Сердечно вітаю Вас із Великоднем – святом великих надій та очікувань, що сповнює наші серця радістю. Відзначення Христового Воскресіння є продовженням давніх українських звичаїв та обрядів, в основі яких – глибокий  символізм та історичний досвід попередніх поколінь. Університетська спільнота свято шанує наші етнокультурні традиції, вивчає їх і популяризує задля майбутнього прийдешніх поколінь. 
Нехай Великодні свята надихають нас на добрі справи.
Бажаю Вам здоров’я, радості, духовної чистоти і гармонії, миру та спокою у Ваших оселях.
Веселих свят!
Христос Воскрес!

Ректор Іван Вакарчук

Процес становлення та розвитку інклюзивної освіти в Україні, свідками й активними учасниками якого ми є, надзвичайно важливий для українського суспільства. Нагадаємо, що у вересні 2009 року міністр освіти і науки І. Вакарчук підписав наказ “Про затвердження плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання…”, кілька місяців по тому ВР України ратифікувала Конвенцію ООН “Про права інвалідів”. Незважаючи на вагомі кроки, які вже зроблено для впровадження інклюзивної освіти, повноцінна реалізація освітніх прав людей з особливими потребами залежить від готовності нашого суспільства усвідомити потребу та взяти на себе відповідальність, вибудувати механізм співпраці та поширити моделі інклюзії, враховуючи світовий досвід і власні напрацювання та здобутки.
ЛНУ ім. Івана Франка від 2008 року є партнером спільного українсько-канадського проекту “Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні”, він бере активну участь у формуванні концептуальної бази, впровадження практичного досвіду та теоретичних узагальнень із питань інклюзивної освіти. Продовження →

У Виставковій залі Львівського національного університету імені Івана Франка з 18 по 29 квітня триває виставка авторських робіт Ірини Кметь “Пацьоркова мозаїка Великого дня”, присвячена до дня Христового Воскресіння.
Ірина Кметь (1983 р. н.) закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка, кандидат філологічних наук, зберігач фондів Археологічного музею ЛНУ ім. Івана Франка, працівник редакції Енциклопедії Університету. З дитинства намагається оволодіти таємницями не тільки словесного мистецтва писемної чи усної народної творчості, а й пізнати, зрозуміти прадавню, понадчасову безсловесну образну мову світу – у стібках вишивки чи мережки, у воскових взорах писанок, у викладеній мозаїці з бісеру, у милозвучному звучанні струн бандури. Бажання пізнати та творити прекрасне заради добра, любові та миру – ідея, що об’єднує всі роботи авторки, народжені після побаченого, прочитаного, пережитого, а то й просто придуманого в уяві. Продовження →

Прийміть щирі вітання з нагоди свята Христового Воскресіння !
Великдень спонукає кожного з нас замислитися над вічними цінностями,
дає нагоду наповнити серця щирістю, любов’ю , добротою та милосердям, об’єднує нас, дає сили і натхнення для подальшої праці
на благо нашого Університету й України.
Нехай Ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті,
як Великодній рушник, і веселі, як українська писанка. Продовження →

Великдень є символом перемоги життя над смертю, добра над злом, віри над безнадією.
Нехай Боже благословення осяє Ваші серця любов’ю,
а душі сповняться надією і милосердям!
Щиро бажаємо, аби в кожній оселі панували міцне здоров’я і добробут,
сімейний затишок, злагода і мир!

Голова Профкому студентів Михайло Мураль
Голова Студентського уряду Роман Яцикович

Гостем “Університетських діалогів” Центру гуманітарних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка став відомий антрополог культури, есеїст, музичний оглядач, член редакції часопису “Контексти”, професор Інституту етнології та культурної антропології Яґеллонського університету (Краків, Польща) Даріуш Чая.
У рамках візиту Даріуш Чая виступив 6 квітня в Дзеркальній залі Університету з публічною лекцією “Причинки до антропології міста: міфічний образ Венеції”. Під час лекції польський професор розглянув поняття міста як цілісного узагальнення нашого досвіду, міста як осередку міфів та міста як промовця, що розповідає про нас.
Окрім цього, Даріуш Чая розказав про “Венеційську Книгу, яка дивує й інтригує”, демонструючи на прикладі Венеції специфіку бачення і трактування міста. “У Венеції людина – додаток до ока… Венеція – “окоцентричне” місто, але можна заплющити очі й послухати його. Продовження →

