Завантажити PDF-версію

Уже вдруге на кафедрі неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась Науково-методична конференція «Актуальні питання навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах».
Відкрив конференцію та привітав усіх учасників проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський. Роман Євгенович наголосив на важливості співпраці загальноосвітніх і вищих навчальних закладів у підготовці кваліфікованих фахівців: «Становлення фахівця є тривалим процесом, який починається зі школи і продовжується в університеті. Цей процес може стати циклічним, коли випускник університету, здобувши належний досвід і знання, повертається до школи і стає нашим колегою».
Аналізуючи результати нещодавньої Всеукраїнської олімпіади з хімії, яка проходила на базі ЛНУ ім. Івана Франка, декан хімічного факультету, професор Ярослав Каличак закцентував увагу на одному з основних питань конференції – низького інтересу учнів до вивчення хімії та природничих наук в цілому. Продовження →

У рамках робочого візиту до Львова Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індія в Україні Манодж Кумар Бхарті 15 квітня 2016 року зустрівся зі студентами та викладачами Університету.
Проректор із науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва Марія Зубрицька представила гостя, зазначивши, що «сьогодні студенти мають унікальну нагоду глибше пізнати Індію: ознайомитися з реаліями країни, поринути в її минуле і зазирнути у майбутнє, а також поспілкуватися із непересічною людиною – Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Індія Маноджем Кумаром Бхарті».
У форматі лекції-презентації, Посол розповів, чому Індія є важливою й унікальною країною з численними можливостями і вагомим потенціалом для ведення міжнародного діалогу та зосередив увагу на важливій ролі її культури, історії та досягнень для світової спадщини».
«Індія – це благодатна земля й унікальна країна, де щасливо живуть люди. Знаково, що саме на честь лише однієї країни в світі – Індії – назвали океан», – з гордістю сказав Посол і навів переконливі аргументи на підтвердження своєї тези. Продовження →

Упродовж 21-22 березня 2016 року з офіційним візитом кафедру генетики та біотехнології біологічного факультету відвідали професори Хіросімського технологічного інституту (Японія) Козо Очі та Йошіказу Хірага.
Під час зустрічі генетиків Університету з японськими колегами йшлося про перспективи подальшої співпраці між кафедрою генетики та біотехнології і науковою групою професора Козо Очі – одного з провідних фахівців із біотехнології антибіотиків, який працює у цій галузі вже майже півстоліття і є близьким колегою професора Сатоші Омура – нобелівського лауреата 2016 року в галузі фізіології та медицини.
Зазначимо, що кафедра генетики та біотехнології ЛНУ ім. Івана Франка та Відділ наук про життя Хіросімського технологічного інституту спільно працюють над українсько-японським проектом «Рибосома як регуляторний елемент метаболізму: нове розуміння на основі підходів геномної інженерії» (професор Козо Очі та професор Богдан Осташ є співкерівниками проекту), який присвячений опрацюванню принципово нових підходів до конструювання бактерій-надпродуцентів антибіотиків із використанням механізмів генетичного регулювання на рівні трансляції та методів рибосомної інженерії. Продовження →

З ініціативи Центру американських студій факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка в співпраці з Інститутом Кеннана при Міжнародному науковому центрі імені Вудро Вільсона (США) та Українською асоціацією зовнішньої політики впродовж 12-13 квітня 2016 року в Університеті пройшла ІІІ Америкознавча мультидисциплінарна конференція: «Чверть століття українсько-американської дружби: досвід гідний майбутнього», приурочена 25-й річниці визнання США незалежності України.
Модератор конференції і голова організаційного комітету, директор Центру американських студій ЛНУ ім. Івана Франка, випускник програми Фулбрайта-Кеннана Роман Калитчак наголосив, що конференція є доброю нагодою ще раз поміркувати про перспективу українсько-американських відносин. Також він висловив сподівання, що змістовні дискусії, які виникатимуть у ході міждисциплінарної конференції, відбудуться у руслі конструктивного діалогу в приязній, позитивній атмосфері. Окремо він висловив вдячність Інституту Кеннана у Вашингтоні за надану підтримку у проведенні конференції. Продовження →

