Тарас Шевченко

* * *

Дурні та гордії ми люди
На всіх шляхах, по всій усюді,
А хвалимось, що ось-то ми
І над землею, і водою
І од палат та до тюрми
Усе царі, а над собою
Аж деспоти – такі царі,
І на престолі і в неволі.
І все то те по добрій волі,
По волі розуму горить,
Як той маяк у синім морі,
Чи те… в житейськім. Само так
У нас у костяній коморі
Горить розумний той маяк,
А ми оливи наливаєм
Та байдуже собі співаєм –
Чи то в годину, чи в напасть… 

Уривок із вірша
“Дурні та гордії ми люди…”
[Перша половина 1849, Косарал]

У Музеї історії Університету 4 березня з нагоди Шевченківських днів презентували графіку лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка Івана Остафійчука та колекцію шевченківської філателії (від 60–70 років до сьогодні) з фондів кімнати-музею Тараса Шевченка Львівського палацу мистецтв. 

Директор кімнати-музею Тараса Шевченка Львівського палацу мистецтв Роман Наконечний зазначив, що найбільше шевченківської філателії випущено у 1961 році, коли відзначали 100-річчя від дня смерті Кобзаря. За словами Романа Наконечного, підпільна таборова пошта завжди була пов’язана з іменем Тараса Шевченка. 

Як відомо, марки – “візитівки” держав, міні-енциклопедії їхнього розвитку, історії, географії, культури, творчої та наукової спадщини… Водночас цікавою й захопливою є історія листування і поштової справи в Україні. 

Під час презентації Роман Наконечний наголосив: “Донедавна важко було знайти ґрунтовні дослідження на цю тему. Продовження →

Звертаємося до творчості Тараса Шевченка як до найбільшої книги буття українського народу і щоразу заново прочитуємо її, відкриваючи нові й нові грані, або ж уже відоме й осмислене постає в новому світлі. Така властивість незвичайного поетичного слова, що ввібрало глибинну енергію нації, її традиційну народну культуру, історичний досвід і, зрештою, надбання людської цивілізації – зокрема, інтелектуальні здобутки епохи, в якій жив і творив геній України.

Спробуємо розглянути один аспект цього справді незвичайного Слова. Натхненного Слова неповторної особистості, що в умовах, далеких тоді від норми, характерної, наприклад, для західноєвропейських країн, в умовах російського самодержавного абсолютизму, в умовах поневолення українського народу, який у часи Т. Шевченка остаточно втратив будь-які ознаки самостійницького життя, у цих, без перебільшення, несамовитих умовах, робить вибір. Продовження →

Зустріч із претендентом на посаду ректора ЛНУ ім. Івана Франка

23 березня ц. р. в Акто­вій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася зустріч претендента на посаду ректора Університету професора Івана Вакарчука зі студентами та співробітниками.
Розпочинаючи свій виступ, Іван Олександрович подякував за зустріч і відразу ж перейшов до обговорення своєї програми реформування діяльності Університету до відповідних європейських стандартів із “збереженням здобутків та розвитком найкращих національних академічних традицій”.
Програма передбачає активне залучення представників колективу до створення планів розвитку окремих підрозділів, факультетів, коледжів Університету, які будуть розглядатися на Конференції трудового колективу. Продовження →

Слово про Ліну Костенко

Коли народилося дитя 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київ­щи­ні, і воно виявилося дівчинкою, то навряд чи хто тоді бодай подумки допускав, що світові першими своїми схлипами-“словами”, які у круговерті часу ніхто й ніколи ще не спромігся перекласти на жодну людську мову, промовисто шле у незвідь життя свої перші флюїди геніальності, познаку божественного дару майбутня поетеса – Ліна Василівна Костенко. І хоч її дитинство та юність прокладали свої шляхи у час голодомору, варварського винищення тисяч талантів, духовного генофонду українського народу, крізь жахіття Другої світової війни та румовища повоєння, однаково кожен її крок у житті пізніше ненав’язливо вливається в поезію з дивовижною неповторністю, позначеною неспокоєм духовного розпросторювання та вічної туги за великістю. Продовження →