До святкування 150-ї річниці від дня народження відомого поета, філософа і митця, першого неєвропейського Нобелівського лауреата Рабіндраната Таґора 6 квітня у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася мистецька акція “Де душа живе без страху”. З лекцією на тему “Таґор – через 150 років” виступила голова правління Східноєвропейського інституту розвитку др. Мрідула Ґош. Координатори дійства – декан факультету культури і мистецтв Олександр Козаренко та викладач цього факультету Ольга Коломиєць.
Зі вступним словом до присутніх звернувся Олександр Козаренко. Тоді Ольга Коломиєць запросила до мікрофона студента факультету культури і мистецтв Романа Мартина, який прочитав вірш Рабіндраната Таґора “Молитва”. Мрідула Ґош з допомогою презентації розповіла основні факти біографії видатного поета. Рабіндранат Таґор народився 6 травня 1861 року. Продовження →

(до 25-ої річниці Чорнобильської катастрофи)

У ніч 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася техногенна катастрофа, яку й нині вважають найбільшою і найстрашнішою в історії людства. Минуло вже 25 років, а в Україні підвищені дози радіації – на більшій її частині. Площа території, на якій і нині фіксують високі рівні радіоактивного забруднення (понад 1 Кі/км2), перевищує 40 тис. км2. Чорнобильська катастрофа торкнулася кожного з нас: вплинула на здоров’я, змінила довкілля, підірвала довіру до атомної енергетики.
Існує думка, що про чорнобильську катастрофу знають усе й усі. Про Чорнобиль сказано й написано дуже багато, телебачення, Інтернет, радіо і преса також рясніють інформацією. Однак інформацією однобічною, такою, що висвітлює економічні, соціальні або психологічні аспекти проблеми. Попри це, що знає українець про вплив радіації на людину чи її довкілля? Практично нічого. Продовження →

“Асоціація випускників Львівського національного університету імені Івана Франка” запрошує всіх охочих узяти участь у СВЯТІ ВИПУСКНИКА, урочисте відкриття якого відбудеться в суботу, 28 травня 2011 року, о 9.30 в Актовій залі Університету. У програмі святкових заходів заплановано: демонстрацію нового фільму з нагоди святкування 350-річчя від часу заснування Університету, презентацію “Асоціації випускників” та представлення її майбутніх проектів, науково-популярну лекцію одного з випускників ЛНУ ім. Івана Франка, а також святковий концерт за участю Народного ансамблю пісні і танцю “Черемош”.
Участь у святкуванні – безкоштовна, проте просимо учасників свята попередньо зареєструватися через електронну пошту alumni_univer@franko.lviv.ua або за телефоном +38 032 240 31 80.
Заповнити анкету випускника можна на офіційному порталі Львівського національного університету імені Івана Франка (http://www.franko.lviv.ua). Будемо вдячні за поширення цієї інформації серед випускників Університету. Продовження →

28 березня у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася творча зустріч із відомим українським письменником, автором роману “Чорний ворон. Залишенець” Василем Шклярем.
Розпочав зустріч Ректор Університету Іван Вакарчук, який привітав Василя Шкляра й у слові про письменника сказав: “Роман “Чорний ворон” возвеличує справжніх героїв, показує, що ми, україн­ці, – єдині в боротьбі за незалежність України задля нинішніх і наступних поколінь”.
Василь Шкляр, зі свого боку, привітав усю Галичину. Сказав, що привіз вітання з Холодного Яру, де пліч-о-пліч із місцевими мешканцями воювали галичани – помираючи, вони казали: “Хто доживе, привітайте Галичину!”. “Тому я вітаю Галичину!”, – промовив письменник.
Особливу увагу у своєму виступі Василь Шкляр зосередив на романі “Чорний ворон”, за написання якого автора удостоєно Шевченківської премії. Продовження →