Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Зустріч із Блаженнішим Любомиром Гузаром

Верховний Архієпископ Києво-Галицький Української Греко-Католицької Церкви Любомир Гузар 12 березня 2012 року зустрівся з академічною спільнотою Університету.

“Маю велику честь і надзвичайну приємність представити Вам Емеритованого Верховного Архієпископа Києво-Галицького Української Греко-Католицької церкви Блаженнішого Любомира Гузара. Сьогоднішня зустріч у рамках проекту “Університетські творчі зустрічі” не випадкова, бо припадає на час Великого Посту”, – представив почесного гостя Ректор Іван Вакарчук.

У вступному слові Блаженніший Любомир Гузар подякував Ректорові за нагоду зустрітися зі студентами та наголосив на важливості цього заходу для себе особисто: “Я мав багато зустрічей по всьому світу, але завжди почував себе невигідно, бо не мав такої зустрічі у рідному місті і в цьому славному Університеті”. Продовження

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту частково виправило помилку, але не вибачилось

5 березня 2012 року Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України внесло поправки до наказу № 93-К, у якому йшлося про оголошення догани ректорам шести вищих навчальних закладів України, зокрема Ректорові Львівського національного університету імені Івана Франка Іванові Вакарчуку. Пункт перший наказу замінили попередженням про дисциплінарну відповідальність у разі виявлення повторних випадків здійснення несвоєчасних соціальних виплат. Причиною зміни рішення Міністра освіти і науки, молоді та спорту, як зазначено в наказі, є доповідна записка від 5 березня 2012 року директора департаменту економіки та фінансування Світлани Даниленко.

Нагадаємо, що 3 березня 2012 року на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з’явилась інформація про те, що відповідальність за несвоєчасну виплату індексації стипендій несе керівництво вищих навчальних закладів: “Затримка з виплатою індексації мала місце лише в п’яти вищих навчальних закладах. І причина єдина – це, перш за все, неналежне виконання своїх обов’язків керівництвом кількох вищих навчальних закладів… Винні будуть притягнуті до суворої відповідальності”, – зазначив Дмитро Табачник. Продовження

Академічність усупереч війні

Доповідна записка
Імператорсько-королівському міністерству
професора, доктора
Адольфа Бека про події у Львівському університеті
під час російської окупації
1914-1915 рр.
(Витяг)

Адольф Бек, ректор Університету у 1912-1913 рр.

Оскільки я завдяки успішним старанням моїх колег і прихильності високого імператорсько-королівського уряду відданий своїй Батьківщині й університету, то я охоче використовую нагоду, яка у мене з’явилася, щоб описати імператорсько-королівському міністерству події в університеті під час ворожої окупації. Це матиме не тільки історичну цінність. Теперішня світова війна своїми надзвичайними подіями створила ситуації, які на початку війни ніхто не міг передбачити; перед цивільним громадянином і чиновником постали безпосередньо до і під час російського вторгнення питання, відповіді на які він не міг знайти. Тому, очевидно, важливу, так звану дидактичну цінність матиме ретроспективний аналіз, чи вирішення відповідних питань та оцінка ситуацій, які склалися, поведінка в них громадянина, а особливо державного діяча на керівній посаді […]. Продовження

“Наша мрія – успішна та демократична Україна”, – Надзвичайний і Повноважний Посол Її Величності Королеви Великобританії Лі Тернер

Візит британського високопосадовця став своєрідним символічним прощанням із Львівським національним університетом імені Івана Франка, де з вивчення української мови починалась його каденція в Україні. Незабаром Лі Тернер завершує дипломатичну місію в Києві і надалі працюватиме у Стамбулі.

14 березня 2012 року у Дзеркальній залі Університету відбулася зустріч студентів із Надзвичайним і Повноважним Послом Її Величності Королеви Великобританії в Україні.

