Цьогоріч минає 95 літ відтоді, як похмурого травневого дня о четвертій годині перестало битися невтомне серце українського Мойсея – Івана Франка, який завдяки титанічному життєвому подвигу та надлюдській жертовності назавжди залишився невмирущим у пам’яті “нащадків пізніх”. Таку вже понадвікову життєствердність Франкові імперативи здобули тому, що були філософськи обґрунтованим і практично зреалізованим аксіологічним виявом національного світовідчуття та світорозуміння у швидкоплинній динаміці суспільно-історичного пересотворення світу. До того ж, цей вияв послідовно репрезентований як у прихованій площині містично-художньої метафоричної інакомовності, так і в розгерметизованих координатах публіцистичної риторики чи наукової об’єктивістики, а тому набуває справедливого статусу цілком сформованої національної доктрини, тобто скристалізованої світоглядної парадигми, що має здатність оновлюватися, але засадничо не втрачає своєї актуальності в процесі формування з “величезної етнічної маси” “суцільного культурного організму, здібного до самостійного культурного й політичного життя” та “відпорного на асиміляційну роботу інших націй”. Продовження →

Спливає заледве півроку відтоді, як літературно-мистецький часопис Національної спілки письменників України “Дзвін” відзначив своє 70-річчя, а на верховинах письменницького Парнасу – знову ювілей. Естафету урочистого однойменного круглоліття переймає головний редактор журналу, один із найавторитетніших дзвонарів сучасності, неперевершений майстер українського верлібру та мудрий і розважливий порадник задиркуватої літературно-творчої університетської молоді – Роман Кудлик.
Роман Кудлик невтомно працює на посту головного редактора літературно-мистецького часопису “Дзвін” із 2001 року та жертовно оберігає високе істо­ри­ко-куль­тур­не реноме цього видання, дбає про незгасну тяглість класичної словесної традиції, освіжену інгаляцією вдалих експериментів від молодшого письменницького покоління, того покоління, яке від 2004 року навчається в авторитетного митця секретів поетичної творчості на кафедрі української літератури імені академіка М. Продовження →

У Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка 5 травня 2011 року відбувся круглий стіл “Сучасний стан реформування земельних відносин і ринку землі в Україні: проблеми та перспективи”. Участь у засіданні круглого столу взяли Ректор Університету, економісти, представники фермерського сектору, географи та юристи. Модерував засідання декан географічного факультету доцент Володимир Біланюк.
На відкритті круглого столу Ректор Університету Іван Вакарчук сказав: “Питання землі сьогодні є дуже важливим, адже воно стосується кожного із нас, нашої порядності, знання своїх прав. Ініціювавши цей науковий семінар, я хотів, щоб ми були обізнаними з цією темою та готовими до земельної реформи, що, можливо, вже невдовзі чекає на нас”.
Зазначимо, що поштовхом до активізації обговорення земельного питання стала цьогорічна заява Президента України Віктора Януковича про те, що 2011 рік буде останнім роком дії мораторію на купівлю-продаж землі. Продовження →

12 травня у Львівському національному університеті імені Івана Франка пройшов VIII Всеукраїнський соціолінгвістичний семінар, організаторами якого були: декан філологічного факультету Ярослав Гарасим, професор кафедри загального мовознавства Галина Мацюк, аспіранти згаданої кафедри Леся Луньо, Юлія Дзябко, Оксана Трумко, Адріана Чучвара, Юрій Римашевський.
Під час пленарного засідання зі вступним словом до присутніх звернулися декан філологічного факультету Ярослав Гарасим і професор Галина Мацюк.
Семінар здійснював роботу за такими секціями: “Теорія, методологія соціолінгвістики. Зв’язок соціолінгвістики з іншими науками”, “Історія соціолінгвістики. Історична соціолінгвістика”, “Мовна ситуація. Мовна політика”, “Форми існування мови в суспільстві”, “Мова населених пунктів”, “Лінгвосоціальні аспекти тексту, дискурсу та комунікації”. Продовження →

Цьогоріч вперше в Університеті відзначатимуть Свято випускника, яке, як планують організатори, стане традиційним щорічним Днем зустрічі випускників усіх факультетів / коледжів / інституту післядипломної освіти. Натхненником та організатором свята є Асоціація випускників Львівського національного університету імені Івана Франка. Про плани Асоціації розповіла керівник робочої групи зі створення Громадської організації “Асоціація випускників Львівського національного університету імені Івана Франка” випускниця математичного факультету Світлана Кубів (Кубецька).
– Яка мета створення Асоціації випускників?
– Метою діяльності Асоціації випускників є сприяти реалізації навчальних, наукових, соціально-економічних і виробничих проектів стратегічного розвитку Львівського національного університету імені Івана Франка, а також створити умови для освітнього, наукового, культурного і професійного спілкування випускників, студентів та викладачів Університету. Продовження →

Щороку останньої суботи березня двері в старовинній будівлі на вул. Валовій, приміщенні колишнього Львівського музично-педагогічного училища ім. Ф. Колесси, а нині – факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка, відчиняються не для студентів, які навчаються в його стінах, а для сотень випускників, котрі з нетерпінням чекають нагоди знову потрапити в рідні мури й поспілкуватися з колишніми викладачами та “однокашниками”.
Я – одна з них, щаслива володарка диплома з відзнакою ЛМПУ ім. Ф. Колесси 20-річної давності. І куди не закидала б мене доля всі ці роки, завжди чекаю першого весняного місяця, щоб потрапити у зворушливу теплу атмосферу рідних і близьких за духом людей. З острахом і захопленням відчиняю масивні двері старої споруди, і час відступає перед напором усмішок, жартів, доброзичливих розмов і, звісно, музики…
Не була винятком і цьогорічна зустріч випускників “Зустріч поколінь”, тим більше, що її присвятили ще й 350-річчю ЛНУ ім. Продовження →

14 травня 2011 року в селі Русові Снятинського району Івано-Франківської області, на славній Покутській землі, відбулися урочистості з нагоди 140-річчя від дня народження геніального майстра слова, новеліста світової слави Василя Стефаника.
У святкуванні цієї знакової для української культури події взяла участь делегація Львівського національного університету імені Івана Франка, яку очолив Ректор Іван Вакарчук. До складу делегації увійшли: проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур, декан філологічного факультету Ярослав Гарасим, декан факультету журналістики Михайло Присяжний, завідувач кафедри української літератури імені акад. М. Возняка, проф. Тарас Салига, заслужений артист України, актор Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької Юрій Брилинський, завідувач навчальної телерадіостудії Юрій Чабан, директор Інституту франкознавства Святослав Пилипчук. Продовження →

Гостем “Університетських діалогів” Центру гуманітарних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка став доктор філології, професор, директор Центру українських студій імені Миколи Зерова в австралійському Університеті Монаша (Мельбурн), член Австралійської академії гуманітарних наук, ініціатор і перший президент Асоціації україністів Австралії (1990 – 1998) Марко Павлишин.
У рамках візиту 11 травня в конференційній залі філологічного факультету професор Павлишин виступив із доповіддю “Література й модерність: думки про прозу”. У доповіді австралійський професор розповів про європейські традиції модерності та роль у них ідеалів доби Просвітництва й періоду Романтизму, поділився судженнями про поняття нейтральності та прозорості як стилістичних чеснот, пов’язаних із модерністю, і розглянув прозу як “непозначений” засіб спілкування, функціональних повідомлень та художньої творчості. Продовження →

Професор Олександр Ужанков, випускник Університету 1980 року, доктор філологічних наук, проректор Літературного інституту імені О. Горького 27 – 28 квітня 2011 року прочитав в ЛНУ ім. Івана Франка низку лекцій про давньослов’янську та сучасну літературу. Своїми спогадами про Університет, а також баченням літературного процесу крізь призму духовної традиції Олександр Миколайович поділився з “Каменярем”.
– Насамперед хочу запитати Вас про найяскравіші спогади часів навчання у Львівському, тоді ще державному, університеті імені Івана Франка…
– Уперше переступивши поріг Університету, аби подати документи до приймальної комісії, одразу відчув, що це саме те місце, де буду навчатися. Погодьтеся, яскраві враження залишають насамперед люди. Завжди кажу, що мені дуже пощастило, бо в житті зустрів учителів, наставників, які подарували дуже багато: передали свій досвід, ставлення до людей, справи та науки. Продовження →

18 квітня в Актовій залі Університету відбувся урочистий вечір вшанування пам’яті непересічної постаті в історії світового українства – Віри Річ, англійської поетеси та публіциста, найталановитішого перекладача й популяризатора української художньої літератури англійською мовою. Ця подія відбулася за сприяння кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, яку очолює подвижник сучасного українського перекладознавства та близька подруга Віри Річ проф. Роксолана Зорівчак.
15 квітня 2011 р. здійснилося заповітне бажання Віри Річ – її прах знайшов спочинок на канівській землі поряд із Чернечою горою, де похований Тарас Шевченко. Свого часу Українська вільна академія наук нагородила перекладачку Почесним дипломом шевченкознавця за її перший великий перекладацький проект – збірку творів Шевченка англійською мовою під назвою Song out of Darkness (“Пісня з темряви”), до якої ввійшли 38 поезій. Продовження →