350 років – багато чи мало для нових звершень, роздумів, нової ери? Чи можна подолати історичні бар’єри між минулим та сучасним? Цілі покоління виростали на засадах чесності, правдивості та моральності Франкового університету. Цілі століття промайнули над храмом науки, сигналізуючи про початок нової епохи – ери освіченості, інтелектуальності та потужного духовного розвитку. Незмінним елементом могутності нашої alma mater завжди залишатиметься рушійна сила Університету, українського народу та держави – студентство.
17 листопада ми відзначатимемо День студента. Напевно, це свято є улюбленим для кожного, хто здобуває освіту за університетськими лавами. Проте ми навіть не задумуємося над тим, чому воно припадає саме на середину листопада і що, власне, ми святкуємо? День захисту студентських прав чи день студентських ініціатив? Чому ця дата стала пам’ятною та визначальною в історії?
Усе почалося з трагічних подій жовтня 1939-го року, коли у Празі студенти Карлового університету влаштували демонстрацію на честь річниці незалежності Чехословаччини. Під час цієї демонстрації нацисти поранили студента Яна Оплетала, який помер від ран 11 листопада. Через чотири дні його тіло мало бути перевезене з Праги додому – в Моравію. На похоронну процесію прийшли тисячі студентів, які влаштували антинацистський мітинг, що переріс у штурм Празького університету з боку нацистів. Окупанти закрили всі вищі навчальні заклади в країні, більше тисячі спудеїв відправили до концтаборів. 17 листопада дев’ятьох студентів та викладачів було страчено без слідства. Саме в цей день вирішили вшановувати пам’ять про них. У 1941-му в Лондоні Міжнародна студентська рада подала ідею щодо визнання 17 листопада міжнародним днем студентів на рівні ООН. Її підтримали Міжнародний союз студентів, Європейська студентська рада й інші громадські організації. Зараз це свято відзначають майже у кожній країні.
У нашій державі відповідний указ про День студента підписав 16 червня 1999-го року тодішній Президент України Леонід Кучма. Часто студенти говорять про іншу дату святкування – 25 січня, на іменини Тетяни. Цієї дати дотримуються наші сусіди-росіяни. Історія їхнього Дня студента така – 25 січня 1755-го року російська імператриця Єлизавета підписала указ про відкриття Московського університету. Згодом в одній з будівель закладу було створено домову церкву святої мучениці Тетяни, а саму cвяту оголосили покровителькою російських студентів.
На жаль, в наш час День студента дедалі більше перетворюється не на пам’ятну дату, а на привід повеселитися. Спудеї забувають про те, що це насамперед згадка про трагічне минуле та долі безневинно покараних людей. Саме в цей день варто звернути найбільше уваги на роль студентства в університетському житті.
Підпільні студентські товариства, громади, нелегальні часописи, бунти, повстання – сьогодні це все відійшло в минуле, проте залишилося у пам’яті багатьох. Нова сторінка в історії породжує нових героїв. На жаль, мало хто усвідомлює величезну відповідальність, яка покладається на нього з тієї миті, коли він вперше переступить поріг рідної alma mater. Проте наші попередники зуміли гідно пронести крізь століття звання спудея Франкового університету. Їх не зламали ні тілом, ні духом дві світові війни, революції та протистояння. Вони впевнено крокували до омріяної мети – власної державності. Вони підтримували своїх колег у Києві під час революції на граніті 1990-го – масового студентського голодування на знак протесту проти чинної влади. Те, за що так довго боролися, здійснилося – Україна стала незалежною. Важливою сторінкою в історії української держави став 2004-ий рік – саме тоді у листопаді-грудні тисячі студентів і викладачів ЛНУ зібралися на Майдані у Києві, аби відстояти своє право голосу і вибору.
Студенти Франкового університету вміють відстоювати свою думку. Яскравим прикладом став 2003-ій рік – 26 березня студенти всіх факультетів влаштували мітинг-підтримку Івана Вакарчука, у якого закінчився термін контракту роботи на посаді ректора ЛНУ. З плакатами “Студенти – за свого ректора”, “Ні політиці в університеті!”, “Вакарчук – наш батько” мітингувальники прийшли до головного корпусу вишу, аби підтримати свого наставника.
За інціативою спудеїв було створено Студентське братство, члени якого об’єднують молодь для розкриття її потенціалу. Вихованці беруть активну участь у благодійних акціях, навідуються до сиротинців. Для поширення здорового способу життя у 2006-му році започатковано “Велотур пам’ятними місцями Галичини”. Університетська молодь засновує власні друковані видання на факультетах. Це, зокрема, газети “Ярослов”, “Молодий Журналіст”, “Креденс”, “Меридіан” та ін. Вони допомагають зберегти культурну традицію в храмі науки, а також сприяють підвищенню інтелектуального рівня громадян. Аби розвивати свої театральні здібності, студенти заснували на факультетах різноманітні театри, де з успіхом ставлять вистави, які користуються популярністю.
Допомагає студентському самовдосконаленню Центр культури та дозвілля, який щороку відкриває нові таланти, йде назустріч усім охочим співпрацювати.
Створено чимало товариств та організацій, які сприяють підвищенню інтересу до роботи в молодіжному науковому середовищі, серед яких ГО “Лабораторія Ідей”, Наукове товариство студентів, аспірантів та молодих учених ЛНУ ім. Івана Франка, Ліга студентів Асоціації правників України тощо.
Важливу роль у студентському житті займають Профспілковий комітет студентів Університету та Студентський уряд, які допомагають спудеям не тільки активно проводити час, а й захищати свої права.
Наша alma mater допомагає виховувати у студентів головні людські якості; навчає, як, попри всі нестабільні процеси та зміни в суспільстві, пронести головне в житті – звання людини з великої букви. Саме тому студенти Франкового університету небайдужі до всього того, що їх оточує. Вони з розумінням ставляться до проблем довкілля і прагнуть допомогти їх вирішити. Щорічно беруть участь у толоці з посадки дерев, допомагають очищувати джерела та струмки, прибирають територію унікального Ботанічного саду.
Студентство бореться за загальні цінності та національні ідеї. Так, 2010-го року сотні вихованців нашого Університету взяли участь у мітингах проти двомовності в Україні, проти політики міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника, проти корупції в освіті. Цього року відбувся один із наймасовіших протестів в Україні за участю львівських спудеїв. 13 квітня близько двох тисяч осіб пройшли центром міста з плакатами “Ні – деградації освіти!”, закликаючи усіх небайдужих долучитися до протесту.
2011-ий рік є пам’ятним для студентства ЛНУ, оскільки наш храм науки святкує свій ювілей – 350-річчя. Його вихованці активно допомагають у проведенні святкових заходів, зокрема, беруть участь у міжнародних конференціях, урочистих академіях, фотовиставках. 10 жовтня студенти нашої alma mater привітали її з ювілеєм, створивши “живу” вітальну листівку. 150 людей взяло участь у святковому флеш-мобі, що відбувся перед головним корпусом. Студенти побудували три фігури – годинник, який відрахував три з половиною століття, символ Інь-Янь та Сонце з шістьма промінцями. Визначальним моментом став “живий” напис “ЛНУ – 350”. Ініціаторами заходу були Студентський уряд та Профком студентів Університету.
Нове тисячоліття творить нова генерація. І та атмосфера елітарності, освіченості та самобутності, яка панує зараз, пануватиме доти, доки наші вихованці гідно нестимуть звання студента Львівського національного університету. Vivat academia!
Галина Сафроньєва,
студентка IV курсу факультету журналістики