Скачати PDF-версію

Під час офіційного візиту до Львова Президент України Петро Порошенко зустрівся з академічною спільнотою Львівського національного університету імені Івана Франка й громадськістю міста. Глава держави представив галичанам свою «Стратегію реформ – 2020», заявивши, що керівництво країни має тверду політичну волю, аби провести необхідні зміни. Водночас, за його словами, до цього має долучитись і суспільство: «Запропонована стратегія – це лише скелет. «М’язи» маємо наростити ми разом. Вважаю, що у нас все вийде», – наголосив Петро Порошенко під час виступу в Актовій залі Університету. Глава держави зупинився на основних напрямах, які потребують реформування, зокрема, на першочерговому проведенні судової та медичної реформи й антикорупційних заходах.  Продовження →

«Дороге українське майбутнє!», – висловивши своє захоплення «взірцевим» львівським студентством, звернувся до присутніх молодих людей Прем’єр-міністр України під час зустрічі з представниками ВНЗ Львова в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка.
«Країна – це не просто Президент, Прем’єр чи Уряд. Це – передусім люди. Після революції Гідності ми отримали іншу країну. Ми стали іншими. Оновилася вся нація. Деякі країни і за століття не проходять того, що ми пережили впродовж шести місяців. Де ще було таке, щоби люди, які сповідують європейські цінності, йшли під кулі?!», – сказав Голова Уряду.  Продовження →

Цьогоріч наша академічна спільнота відзначає 15-літній ювілей від часу присвоєння Львівському університету статусу «національного».
«15 років тому на підтвердження визначного вкладу колективу Університету в розбудову Української держави та збереження найкращих освітніх традицій відповідно до Указу Президента України Львівському університету було надано статус «національного». Очевидно, це було досягнуто нашими спільними зусиллями – вагомими здобутками викладачів у галузі науки, заслугами тих професорів, які творили найкращі традиції Університету в дусі поступу та розвитку української державності», – звернувся з вітальним словом до учасників урочистостей Ректор Університету, професор Володимир Мельник. Володимир Петрович відзначив великий особистий внесок у цей процес Ректора (1990-2007, 2010-2013 рр.) Івана Вакарчука, який «зробив дуже багато, аби наш Університет мав сьогодні високий статус – «національного». Продовження →

«Етапною роботою, яка засвідчує історію в подіях і персоналіях» назвав Ректор Університету, професор Володимир Мельник презентоване 14 жовтня 2014 року видання ІІ тому «Енциклопедії Львівського університету».
Модератор презентації – директор Наукової бібліотеки Василь Кметь наголосив на символічному поєднанні ювілейних дат Університету, у час відзначення яких побачило світ видання «Енциклопедії Львівського університету». Цьогоріч університетська спільнота святкує 350 років від початку написання хроніки єзуїтського університету М. Велевича, 230 років від початку діяльності державного університету Йосифа ІІ, 120 років «Історії Університету» Л. Фінкеля, 15 років від часу присвоєння Університету статусу «національного».  Продовження →

З нагоди Дня Університету 9 жовтня 2014 року відбулась зустріч Ректора зі студентами-відмінниками, переможцями конкурсів та олімпіад, спортивних змагань, із представниками органів студентського самоврядування, профспілкового комітету та громадських організацій.
Свою вітальну промову Ректор Університету, професор Володимир Мельник розпочав із короткого екскурсу в історію Університету. Володимир Петрович заакцентував на тому, що основою нашої альма-матер є студенти. «Кожен студент Львівського університету – відмінник, тому що кожен по-різному реалізовує тут свої відмінні якості. Атмосфера толерантності й взаємоповаги, щирості та відвертості, яка панує під час щоденного спілкування студента з викладачем, і творить неповторність нашого Університету», – переконаний Ректор.  Продовження →

