18 квітня в Актовій залі Університету відбувся урочистий вечір вшанування пам’яті непересічної постаті в історії світового українства – Віри Річ, англійської поетеси та публіциста, найталановитішого перекладача й популяризатора української художньої літератури англійською мовою. Ця подія відбулася за сприяння кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, яку очолює подвижник сучасного українського перекладознавства та близька подруга Віри Річ проф. Роксолана Зорівчак.
15 квітня 2011 р. здійснилося заповітне бажання Віри Річ – її прах знайшов спочинок на канівській землі поряд із Чернечою горою, де похований Тарас Шевченко. Свого часу Українська вільна академія наук нагородила перекладачку Почесним дипломом шевченкознавця за її перший великий перекладацький проект – збірку творів Шевченка англійською мовою під назвою Song out of Darkness (“Пісня з темряви”), до якої ввійшли 38 поезій. Сьогодні доробок Віри Річ в англомовній шевченкіані налічує 92 твори, майстерно перекладені англійською мовою. Про титанічну працю перекладачки на благо України у вступному слові сказав декан факультету іноземних мов Володимир Сулим, проаналізувавши “материкові” переклади Віри Річ. Проф. Роксолана Зорівчак зробила ґрунтовний екскурс в історію перекладацької діяльності Віри Річ, окреслила її внесок в англомовну франкіану та лесезнавство, підсумувавши, що загалом перекладачка відтворила поезії 50 українських письменників. Доповідачка зазначила, що Віра Річ – перший англомовний критик в історії українського шекспірознавства, який написав цілу розвідку про український переклад “Гамлета” Вільяма Шекспіра з-під пера Григорія Кочура. Це – високої проби “камерне” перекладознавство, написане на найвищому творчому регістрі, на думку проф. Роксолани Зорівчак.
Студенти перекладацького відділення під керівництвом Наталії Дьомової організували поетичні читання перекладів Віри Річ, що наочно продемонструвало віртуозне вміння перекладачки передавати все багатство оригіналу в перекладі та філігранність її перекладацьких рішень. Проф. Алан Флауерс, зачарований прочитаними поезіями, ствердив у своїй промові, що Віра Річ – позачасова, оскільки її перекладні твори стали пам’ятними для українських перекладачів та філологів. Логічне продовження цієї думки віддзеркалилося у словах проф. Андрія Содомори, для якого живою крихтою часу залишився спомин п’ятирічної давності, коли Віра Річ на урочистій академії в Дзеркальній залі Франкового університету одягала вишиванку. Дивний контраст – британка і наше давнє слово – контраст, який, на гадку Андрія Содомори, є великою чеснотою, вартою пошани, що переростає у любов. Влучно доповідач сформулював девіз життєтворчості Віри Річ: “За Ваше і Наше Слово”, адже пересаджене майстерною рукою перекладачки українське слово, безумовно, прийметься на англійському ґрунті. 
Доц. Ганна Косів, яка 2006 р. захистила кандидатську дисертацію про перекладацький метод Віри Річ, охарактеризувала нову грань позачасовості Віри Річ: уміння перекладачки оперувати всією британською літературою в синхронії та діахронії одночасно, що давало змогу наводити адекватні паралелі між культурою оригіналу та перекладу. Для Ганни Косів Віра Річ стала Вчителем, а співпраця з нею – цілою школою мистецтва художнього перекладу. Також із Британії прибули Гіларі Черз – письменниця, перекладачка та Джейн Тейлор – племінниця Віри Річ (її мати Пегі Стенлі була двоюрідною сестрою Віриної мами). Дж. Тейлор поділилася цікавими родинними згадками про Віру Річ, особливо тепло пригадуючи оригінальні вірші авторки, які вона писала як подарунки родичам на сімейних святкуваннях.
Наталія Дьомова розглянула оригінальні поезії Віри Річ, аналізуючи сьогодні вже раритетну збірочку творів авторки 1960 р. Доповідачка зазначила, що, крім типово англійського вірша, в оригінальних поезіях Віри Річ є характерні риси українського вірша, наявна наша система цінностей, що постає через образи калини, бандуриста тощо. Теплими спогадами про зустрічі з Вірою Річ поділився лауреат Шевченківської премії, художник-ілюстратор творів Івана Франка Євген Безніско. Директор Наукової бібліотеки Університету Василь Кметь розповів про організацію передавання бібліотеки Віри Річ, яку перекладачка заповіла Франковому університету, у фонди університетської книгозбірні.
Фінальним акордом урочистого вечора було оголошення племінниці Віри Річ. Дж. Тейлор заявила про рішення їхньої родини заснувати Премію імені Віри Річ, яку присуджуватимуть молодим перекладачам щорічно.
І справді, Віра Річ – позачасова… “Ніколи, ніде, нікого подібного до неї в нас не було. Її життя й праця – це, без перебільшення, мужній подвиг в ім’я такої далекої й такої близької для неї України”.
Ірина Одрехівська, аспірантка кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура