Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Ювілей відомого мовознавця. Олександрі Сербенській – 80.

Ім’я Олександри Сербенської стало символом сучасної мовознавчої науки. Талановитий педагог, чудовий науковець, непересічна особистість, людина, що понад 50 років віддала роботі в Університеті, з них 35 – мовному вишколу студентів факультету журналістики. Автор понад 200 публікацій з питань української термінології, культури української мови, лінгводидактики, франкознавства, дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Академік Академії наук ­вищої освіти України, Олександра Сербенська видала понад 20 підручників, навчальних посібників, словників, текстів лекцій, дидактичних матеріалів. За вагомі здобутки у науковій, навчально-методичній і педагогічній праці Вчена рада нашого Університету у жовтні 2008 р. присвоїла О. Сербенській звання “Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка”.
“Мова – неоціненний скарб народу, найповніший літопис його духовного життя. У її глибинах – філософський розум, витончений естетичний смак, багато справді поетичного чуття, сліди праці дуже зосередженої думки, сила надзвичайної до найтонших переливів у явищах природи, багато найсуворішої логіки, високих духовних злетів. Виховувати в собі повагу до мови, якою розмовляєш, – це, передусім, шанувати себе, виявляти повагу до народу, його історії, культури. Це – дисциплінувати мислення й волю, тренувати пам’ять” – так написала Олександра Сербенська в передмові до посібника “Антисуржик”, що вийшов у Львові 1994 року.
З нагоди славного ювілею професора Олександри Сербенської подаємо думки відомих науковців про її досягнення і талант.

Кожною дниною і кожною думкою свого життєсвіту О. Сербенська пов’язана з мовною практикою сучасного суспільства. Усе в цій практиці підпорядковане прагненням ученого “нав’язати” (у доброму сенсі слова, бо настанови мало на кого нині впливають) мовцеві обов’язок поводитися з мовою як із живою істотою, якій болить будь-яка наруга над її організмом.

Надія Бабич,
професор кафедри історії і культури української мови Чернівецького національного університету

Дисертації, написані під її орудою, відзначаються широтою досліджуваного матеріялу, глибиною проникнення в тему, аргументованістю висновків. За кожним автором чи авторкою дисертаційної праці помітна постать вимогливої, вдумливої наукової керівниці.

Олександр Пономарів, доктор філологічних наук, професор Інституту журналістики
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Все Ваше яскраве життя є для нас прикладом служіння улюбленій справі та рідному народові. Не випадково Ваше ім’я і справи співвідносяться з творчістю та діяльністю Івана Франка, вивченню спадщини якого Ви присвятили значну частину свого життя.
Ваші шляхетність, велична простота, мудрість та душевна краса викликають захоплення у кожного, хто хоча б раз мав щасливу нагоду бачитись та спілкуватись з Вами.

Володимир Демченко,
професор, декан факультету систем та засобів масової
ко­му­ні­кації Дніпропетровського націо­нального університету
ім. О. Гончара

Про Олександру Антонівну Сербенську можна багато говорити як про видатного науковця, мовознавця від Бога, Учительку з великої літери. Мені ж пощастило пізнати Олександру Антонівну як добру і мудру наставницю. І не тільки. Спілкування з цією шляхетною жінкою, виваженою, дуже делікатною та водночас дотепною, – завжди цікаве і повчальне.

Марія Волощак,

випускниця  факультету журналістики Львівського державного (тепер національного) університету імені Івана Франка

1975 року

В центрі наукових зацікавлень Олександри Антонівни передусім найболючіші, най­гостріші питання нашого мовного буття.
Для викладачів і студентів українських вишів поява кожної її нової книжки – завжди подія. І це насамперед тому, що характеристики актуальності і новизни її праць завжди є виразно поєднаними.

Анастасія Мамалига,
професор кафедри мови
та стилістики Київського
національного університету Імені Тараса Григоровича Шевченка

Олександра Антонівна Сербенська… Чисте звучання яскравого імені. Пароль і одночасно відгук для посвячених. Знак якості на авторських матеріалах. Сигнал для виконання команд “струнко!” (стояти) і “правильно!” (говорити). Втіха для ока, вуха і розуму…
Вона – абсолютний авторитет і унікальний острівець СПРАВЖНЬОГО у науковому співтоваристві, чий доробок нині так часто формується із сурогатів і “вторсировини”. Вона щоразу дивує, ні! вражає! безмежною креативністю – в усьому, що пише, викладає, виголошує. Бо творчо думає, точно аналізує і талановито втілює.

Надія Зелінська,
доктор філологічних наук,
професор Академії друкарства

Підготувала Юлія Мілянич
Фото автора
За матеріалами “Збірника науково-методичних праць “Теле- та радіожурналістика”. Випуск 8, 2009”