“Назар Стодоля” у постановці студентів факультету іноземних мов

18 березня на сцені глядацької зали Центру культури і дозвілля “Лис Микита” ЛНУ ім. Івана Франка увазі глядачів запропонували виставу “Назар Стодоля” до 196-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка. Спектакль реалізовано за сприяння студентського самоврядування факультету іноземних мов у режисерській постановці студенток 2 курсу Юлії Глушко та Оксани Партико.
Події у виставі відбувалися в козацькій слободі поблизу Чигирина напередодні Різдва. Актори-аматори вдало передали святкову атмосферу, яка притаманна лише українським громадам. Студенти-першокурсники факультету іноземних мов виглядали на сцені дуже переконливо і щиро. Їхня акторська майстерність підкорила глядачів. Усі, хто перебував на сцені, настільки гарно і правдоподібно зіграли свої ролі, що здавалося, ніби глядачі перенеслися в інший історичний час з його українськими традиціями та історичним побутом. Продовження →

17 березня львівське студентство вийшло на мітинг проти призначення Міністром освіти і науки України – Дмитра Табачника.
Мітинг стартував від па­м’ят­ни­ка Іванові Франку. Студентів обурило, що освітянську галузь вирішили віддати у руки тому, хто відкрито і вголос зневажає все українське. Заяви Табачника про його наміри скасувати зовнішнє незалежне оцінювання, впровадити викладання російською мовою та переписати історію України не змогли залишити байдужими свідомих громадян, а їх, судячи з того, якою численною була акція протесту, геть немало.
15 березня біля пам’ятника Іванові Франку відкрили пункт прийому макулатури (себто радянських книжок), у такий спосіб протестуючи проти переписування історії України.
17 березня студенти почали збирати підписи громадян за відставку міністра Табачника.
Разом зі студентами “скандували” і пам’ятники Тарасові Шевченку, Іванові Франку, Данилові Галицькому та В’ячеславу Чорноволу, погрожуючи “піти геть” зі своїх місць, якщо Табачник не складе повноважень міністра освіти і науки. Продовження →

Степан Стойко – відомий український натураліст, авторитетний учений у галузі лісової геоботанiки та фіто­гео­гра­фії. Його наукова та природоохоронна діяльність відома за кордоном та здобула міжнародне визнання. Назвемо деякі з численних титулів ученого: доктор біологічних наук, професор, по­чесний доктор Honoris Causa Зволенського технічного університету (Словаччина), дійсний член Екологічної та Лісівничої академій наук України. Перший учений України, якому вручили в Європейській Раді в Страсбурзі Золоту медаль ім. Петера Йозефа Ленне за заслуги в охороні природи. Володар золотої відзнаки за наукові досягнення в галузі охорони природного довкілля, виданої Міністерством охорони довкілля і водного господарства Польщі в 1991 р. Професор С. Стойко – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005), нагороджений медаллю Бещадського національного парку (Польща) (2007). Продовження →

11 березня на біологічному факультеті відбулася Урочиста академія з нагоди 225-річчя створення Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка.

* * *

5 березня виповнилося 60 років від героїчної загибелі в бою (в селі Білогорща під Львовом) Романа Шухевича, члена Галицького крайового проводу ОУН (б), а з осені 1943 р. – генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА (1942-1950), голови Секретаріату УГВР, Героя України (2007).

* * *

4 березня виповнилося 195 років від дня народження композитора, громадського діяча, автора українського державного гімну “Ще не вмерла Україна” о. Михайла Вербицького (1815–1870).

* * *

13 березня в корпусі факультету електроніки відбувся І-й етап брейн-ліги між командами “Металопрокат” і “ДАлеКо”. Продовження →