Представила почесного гостя, ініціатора створення “Клубу україномовних послів” проректор з науково-педагогічної роботи Марія Зубрицька, яка подякувала Лі Тернерові за його візит в Університет і наголосила, що це унікальна можливість для обох сторін обмінятися досвідом. Марія Олексіївна відзначила, що Лі Тернер – унікальна особистість, котра, окрім своєї дипломатичної місії, має постійні блоги в українських інтернет-виданнях, а також є автором кількох романів.

Під час зустрічі Надзвичайний і Повноважний Посол Її Величності Королеви Великобританії розповів про свій життєвий, кар’єрний шлях і початок каденції в Україні, специфіку роботи на найвищих дипломатичних посадах. Продовження

Відбулося засідання п’ятого щомісячного загально­університетського філософського світоглядного семінару

20 березня 2012 року у Дзеркальній залі Університету відбулося п’яте засідання щомісячного загальноуніверситетського філософського світоглядного семінару, традиція проведення якого була започаткована у листопаді минулого року.

Зі вступним словом виступив проректор з наукової роботи, професор Богдан Котур, який привітав усіх присутніх і наголосив на актуальності заходу, що об’єднує молоде покоління студентів і відомих професорів та надзвичайній важливості запропонованих для обговорення тем: “Обидві сьогоднішні доповіді стосуються нашої країни і мають історичний контекст”.

Цього разу засідання семінару було присвячене філософському та науковому осмисленню управління відтворювальним господарством у прадавні часи та сучасним історичним школам в Україні.

Із доповіддю “Філософія управління відтворювальним господарством у Прадавній Аратті – Україні” виступив заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри менеджменту економічного факультету Університету, кандидат економічних наук, професор Володимир Яцура. У виступі Володимира Васильовича йшлося про філософські та культурні аспекти древніх цивілізацій на території сучасної України. Професор наголосив на важливості використання досвіду наших пращурів сьогодні: “Філософія управління в Україні абсолютно не розвинена, зараз у нас криза управління. Найкращим досвідом, на якому потрібно ґрунтуватись, шукаючи шляхи виходу з цієї кризи, є наше минуле”. Продовження

Від Волині до Карпат

“Дбаючи про щастя інших, знаходимо своє”
Платон

Відомий той факт, що питання вступу до вищого навчального закладу залишається важливим не лише для випускників шкіл, а й для їхніх батьків, друзів і вчителів, від яких часто й залежить доля людини. Проблема неправильного вибору фаху серед вступників не втрачає актуальності. Часткове вирішення цієї проблеми забезпечує профорієнтаційна робота, яка включає у себе зустрічі зі школярами, презентації Університету, професійні консультації з метою надання учням навиків встановлення відповідностей між їхніми особистими якостями та вимогами обраної професії. Університет завжди допомогав і допомагає майбутнім абітурієнтам у здійсненні першого кроку до фахового самовизначення та самовдосконалення. Як вступити до Університету і не схибити у виборі напряму? Які складові його історії та політики варто знати? Що чекає на студента після закінчення ВНЗ? Відповіді на ці й інші запитання часто дають учасники профорієнтаційних зустрічей і поїздок, яких, зокрема, у березні було чимало.

Так, 1 березня 2012 року представники Університету відвідали НВК “Школу-садок “Софія” з поглибленим вивченням іспанської мови, де розповіли про нашу альма-матер і відповіли на запитання учнів і директора школи Ірини Даць, а також запросили всіх охочих на екскурсії до Університету. Приємною несподіванкою для університетської делегації стали відвідини шкільного музею, у якому зібрано чимало цікавинок. Наостанок було обговорено умови подальшої співпраці між Львівським національним університетом імені Івана Франка та НВК “Школи-садка “Софія” з поглибленим вивченням іспанської мови. Продовження

Гуус Екстра: “Мови відчиняють двері до нових культур”

У рамках “Університетських діалогів” Центру гуманітарних досліджень Університету та проекту Британської ради “Багатомовна Європа” 23 лютого 2012 року у Дзеркальній залі відбулась зустріч із професором Тілбурзького університету (Нідерланди), завідувачем кафедри мови і меншин, директором Центру вивчення багатокультурного суспільства “Вавилон” (1998-2008), координатором “Проекту багатомовних міст” (1998-2004), співавтором трьох книг, присвячених багатомовності та мультикультуралізму, автором численних публікацій на теми другої мови, рідної мови іммігрантів і багатомовності в освіті Гуусом Екстра.