Під час зустрічі адміністрації Львівського національного університету імені Івана Франка з консулом Генерального консульства Чеської Республіки у Львові Валерією Фюлеовою Ректор Володимир Мельник вручив їй свідоцтво про підтвердження сертифікаційного рівня володіння українською мовою як іноземною.
За словами доцента кафедри українського прикладного мовознавства Данути Мазурик, Валерія Фюлеова підтвердила знання української мови як іноземної на рівні С1, що відповідає рівню володіння мовою досвідченого користувача.
У розмові з Ректором і проректорами Марією Зубрицькою та Романом Гладишевським консул зазначила, що «однією з важливих складових роботи у сфері міждержавних відносин є володіння мовою тієї країни, де перебуваєш на дипломатичній службі, адже це дозволяє краще збагнути ментальні особливості того чи іншого народу». Продовження →

М’яка сила і діалог культур: приклад Франкофонії» – центральна тема конференції-обговорення, що відбулась 18 березня 2016 року в головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Про силу слова і вплив мови, про мову дипломатії в міжкультурному діалозі розмірковував Жак Лежандр, екс-міністр, сенатор, французький політичний і громадський діяч, який на запрошення Альянсу Франсез м. Львова в рамках Днів Франкофонії, був головним доповідачем згаданої конференції.
Бернар Ульят, директор Альянс Франсез у Львові, представляючи гостя, наголосив на тому, що Жак Лежандр є відданим другом української спільноти, який щиро вболіває за долю України. Жак Лежандр за дорученням французької влади був офіційним міжнародним спостерігачем під час виборів 2014 року, також він – очевидець драматичних подій під час анексії Кримського півострова, з моніторинговими місіями неодноразово їздив на схід України – у Донецьк і Луганськ. Бернар Ульят переконаний, що подібні зустрічі й обговорення ключових питань є дуже важливими для зміцнення співпраці й утвердження України в європейській спільноті. Продовження →

У рамках конференції-обговорення «М’яка сила і діалог культур: приклад Франкофонії» в головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка відкрили виставку унікальних стародруків.
На експозиції були представлені: Продовження →

Перекладач такого масштабу, як І. Франко, до того ж, великий письменник і літературознавець, не міг не цікавитися перекладом і як теоретик. Перекладознавчий доробок І. Франка деякою мірою вивчено на основі його розвідок і рецензій, одначе епістолярій письменника – з погляду перекладознавчого – ще частково цілина.
Перекладознавство як наукова система, що охоп­лює історію, теорію, методику, практику, критику та дидактику перекладу, почало формуватися в окрему комплексну загальнофілологічну дисципліну в 20-х рр. ХХ ст. Тепер ця система ускладнилася ще низкою сучасних філологічних пошуків, серед яких – соціолінгвістика, етнолінгвістика, лінгвокультурологія, когнітивістика й ін. Та основи цієї науки заклали діячі минулих епох.
Переклад з’явився в нас разом із писемністю, і більшість українських письменників перекладала. У статті «Адам Міцкевич в українській літературі« І. Франко цитує слова Л. Боровиковського, який писав у листі до М. Максимовича 1836 р. у зв’язку з перекладом сімох віршів з циклу «Sonety Krymskie» А. Міцкевича: «Я навчився польської мови власне для того, щоб мати можливість принести користь Україні» [5. – Т. 26. – С. 386] (Далі, посилаючись на це видання, вказуватиму лише том і сторінку). Більшість українських письменників можуть підписатися під цими словами.  Продовження →

Літературно-музичною композицією «Світе тихий, краю милий, моя Україно!» факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка 24 березня 2016 року вшанував пам’ять постатей, які ознаменували не лише українську літературу та культуру, а й історію нашої країни.
Традиційні відзначення Шевченківських днів в Університеті на факультеті іноземних мов були творчо об’єднані з подіями сучасності.
«За останні два роки дуже несподівано – пострілами снайперів, вибухами снарядів і гранат – увійшла в нашу новітню історію й наше життя ще одна дата – 20 лютого, коли ми вшановуємо Героїв Небесної сотні – тих, хто ціною власного життя, великої людської, громадянської і національної відваги став на захист гідності своєї Батьківщини», – зазначила під час вступного слова заступник декана з виховної роботи Ганна Кость. Продовження →