Вперше в Університеті 30 вересня 2014 відзначили Міжнародний день перекладача, що за словами організаторів, в майбутньому стане нашою доброю академічною традицією.
Нагадаємо, що 1991 року Міжнародна федерація перекладачів оголосила 30 вересня своїм професійним святом. Цього дня вшановують пам’ять святого Ієроніма Стридонського, покровителя всіх перекладачів, християнського теолога, письменника, відомого перекладача тексту Біблії з грецької та гебрейської на тогочасну латинську мову.
Для кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики цей день пам’ятний ще й тим, що на підставі ухвали Вченої ради Університету від 30 вересня 1998 р. кафедрі присвоєно ім’я Григорія Порфировича Кочура, видатного теоретика й практика українського художнього перекладу.
Розпочалась Урочиста академія виконанням Гімну України, після якого хвилиною мовчання вшанували пам’ять українських воїнів, які віддали своє життя за наш суверенітет і незалежність під час бойових дій на Сході України. Продовження →

Нещодавно на факультеті еле­ктроніки відбувся цікавий захист дисертації, незвичність якого полягала в тому, що проходив він за участі спільної українсько-французької спеціалізованої комісії. Дисертант Ярослав Шпотюк був учасником дослідного проекту «Розроблення оптичних сенсорів для ранньої діагностики патологій» («Development of optical sensors for early stage diagnosis of pathologies») у межах програми «Люди» (фонд Марії Кюрі) Сьомої рамкової програми Європейського союзу FP7–PEOPLE–2010–ITN – «Скло та керамічні композити для високотехнологічних застосувань» (шифр проекту «GlaCERCo»). У результаті паралельного навчання в аспірантурі нашого Університу і Ренн 1 (Франція) Ярослав підготував і успішно захистив дисертацію на тему: «Ефекти метастабільності у фізичних властивостях халькогенідних склуватих напівпровідників» під керівництвом декана факультету електроніки, професора Ігоря Половинка, а з французької сторони – професора Бруно Бароу, начальника відділу інфрачервоної сенсорики лабораторії скла та кераміки Університету Ренн 1 та доктора Кетрін Бушард-Пледель (лабораторії скла та кераміки Університету Ренн 1).
Нині Ярослав Шпотюк – кандидат наук зі спеціальності фізика напівпровідників і діелектриків, доктор філософії університету Ренн 1. Про досвід спільної аспірантури, специфіку паралельного захисту дисертації, труднощі та перспективи Ярослав Шпотюк розповів читачам «Каменяра».  Продовження →

Наприкінці жовтня у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся щорічний Міжнародний львівський соціологічний форум, що по праву вважається найбільш представницьким соціологічним зібранням у Західному регіоні країни. Вже в назві Форуму – «Сучасний український соціум: доцентрові та відцентрові тенденції» відображено «гострий рельєф» і соціологічне осмислення суспільно-політичної ситуації в Україні в умовах військового конфлікту на Донбасі. На початку конференції під час пленарного засідання присутні мали змогу заслухати презентації цікавих та актуальних досліджень, а також і виступ гостя із Франції, доктора філософії, дослідника творчості всесвітньо відомого французького філософа, драматурга, пісьменника Жана-Поля Сартра Жерара Вормсера (Wormser Gerard) з університетсьго коледжу в Ліоні, котрий одночасно є видавецем незалежного відкритого міжнародного журналу «Sens public» (www.sens-public.org).  Продовження →

Львівський університет не тільки гартує «Дух, Науку, Думку, Волю» іменем Каменяра, але й осягає «свою долю і свій шлях широкий», виконуючи заповіт Кобзаря. З цим глибоким усвідомленням уже тривалий час у Народному Музеї історії Львівського національного університету імені Івана Франка формується колекція експонатів, пов’язаних зі вшануванням пам’яті Тараса Шевченка.
Символічним видається, до прикладу, те, що однією з перших знахідок, відкритою 1964 року, стала ювілейна медаль з нагоди 150-річчя від дня народження Великого Генія. На одній стороні медалі – рельєфний портрет Поета, майстерно відлитий із бронзи, на іншій – зображення комбайна в полі, дамби гідроелектростанції, супутника в космосі та викарбуваний текст:  Продовження →