Нідерландський професор виступив із публічною лекцією “Багатомовна Європа: виклики і перспективи”, під час якої розповів про європейську й американську моделі різноманітності, мовне сузір’я Європи, розмаїття у багатокультурній Європі та за її межами, багатомовність в освіті та голландську мову за кордоном. Зокрема Гуус Екстра закцентував увагу на важливості розуміння та сприйняття багатьох культур і вивчення різних мов: “Якщо Ви хочете збагнути, ким Ви є, – повинні пожити серед іншої культури, пізнати інше для того, щоб зрозуміти себе”.

На думку професора Гууса Екстра, багатокультурність і багатомовність суспільств сприяє розширенню світогляду кожної людини. Європа, за словами вченого, більш відкрита для різноманіття мов і культур, аніж США чи інші багатокультурні країни. “У Європі всі подорожують зі словником, тоді як у США, якщо ти не знаєш англійської, то це виключно твої проблеми. Це свідчить про великий етноцентризм американців. Багато з них вважають, що їхня країна – перша у світі, а це – неправда”, – констатував голландський професор. Продовження

Роль Програми імені Фулбрайта у розвитку університету

У рамках святкування 20-річчя діяльності Програми імені Фулбрайта в Україні 21 березня 2012 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося засідання круглого столу “Роль Програми імені Фулбрайта у розвитку університету”.

Захід став своєрідним віддзеркаленням напрацювань і здобутків стипендіатів Програми імені Фул­брайта – науковців, викладачів і випускників вищих навчальних закладів, які проводили дослідження, стажувались і навчались в університетах США, а відтак спричинилися до змін у своїх університетах.

Розпочав засідання круглого столу директор Програми імені Фулбрайта в Україні Мирон Стахів, який привітав усіх присутніх і подякував учасникам Програми за багаторічну працю, що позитивно впливає на освітні, суспільні та наукові процеси в Україні. “Держдепартамент США активно оберігає програму і, незважаючи на численні політичні дискусії та економічні потрясіння, Програма й надалі буде працювати та не скорочуватиме обсягів своєї діяльності”, – запевнив директор Програми. Продовження

Духовну їжу нічим не заміниш…

Мар’яна Бойко, студентка 5 курсу факультету журналістики нашого Університету, свою першу ікону намалювала 2009 року. “Я випадково побачила оголошення про набір до школи іконопису “Радруж”. А я у випадковості не вірю. Ми щодня натрапляємо на десятки оголошень, які кудись запрошують усіх охочих. Але чи завжди використовуємо нагоди, які можуть змінити якщо не наше життя, то його розуміння?”

Нині Мар’яна вчиться малювати українську ікону XIV – XV ст., зі захопленням розповідає про самобутність давньої галицької школи іконопису, яка збагатила християнське мистецтво рисами народного колориту та філософським змістом.

Як сучасна молода людина, тим паче майбутній журналіст за фахом, Мар’яна використовує новітні технології і засоби комунікації: однодумців вона знаходить у “всесвітній павутині”, в Інтернет-магазинах замовляє матеріали для роботи, на форумах обговорює особливості певних технік, на сторінці у соціальній мережі Facebook можна побачити її роботи. Водночас Мар’яна не вірить, що духовна пожива може бути віртуальною, вона переконана, що до Храму треба приходити.

У час Великого Посту з гостем редакції – Мар’яною Бойко – ми розмовляли про роль ікони в її житті. Продовження