Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Вітальна промова Ректора Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, академіка НАН України, Національної академії педагогічних наук України Михайла Захаровича Згуровського з нагоди 350-річчя від часу заснування Львівського університету

11 жовтня 2011 року

 Вельмишановний пане Ректоре!

Дорогі студенти та працівники Університету!

 

Дозвольте від імені ректорського корпусу щиро привітати Вас із цією видатною датою, видатним ювілеєм, побажати подальшого розквіту та гідного поступу в майбутнє.

Я маю честь, дорогі друзі, привітати Вас від Київської політехніки й від себе особисто.

У наших очах, очах представників вищої школи України, Ваша славетна інституція має довгу і славетну історію. Ваші наукові школи відомі і визнані в усьому світі. Ваші випускники прославили Університет і Україну в усіх куточках земної кулі. І ще можна довго і довго перераховувати Ваші вагомі досягнення – і це буде правдою. Але для нас, науковців і освітян, як і для представників інших ланок суспільства, сьогодні найважливішою є інша Ваша особ­ли­вість. Ви стали одним із дуже небагатьох у системі освіти України острівцем незалежної думки й острівцем свободи. Чому це так важливо зараз? Тому, що, як і весь світ, Україна постала на початку цього тисячоліття перед новими нечуваними викликами і кривдами. Найгострішою з них є криза моралі, криза толерантного, гармонійного співіснування і партнерства людей. Ця головна криза породжує інші – фінансову, економічну, соціальну.

Як подолати виклики? Як знайти відповіді на нові складні питання? Ці відповіді не лежать у площині стандартних рішень. Перед новими проблемами стають безсилими великі капітали, фінансові, природні, адміністративні ресурси, безпомічними виглядають уряди країн і навіть цілих континентів.

Відповіді дадуть нові, невідомі раніше знання, які можуть з’явитися лише у вільних академічних сере­до­ви­щах, у центрах незалежної університетської думки, яскравим представником яких є Ваш Університет. Як сказав Іван Франко, “дух, наука, думка, воля не уступить пітьмі поля, не дасть спутатись тепер”. А держава має бути зацікавленою в існуванні таких центрів незалежної думки, щоб вони могли творити наукову істину. Держава має озброюватися тією істиною, новими нестандартними ідеями задля прогресу своєї країни.

Ще одну важливу роль відіграє Ваш Університет. Так історично склалося, що він із глибини віків був частиною Європи, свідком і учасником болісного й тернистого становлення європейських цінностей, європейської моделі демократії.

І зараз Ваш Університет є носієм цієї культури, цієї історичної пам’яті, такої важливої для нашої молодої держави, для її системи освіти, для Ваших молодших університетів-партнерів із різних куточків України. Вашому мудрому, потужному і досвідченому Університетові судилося нести важливу, нелегку, але таку необхідну всім нам місію – лідера європейських перетворень. А наші університети будуть вчитися у Вас, допомагати Вам, радіти Вашим досягненням.

 

Щасти Вам на цьому шляху, дорогі Франківці!