17 квітня 2012 року у Дзеркальній залі Університету відбулося чергове засідання щомісячного загальноуніверситетського філософського світоглядного семінару, науковим керівником якого є Ректор Іван Вакарчук.
Розпочав роботу семінару проректор з наукової роботи, професор Богдан Котур, який привітав усіх присутніх із світлим Христовим Воскресінням і наголосив на важливості запропонованих для обговорення тем у житті людства.
Шосте засідання семінару було присвячене науковому та філософському осмисленню біохімії як інструмента діагностики й розвитку біологічної науки на шляху до створення живих машин.
Із доповіддю “Біохімія – сучасний інструмент діагностики у біології та медицині” виступила доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біохімії біологічного факультету Наталія Сибірна. У виступі Наталії Олександрівни йшлося про зв’язок і взаємодію організмів на клітинному рівні, елементи в тілі людини, які підвищують опір організму шкідливим впливам, і важливість діагностики у житті людини: “Людський організм, як і машина, потребує постійного процесу виявлення порушень діяльності нашого тіла, профілактики та ремонту, тому ми повинні серйозно ставитися саме до своєчасної діагностики”.
Окрім цього, доповідач ознайомила присутніх з історією лабораторної діагностики та перспективами розвитку цього напряму у найближчому майбутньому. Зокрема, за словами Наталії Сибірної, сьогодні біохіміки можуть зробити близько двох тисяч аналізів із однієї краплини крові. А це, зазначила професор, не так давно задавалось фантастикою.
Особливу увагу Наталія Олександрівна приділила імунній системі людини, зокрема лейкоцитам, які є одним із основних захисних елементів людського організму: “Імунна система – наша основна зброя у цьому світі, а її міцність залежить від того, наскільки позитивно людина налаштована на життя”.
Про проблему становлення та розвитку наукових досліджень геному людини йшлося у доповіді “Біологія ХХІ століття: на шляху до живих машин” доктора біологічних наук, професора, завідувача кафедри генетики та біотехнології біологічного факультету Віктора Федоренка. Під час виступу він розглянув етапи становлення науки у сфері досліджень ДНК людини й торкнувся історії виникнення концепції генетичного коду живих організмів.
“Людину можна порівняти із комп’ютерною системою. Важко собі уявити, що сьогодні ми досліджуємо комп’ютер і його будову, але не підозрюємо, що він працює на основі програми. Як не дивно, але саме це робили науковці до відкриття ДНК, адже геном людини якраз і є програмою розвитку живого організму”, – зазначив професор.
Результатом активних досліджень у сфері сучасної генної інженерії, за словами доповідача, є можливість точнішої діагностики, індивідуального лікування та виявлення причин хвороби. Одним із основних завдань сучасної біології Віктор Федоренко вважає створення людиною синтетичних організмів на основі штучно розробленого геному. Ці організми незабаром виконуватимуть потрібні людині наперед запрограмовані функції.
Після доповідей учасники щомісячного загальноуніверситетського філософського семінару взяли активну участь у дискусії щодо достовірності точних досліджень, філософського аспекту геному людини та перспектив розвитку біології у найближчому майбутньому.
За повідомленням Прес-центру
Фото Юлії Гриценко