17 березня в Актовій залі Університету відбувся вечір “Я ще не все Тобі сказав”, з нагоди 60-річчя від дня народження Володимира Івасюка.
Видатному композиторові, автору легендарних “Червоної рути”, “Водограю”, “Двох перстенів” Володимирові Івасюку четвертого березня виповнилося б шістдесят років. З часу непоправної трагедії минули роки. Але не заживає рана, і у своїй пам’яті народ складає шану Володимиру Івасюку.
Вечір “Я ще не все Тобі сказав” у стінах Університету зібрав рідних і друзів Володимира Івасюка, виконавців його пісень і просто поціновувачів творчості композитора-пісняра. Тому зі сцени лунали спогади, спогади… І, звісно, – пісні, як же без них?
Поет Ігор Калинець, який не був особисто знайомий з Володимиром Івасюком, бо, як сам зазначив, “наші з Володею дороги розійшлися в часі”, поділився спогадами, хто у Львові вперше виконав пісні поета й композитора і де уперше він їх почув. Пан Ігор пригадав, як, перебуваючи на засланні, отримав лист, у якому знайомі сповіщали про смерть Володимира. Ця загадкова смерть підштовхнула Ігоря Калинця написати поезію на основі міфу про Ідика. Саме її прочитав поет на вечорі.
Про свою творчу співпрацю з Володимиром Івасюком розповіли поети Богдан Стельмах та Роман Кудлик. Зокрема, Богдан Стельмах пригадав, що вперше познайомив його з композитором-піснярем буковинський письменник Дмитро Герасимчук. Завдяки цьому знайомству розпочалася творча співпраця і світ почув “Два перстені”, “Лиш раз любов цвіте”, “Запроси мене у сни”, “Колиска вітру”, “Нестримна течія”. За цей час вони встигли написати небагато – шість пісень, але яких! Про історію написання деяких з них розповів на вечорі Богдан Стельмах. “Я йому приніс текст “Щороку і весна, і осінь”, і Володя почав добирати мелодію. За кілька днів мелодія була готова, а пісня – ні. Тобто заспів і приспів не збігалися з музикою. Володя звернув увагу на слова з мого вірша – “мов два перстені у вечірню воду” і запропонував зробити пісню”, – розповів поет про “народження” пісні “Два перстені”. Богдан Стельмах прочитав свій вірш, присвячений Володимирові Івасюку.
Зал мав нагоду почути унікальний запис пісні “Балада про мальви” у виконанні композитора-пісняра. Його голос, сповнений життя, такий приємний і милозвучний, розчулив присутніх до сліз.
Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка композитор Віктор Камінський, який разом навчався з Володимиром Івасюком у Львові, у своєму виступі наголосив на феномені автора “Червоної рути”: “Це його геніальність – знайти тональність і мелодію, потрібні в цей момент і саме в цьому рядку пісні”. Також він закликав музикознавців і філологів до наукового вивчення творчості Володимира Івасюка.
Співаки української естради – народний артист України Павло Дворський, заслужений артист України Мар’ян Шуневич та Ольга Щербакова – виконали твори незабутнього Володимира Івасюка: “Я твоє крило”, “Пісня буде поміж нас”, “Нестримна течія”, “Два перстені” та інші. Зал, аплодуючи, активно підспівував.
З трепетом у душі ділився своїми спогадами про першу зустріч з Володимиром Івасюком Павло Дворський: “Це був 1965 рік. Ми зустрілися на музичному конкурсі учнів музичних шкіл. Він виступав за Кіцманську музичну школу. Я виходив на сцену одразу після виступу Володі. Пригадую, я з великим баяном, виходячи на сцену, мало не збив його з ніг. Зачепив Володю ним, а він сказав: “Та куди ти так поспішаєш? Ще встигнеш наспіватися”.
Павло Дворський під власний акомпанемент на фортепіано виконав пісню “Маки для сина”, яку написав спільно із поетесою Тамарою Севернюк за один вечір, дізнавшись про смерть поета-пісняра.
Присутні на вечорі мали змогу послухати твори, написані в класичному жанрі, у виконанні солістки Будинку органної та камерної музики Ольги Жаровської (концертмейстер Олена Мартинюк).
Після концерту виступила сестра Володимира Івасюка Галина Криса-Івасюк, яка подарувала Науковій бібліотеці Університету альбом про Володимира Івасюка, виданий за сприяння “Фонду короля Данила”. Подарунок прийняв проректор з наукової роботи Богдан Котур, який висловив щирі слова вдячності й закликав до наукового осмислення творчості композитора-пісняра.
Вечір завершився спільним виконанням незабутньої “Червоної рути” Володимира Івасюка.
Оксана Гоцур
Фото Юлії Мілянич