Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Україна – ЄС: єдність у розумінні

У Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся V конгрес Української асоціації Європейських студій “Сім років членства східноєвропейських країн в Європейському Союзі. Підсумки і наслідки для України”.

У рамках Конгресу 20 жовтня відбулось засідання круглого столу “Політичні, правові й економічні аспекти членства східноєвропейських країн в Європейському Союзі. Вплив на Україну”, у ході якого учасники зустрічі проаналізували основні економічні та правові перетворення у нових країнах ЄС, обговорили досягнення та перспективи трансформацій і здобутків ЄС і східноєвропейського регіону.

Продовженням Конгресу було засідання круглого столу “Стан викладання і дослідження європейських студій в Україні”, що відбулось 21 жовтня.

Основна концептуальна важливість Конгресу полягала в обговоренні віхових аспектів євроінтеграції та обміні поглядами європейської та української сторін.

Зокрема під час відкриття конгресу із лекціями виступили колишній депутат Європейського парламенту, віце-президент Європейського Форуму за Демократію і Стабільність Ян Вієрсма, який висвітлив європейський погляд на семиріччя східноєвропейських країн в ЄС, та директор Інституту європейської інтеграції Львівського національного Університету імені Івана Франка Богдан Гудь, який ділився українським баченням інтеграції та її наслідків.

І Ян Вієрсма, і Богдан Гудь говорили про успіхи та проблеми демократичних та економічних перетворень в країнах Східної Європи, інтегрованих в ЄС, і висловили сподівання на те, що співпраця України та ЄС буде покращуватись у майбутньому. Проте виникає питання: чи розцінює Європа Україну як потенційного члена співтовариства і чи є в Україні достатньо чітке бачення Європи та розуміння проблем, які виникають на шляху до євроінтеграції? Чи достатньо адекватно обидві сторони оцінюють проблеми та намагаються їх розв’язати?

Чи збігаються думки українців та європейців стосовно засадничих європейських цінностей, проблем на шляху до зближення з Європою та перспектив України в ЄС, “Каменяру” допомагали з’ясувати колишній депутат Європейського парламенту, віце-президент Європейського Форуму за Демократію і Стабільність Ян Вієрсма та директор Інституту європейської інтеграції Львівського національного Університету імені Івана Франка професор Богдан Гудь.

– Назвіть, будь-ласка, основні цінності Європейського Союзу.

Ян Вієрсма: – Є три основні цінності, надзвичайно важливі для Європи. Перша – це суспільна турбота про людей. Пріоритетами європейських країн є добра освіта, хороше медичне забезпечення, належне працевлаштування громадян. Це соціальні цінності, які є одними із найважливіших цінностей.

Друга цінність – демократія. ЄС – спільнота демократичних країн. Якщо ви не знаєте, що таке демократія, ви не зможете приєднатися до ЄС, усе дуже просто.

Суть третьої цінності полягає в тому, що ЄС – спільнота, де діє верховенство закону, де права захищені, корупція заборонена і є свобода слова. ЄС – це країни, де політики бояться своїх виборців і це дуже добре, бо тоді вони робитимуть те, що виборці проситимуть.

Богдан Гудь: – Європейські цінності сформульовані у так званих Копенгагенських критеріях. Це перш за все відданість ринковим засадам економіки, верховенство права, прав людини і незворотність демократичних перетворень у країнах, які стали на шлях європеїзації.

– Які головні камені спотикання на шляху України до ЄС?

Ян Вієрсма: – Основна проблема полягає в тому, що в Україні немає спільної думки про напрям руху країни. Багато людей, особливо в західній частині України, хочуть приєднання до ЄС, тоді як люди ближчі до Сходу зорієнтовані на Росію. Якщо не буде згоди – не буде інтеграції. Всі політичні партії в країні мусять узгодити напрям руху країни. Вважаю, саме це є найбільшою проблемою України.

Ви не правильно розцінюєте членство в ЄС. Необхідно реформувати ринкову економіку, забезпечити верховенство права. Це речі, які вже зараз мають бути зроблені. Тобто дві речі є фундаментальними: по-перше, всі громадяни мають сказати: “Ми хочемо в ЄС”, по-друге, всі мають визнати готовність реформувати свою країну, щоб стати гідним членом ЄС. Реформування зробить цю країну сучасною, а дохід країни зросте.

Богдан Гудь: – Теперішня Україна сприймає правила гри, запропоновані Європейським Союзом в економічній сфері, проте не поділяє засадничих цінностей, які стосуються верховенства права, прав людини і демократичних свобод. Через це і виникли незгоди між Україною і ЄС. Усе частіше лунають голоси у Європейському Союзі, що якщо Україна не поділяє основних цінностей ЄС, пов’язаних із демократією, тоді не можна підписувати і умови про поглиблену зону вільної торгівлі. Це те, що виникло із процесом Тимошенко і переслідуванням інших опозиційних політиків.

– Чи можливе підписання угоди про асоціацію цього року?

Ян Вієрсма: – Думаю, що у грудні цього року угоди не буде. Є принципові дві відмінності між ЄС та Україною. Перша стосується формування європейських перспектив у цій угоді. Також українська сторона хоче, щоб в угоді чітко написали, що Україна може стати членом ЄС. Європейські країни поки що не готові йти так далеко. Це одна проблема. З іншої сторони, український уряд має проблеми з угодами про вільну торгівлю.

Окрім того, країни ЄС протестують проти ставлення до екс-прем’єра Юлії Тимошенко. Це створює дуже негативний політичний контекст і може суттєво ускладнити закінчення переговорів щодо угоди. Звісно ж, проблемою також є той факт, що, ведучи переговори з ЄС, Україна в той час підписує угоду про вільну торгівлю з Росією. Це не є проти правил ЄС, тому Україна вправі це робити, але це також сигнал для Брюсселя, що Росія може бути важливішою для теперішнього уряду, аніж ЄС. Я надіюся, що помиляюся.

Богдан Гудь: – Це залежить від того, наскільки ЄС перейметься проблемою зближення України з Росією. Якщо Євросоюз відчує реальну загрозу того, що Україна може знову увійти в зону інтересу Росії і він не захоче цього допустити, то угоду про Асоціацію може бути підписано. Але це залежатиме від розвитку стосунків ЄС – Росія: чи ризикне Європейський Союз піти на загострення цих відносин – час покаже. Попередній досвід показував, що відваги ЄС бракувало.

Олег Вівчарик