мороз, Христина Попик, Галина Присташ, Оксана Стадник. Такий іспит для студентів з України організовано у Кракові не вперше – уже третій рік поспіль наші студенти здобувають сертифікати європейського зразка, що свідчить про якісні стандарти викладання польської мови у Львівському університеті. Продовження →