Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Наукові й педагогічні обшири Іраїди Галенко

Щастя – коли людина може працювати, скільки хоче, так, як хоче і піти, коли захоче. Щасливою є Іраїда Георгіївна Галенко, яка відзначає своє 90-річчя у розквіті сил, творчих задумів, регулярно відвідуючи наукові бібліотеки й кафедральні семінари, конференції, готуючи до друку нові публікації. Її по праву вважають “орачем” науки і “сіячем” розумного, доброго, вічного у серцях численних учнів.
Проблемне поле наукових інтересів І. Галенко надзвичайно широке. Розпочавши наукову діяльність із досліджень у царині історичного синтаксису, морфології, словотворення, лексикології та семасіології російської мови, учена продовжила наукові студії, залучаючи проблеми семантики частин мови, системно-структурної організації окремих семантичних полів, лексико-семантичних і тематичних груп слів російської та української мов.
Глибоко орієнтуючись у напрямах сучасної лінгвістики, І. Галенко в 60–70-х роках ХХ ст. не могла не відгукнутися на загальнонаукові ідеї того часу й почала ґрунтовно опрацьовувати проблеми структурної та математичної лінгвістики. Згодом ідеї системно-структурного підходу до явищ мови органічно поєдналися у творчості вченої з проблемами термінології і термінографії, мотивології, а також лінгвометодики, використання кількісних методів у вивченні мови, застосування комп’ютерних технологій та Інтернету в навчальному процесі.
Чутлива до наукових новацій, І. Галенко активно відгукнулася на ідеї функціонально-комунікативного підходу до мови. Природно, що в дослідницьке поле ювілярки потрапили проблеми зіставного мовознавства, мовних контактів та їх наслідків, зокрема білінгвізму та інтерференційних впливів мов. Не була чужою вченій також проблематика, пов’язана з теорією і практикою перекладу, культурою мовлення.
Однак можемо сміливо стверджувати, що найулюбленішою сферою наукових досліджень І. Галенко була і є історіографія слов’янознавчих студій у Львівському університеті й проблеми, з ними пов’язані. Львівські філологи називають Іраїду Георгіївну незмінним і найбільш кваліфікованим історіографом філологічного факультету, “живою лінгвістичною енциклопедією”: її пам’ять зберегла важливі дати, події різних масштабів, вона пам’ятає деталі й факти з життя великих учених, про які з насолодою та красномовно розповідає у колі колег і друзів. Зрозуміло, що історіографічні дослідження потребують скрупульозного підходу до наукової діяльності вчених, які формують певний напрям, школу тощо. Наша ювілярка створила цілий пантеон наукових портретів відомих славістів, зокрема О. Потебні, І. Франка, Є. Кротевича, В. Борковського, І. Свенціцького, Я. Головацького, В. Виноградова, О. Шахматова, І. Ковалика, Г. Винокура, С. Самійленка, Я. Янова, І. Огієнка, Т. Лер-Сплавинського, Є. Куриловича, Б. Кобилянського, Я. Чекановського, М. Пушкаря, А. Гавронського, Ф. Крчака, А. Малецького та інших.
Іраїда Георгіївна – прекрасний співбесідник, який жваво реагує на події сучасного наукового й суспільного життя, має надзвичайно тонке почуття гумору, завжди готова дати пораду, висловити добрі побажання, тактовна і коректна, рівна у стосунках з тими, хто її оточує, завжди усміхнена, делікатна і скромна. Скажемо найважливіше: для багатьох дорога ювілярка стала взірцем наслідування в науці й житті.
 І. Галенко – ветеран праці та ветеран Великої Вітчизняної війни, кавалер ордена Великої Вітчизняної війни II ступеня “За мужність”, низки медалей, серед яких найдорожчою вважає медаль “За оборону Сталінграда”. За сумлінну викладацьку, наукову і просвітницьку діяльність отримала чимало подяк від ректора Університету, грамоту та значок Міністерства освіти СРСР “Відмінник вищої школи”.
Іраїда Георгіївна – прекрасний педагог, блискучий лектор, талановитий методист, вихователь учителів російської, української та інших мов. Тисячі її учнів працюють у школах, вищих навчальних закладах України та інших держав. Практично весь склад нинішніх кафедр загального мовознавства, російської мови, а також деякі працівники кафедри слов’янської філології – учні Іраїди Георгіївни, студенти, які слухали її лекції. Серед них – доктори наук, професори, кандидати наук, доценти, асистенти.
У ці ювілейні дні бажаємо дорогій Іраїді Георгіївні міцного здоров’я, довгих років життя, натхнення й нових успіхів на ниві служіння філологічній науці, якій ювілярка віддала 65 років творчого життя.

Вдячні учні – Флорій Бацевич,
доктор філол. наук,  професор,
Тетяна Космеда,
доктор філол. наук, професор 

Категорія: №8, грудень 2009 р.