У Виставковій залі Львівського національного університету імені Івана Франка з 18 по 29 квітня триває виставка авторських робіт Ірини Кметь “Пацьоркова мозаїка Великого дня”, присвячена до дня Христового Воскресіння.
Ірина Кметь (1983 р. н.) закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка, кандидат філологічних наук, зберігач фондів Археологічного музею ЛНУ ім. Івана Франка, працівник редакції Енциклопедії Університету. З дитинства намагається оволодіти таємницями не тільки словесного мистецтва писемної чи усної народної творчості, а й пізнати, зрозуміти прадавню, понадчасову безсловесну образну мову світу – у стібках вишивки чи мережки, у воскових взорах писанок, у викладеній мозаїці з бісеру, у милозвучному звучанні струн бандури. Бажання пізнати та творити прекрасне заради добра, любові та миру – ідея, що об’єднує всі роботи авторки, народжені після побаченого, прочитаного, пережитого, а то й просто придуманого в уяві.
“Творю тоді, коли є бажання та можливість, а ще відчуття, що комусь це подарує радість. Ця робота потребує сконцентрованості та спокою. Натхнення черпаю звідусіль, а рятую душу, за словами Ганни Чубач, “свічкою у храмі”. Родинне тепло та взаєморозуміння, молитва й літургійний спів – крила, що допомагають підноситися ввись понад суєтою та дріб’язковістю сьогодення, а ще додають сили жити і творити. Найкращий відпочинок – зміна діяльності: пишу, вишиваю, читаю, займаюся бісероплетінням, співаю та граю на бандурі, – говорить Ірина Кметь. – Не намагаюся вразити кількістю робіт або винятковістю технології їх виготовлення, не будую надвисоких веж, досягнути яких мала б за будь-яку ціну і негайно. Кілька вишитих хрестиків або викладених бісеринок – кроки, якими вимірюю день, що минає. У кожному оздобленому яйці – моя згадка про когось чи щось особливе. Час – дар, володіти яким слід навчитися всім. А допомагає мені в цьому спілкування з рідними та близькими, музика, вишиття, бісер. За улюбленою роботою не помічаєш плину хвилин, зате результат дарує розуміння того, що недаремно прожила цей час. І це втішає. Творю так, як відчуваю, а згодом відчуваю те, що творю”.
На виставці представлено 43 декоровані бісером яйця (роботи з 1996 по 2011 рік), які, здебільшого, є в колекції авторки. Кількість “пацьоркових” дарунків від Ірини Кметь приблизно така сама. Експонати різноманітні за тематикою. Окрім традиційної орнаментики, у візерунках-знаках відображено особисті переживання авторки після побачених місць, після спілкування з цікавими людьми (наприклад, “Помаранчеве сонце” (виготовлено в час Помаранчевої революції, 2004); “Молитва людська – це готицька вежа” (враження від німецької готики (Балінген, Штудгард, 2006)); “Лемківська Криниця” (після поїздки до Криниці (Польща), 2010); “З ювілеєм, Alma Mater!” (до 350-річчя ЛНУ ім. Івана Франка, 2011)).
Окрім виробів з бісеру, представлено вишиті роботи Ірини Кметь – сервети, портрети та ікони, більшість яких виготовлено за схемами о. Дмитра Блажейовського. Стиль багатолітнього вишивальника надихнув авторку створити та вишити за власною схемою ікону святої Олександри.
Підготувала Анастасія Коник
Фото Юлії Гриценко