Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Доля і досвід Романа Іваничука

Постать Романа Іваничука в українській літературі надзвичайно вагома. Автор 16 історичних романів, новеліст, повістяр, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, Герой України не перестає зацікавлювати своїх читачів новими творами.
17 березня в Дзеркальній залі нашого Університету відбулася презентація книги Романа Іваничука “Моя кунсткамера”.
З нагоди святкового заходу в альма-матер зібралися численні гості, викладачі та студенти.
“Сьогоднішня зустріч з Романом Іваничуком особлива – письменник розповість нам історію, головною дійовою особою якої є він сам. У тій любовно, по зерняткові дібраній кунсткамері – рідні місця і різні – чужі й рідні – люди; війна, кохання і театр; ситуації, події, враження; переконання, сумніви. Все те, що покликане формувати особистість і навзаєм бути формованим нею, – ще називаємо це Долею і Досвідом”. Ці рядки з книги “Моя кунсткамера” – немов наперед продумана відтворена зустріч загальновизнаного метра сучасної української літератури зі своїми читачами.
Виходу книги у світ Роман Іваничук завдячує видавництву “Срібне слово”, яке випускає його твори вже вчетверте.
Вів презентацію декан філологічного факультету Ярослав Гарасим. Проректор з науково-педагогічної роботи Університету Марія Зубрицька поділилася своїми враженнями від “Кунсткамери”: “Аж ніяк не кожен може у книжці добірно укласти пам’ять, спогади, людей, щиро й відверто свої міркування про свої коштовності”… Зворушливим був виступ самого автора. Роман Іваничук зізнався, що не готувався стати письменником, а ним народився. Праця є постійним станом його сутності: коли не пише, виношує задум – це найважчий труд. Роман Іваничук працює в літературі 55 років. У доробку письменника – приблизно 60 книжок. Щодо презентованої книги, то автор насамперед подякував людям, які долучилися до неї, – Ніні Бічуї (редагування), Ірині Лонкевич (макет) та Інні Шкльоді (світлини, художнє оформлення). Варто зазначити, що “Мою кунсткамеру” Роман Іваничук присвятив своїй щирій приятельці, відомій письменниці Ніні Бічуї. Книга складається з двох частин. Перша частина – “Доля” – розповідає про формування Романа Іваничука як людини, як письменника; друга розкриває процес написання, творчу лабораторію автора. Про вагому роль останньої частини “Кунсткамери” для студентів-філологів розповів професор Університету Тарас Салига, зазначивши, що це добрий посібник для них.
“Я захоплений його книжками. У нього прозорий стиль. У новій книзі – така безпосередність, сердечність, гумор”, – охарактеризував творчість Романа Івановича його довголітній друг, заслужений професор Університету Іван Денисюк. На презентації згадали один факт із біографії двох друзів: у важкий переломний час, коли на зборах вирішували питання про відрахування студента Романа Іваничука, тільки двоє проголосували “проти”, серед них і Іван Денисюк.
Сердечно висловився про письменника і професор Університету Любомир Сеник, назвавши Романа Іваничука живим класиком, а його книги – “справжнім спілкуванням минулого і сучасності з перспективою на майбутнє”. До цих слів долучився доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Василь Будний, зазначивши, що відомий український письменник навчає вдумливо ставитися до слова, а “його історичні романи творять націю”.
Ще багато щирих, теплих слів лунало про творчість Романа Іваничука. А його відвертий, добрий погляд свідчив про велику любов до життя, до людей, до всього, що його оточує.
Не один раз патріарх сучасної української романістики стверджував, що більше не писатиме, але якась вища сила наштовхувала на нові твори. Автор зізнався, що без праці не зміг би. Хтось з українських письменників сказав: “Геніальні думки народжуються випадково, але не у випадкових людей”. Це – ніби про Романа Іваничука. Тож залишається побажати славетному романісту досягнення нових творчих висот.

Юлія Мілянич
Фото автора