М’яка сила і діалог культур: приклад Франкофонії» – центральна тема конференції-обговорення, що відбулась 18 березня 2016 року в головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Про силу слова і вплив мови, про мову дипломатії в міжкультурному діалозі розмірковував Жак Лежандр, екс-міністр, сенатор, французький політичний і громадський діяч, який на запрошення Альянсу Франсез м. Львова в рамках Днів Франкофонії, був головним доповідачем згаданої конференції.
Бернар Ульят, директор Альянс Франсез у Львові, представляючи гостя, наголосив на тому, що Жак Лежандр є відданим другом української спільноти, який щиро вболіває за долю України. Жак Лежандр за дорученням французької влади був офіційним міжнародним спостерігачем під час виборів 2014 року, також він – очевидець драматичних подій під час анексії Кримського півострова, з моніторинговими місіями неодноразово їздив на схід України – у Донецьк і Луганськ. Бернар Ульят переконаний, що подібні зустрічі й обговорення ключових питань є дуже важливими для зміцнення співпраці й утвердження України в європейській спільноті.
«Діалог культур – це наш хліб», – підсумував Бернар Ульят, розповідаючи про місію і завдання Альянсу Франсез м. Львова і програму Днів Франкофонії в нашому місті.
Жак Лежандр запевнив, що відвідини Львова – це здійснення його мрії. За дорученням французького Сенату він бував в Україні, але нагода побувати в нашому місті випала йому вперше. Гість наголосив, що саме з огляду на те, що в Україні – війна, економічна криза, загострення соціальних проблем, мовне питання є вкрай актуальним.
«Україні потрібна особлива увага та підтримка європейської спільноти, – сказав екс-міністр, – Україна має бути визнаною Європою». Звернувшись із риторичним запитанням до учасників конференції-обговорення: «Чи на часі питання мови в Україні?», Жак Лежандр наголосив, що це ключова політична проблема.
Покликаючись на слова Бутрос Галі, єгипетського дипломата, політика, який з 1992 до 1996 року займав посаду Генерального секретаря ООН, Жак Лежандр зацитував: «Використання мови – визначає співвідношення сили».
«Мова, яку ви використовуєте, – це світ, в якому ви живете», – наголосив Жак Лежандр. Відтак, володіння кількома мовами – це розуміння кількох світів. На переконання французького гостя, вибір мови – це надзвичайно важливий політичний вибір.
На прикладі Франкофонії гість поділився французьким досвідом організації, розвитку і співпраці франкомовного світу. Жак Лежандр докладно розповів про значення самого терміну «Франкофонія», який залежно від написання має різне трактування.
Мала і велика літера ФРАНКОФОНІЇ
Французький політик Жак Лежандр, кар’єра якого безпосередньо пов’язана з утвердженням і розбудовою Франкофонії, пояснив відмінності трактування значення самого терміна.
Франкофонія як загальна назва вживається для окреслення носіїв мови, а також тих осіб, які розуміють і можуть спілкуватися французькою мовою. До 66 млн французів-носіїв мови доєднуються приблизно 250–300 млн франкофонів – людей, які володіють французькою, але вона не є для них рідною. 25% представників європейської спільноти розмовляють і розуміють французьку, відтак поряд з англійською і німецькою, вона є однією з найпоширеніших європейських мов.
Доповідач також окреслив кордони і території вживання французької мови на мапі світу. Жак Лежандр розповів про закономірності й тенденції розвитку франкофонного світу.
На конкретних прикладах гість продемонстрував особливості вживання французької серед різних соціальних прошарків населення в Алжирі та Квебеці. Так, широке вживання французької мови, її державний статус від Африканського континенту до Північної Америки визначається історичними обставинами та передумовами. Тоді, як зростання франкофонів у В’єтнамі, Камбоджі, Лаосі, а найбільше в Китаї зумовлене економічними чинниками. Оскільки китайці планують розширити ринки збуту на африканському континенті, то економічний розвиток власного бізнесу є мотиватором для вивчення французької мови, якою розмовляє Африка.
Резюмуючи розмірковування про візерунок франкофонів на мовній мапі земної кулі, Жак Лежандр наголосив, що «франкофони займають важливе місце в світі та мають усі шанси утримати свої позиції упродовж усього ХХІ ст.».
Далі доповідач пояснив термін «Франкофонія», як власну, що вживається для позначення організації франкомовних країн. Період деколонізації у другій половині ХХ ст. розвився різними шляхами. Він дав приклад і мирного вирішення питання, і досвід трагічного збройного протистояння. Але коли 1960-го року колишні французькі колонії проголосили свою незалежність, вони почали вступати до світових організацій. Згодом перед керівниками країн, які розмовляли французькою, постала потреба формувати одну «сім’ю». Туніс, Нігер, Сенегал і Камбоджа об’єднались для взаємодопомоги й всесторонього розвитку співпраці між частково та повністю франкомовними країнами. Таким чином, голови держав стали батьками-очільниками Франкофонії. Пізніше до Франкофонії долучилась Франція і Канада.
Жак Лежандр розповів про створення та структуру організації на першому історичному саміті глав держав та урядів країн Франкофонії у Версалі, учасником якого він був. Наступний – відбувся у Квебеці. Відтоді найвищий форум Франкофонії проходить один раз на два роки почергово в країнах-учасницях. На цих зустрічах обговорюють питання економічної, політичної та культурної співпраці, розмірковують про місце і роль французької мови у світі, обстоюють права людини, випрацьовують план скоординованих дій щодо вирішення глобальних проблем людства та викликів часу.
Підсумовуючи свої розмірковування про м’яку силу в діалозі культур, Жак Лежандр вказав: «Франкофонія з маленької літери – це літера лінгвістів-мовознавців, Франкофонія з великої – це буква дипломатії, організації».
Анастасія Коник
Фото Олега Вівчарика