Студенти Львівського університету мали можливість отримати з перших уст відповіді на актуальні запитання щодо працевлаштування. Громадська організація “Молода дипломатія” зініціювала проведення круглого столу під назвою “Міфи та реалії кар’єри у великій компанії”. Метою проекту став розгляд сучасних проблем працевлаштування. Потенційні роботодавці відповідали на запитання студентів про працевлаштування, стажування та проходження практики у великих компаніях.
Замкнуте коло ринку праці
Про складну ситуацію на ринку праці розповів виконувач обов’язків декана факультету міжнародних відносин Ігор Степанович Бик. За його словами, з одного боку, існує проблема працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, а з іншого, виробнича сфера не має можливості залучати випускників до активної діяльності шляхом працевлаштування. Ця проблема особливо загострилася під час економічної кризи, скорочення робочих місць та підвищення пенсійного віку. У результаті утворилося свого роду замкнене коло: за взаємною потребою одне одного підприємці не можуть собі дозволити брати у компанії людей на роботу, а випускники не мають де й коли отримати досвід роботи. Ситуацію ускладнює також інфляція вищої освіти, про яку слушно зауважив вчений секретар університету і викладач бізнес-школи Ярослав Притула. Українські випускники не мають достатніх знань і вмінь для того, щоб задовольнити працедавців, особливо, якщо це велика компанія і вона має змогу порівняти навики українських та іноземних молодих спеціалістів. Це безпосередньо відображається на працевлаштуванні.
Принцип КТЗ
В Україні відсутня ефективна система працевлаштування випускників після закінчення вищого навчального закладу. Як наслідок, значна частина влаштовується за системою, про яку не без іронії зазначив модератор Максим, “принцип КТЗ”. Тобто “куди тато запхає”. Звідси слушно постає запитання: що і як слід робити студентам, щоб працедавці брали їх на роботу без сприяння покровителів? На це представник компанії “Grawe Україна” Тарас Кополь відповідає, що практичні навички, необхідні для майбутньої роботи, можна здобути під час проходження виробничої практики. Проте і цей аспект діяльності має свої нюанси. Зокрема поширеною проблемою виробничої практики є те, що обов’язки практикантів ніяк не пов’язані зі спеціальністю і з навичками, які будуть потрібні для майбутньої професії. Як приклад була наведена Львівська міська рада, де завданням практикантів є перенесення кип паперу з одного кабінету в інший. Працедавці пояснили це тим, що люди, які не працевлаштовані у компаніях, не можуть отримати доступ до службової інформації.
Підводні камені працевлаштування
Найбільшою перепоною при влаштуванні на роботу є необхідний кількарічний досвід праці за фахом. Виникає запитання, де взяти досвід, якщо без досвіду на роботу не беруть? У цій ситуації працедавці радять не боятися надсилати резюме у компанії, які вимагають досвід, навіть якщо його немає. Представник від Львівської міської ради Галина Гордун стверджує, що при прийомі на роботу, окрім досвіду, враховують особистісні характеристики. І дуже часто особистісні характеристики переважають над досвідом. Натомість представник компанії “Київстар” Віктор Гальчинський зазначає, що пріоритет між досвідом і особистісними характеристиками визначається посадою, на яку оголошено конкурс. Також було зазначено, що навіть відносно великий стаж роботи не завжди допомагає. Адже часто буває, що людина працювала в різних компаніях і має різний досвід, ніяк між собою не пов’язаний і який не має жодного відношення до того, що їй потрібно буде робити. Щоб уникнути таких ситуацій працедавці радять, йдучи на роботу чи стажування, розуміти, для чого цей досвід буде потрібен у майбутньому.
Червоний диплом, як з’ясувалося, ніяких бонусів при влаштуванні на роботу не дає. Значно більше цінується особистість людини, бажання вчитися і працювати.
Працедавці висловили також несподіване ставлення до громадської діяльності потенційних працівників. Виявляється, пункти у резюме про громадську діяльність не тільки не допоможуть влаштуватись на роботу, а й можуть зашкодити. Тарас Копоть стверджує, що досвід роботи у громадських організаціях може засвідчувати, що працівник займатиметься сторонніми справами у робочий час. Проте це може бути перевагою при влаштуванні на керівну посаду, бо означатиме, що працівник зможе тримати багато справ під контролем.
Критерії, які оцінюють працедавці
Під час круглого столу було проведено опитування потенційних працедавців про те, на що насамперед звертають увагу при доборі на роботу. Як з’ясувалося це – наполегливість (13,6%), пунктуальність (12,2%), високий рівень англійської (12,15%), активна життєва діяльність (11,89%), комунікабельність (11,5%), вміння працювати у команді (10,4%), лідерські якості (9,3%), високий інтелект (8,16%), досвід роботи (6,1%) та “червоний” диплом (4,7%). Статистика обнадійлива, враховуючи, що болюче питання досвіду роботи не фігурує на перших позиціях. Проте “принцип КТЗ” спростувати не вдалося: 29,41% запрошених гостей набирають працівників серед знайомих. Та попри всі негаразди ринку праці, за свідченням статистики і слів роботодавців, талановиті і наполегливі студенти мають всі шанси успішно реалізувати себе в обраній професії.
Наталя Істоміна,
студентка 4 курсу факультету журналістики