Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Запровадження вступного іспиту з української мови до аспірантури: ваша думка…

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 17.04.2009 року № 341 “Про затвердження Плану дій щодо вдоско­налення викладання дисципліни “Українська мова” (за професійним спрямуванням) у вищих навчальних закладах”, передбачено вступний іспит до аспірантури та кандидатський іспит з української мови не лише для філологів, а й для спеціалістів усіх наукових галузей. Своїми думками про те, чи вплине ініціатива міністра Івана Вакарчука на підвищення статусу української мови, на покращання рівня мовних знань, діляться студенти та аспіранти нашого Університету.

Ярослав Кречко, 5 курс, факультет журналістики
– Думаю, це правильно. Українську мову мають знати не лише філологи, гуманітарії, а й представники інших спеціальностей. Адже ми вступаємо в аспірантуру, готуємося стати викладачами і, звісно, викладатимемо українською мовою. Таке нововведення мало б підвищити статус української мови, але результативність залежатиме від того, наскільки серйозно поставляться до реалізації цієї ініціативи.


Ірина Гавришко, 5 курс, економічний факультет
– Оцінюю позитивно, оскільки кожен науковець має досконало володіти українською мовою. Безумовно, цей крок вплине на підвищення статусу української мови. Адже вступають в аспірантуру майбутні науковці, вони писатимуть статті, книги, які, відповідно, читатимуть студенти, учні. Якщо й будуть нарікання з боку студентів, то незначні.


Надія Томин, 5 курс, географічний факультет
– Мене чомусь не здивувала ця новина, занадто вже багато змін, нововведень припало саме на наш курс, ще із вступних іспитів. Як завжди, навантаження збільшують, предмети додають, але чи доцільно?
Я вважаю що, по-перше, до аспірантури ми готуємося попередні 5 курсів, адже недаремно пишемо реферати, доповіді, статті, курсові… Тому наші знання уже мають відповідати належному рівню. По-друге, це нововведення спричинить тільки додаткове навантаження, бо нам і так нелегко буде з іншими іспитами. По-третє, це рішення стане каменем спотикання для студентів на сході та півдні України. Не думаю, що таким чином підвищиться статус української мови, це ж тільки іспит – склав і забув. А от щодо покращання знань, то над цим аспіранти, майбутні викладачі працюватимуть на практиці, пишучи дисертації, статті, методички, посібники, бо без досконалого знання української мови нам тоді не обійтися. Це чергова спроба пригадати й перевірити свої знання.


Віктор Макосій, вступник в аспірантуру, факультет прикладної математики та інформатики
– Таке нововведення оцінюю позитивно. Як на мене, людина, що вступає до аспірантури або складає кандидатські іспити, не може не володіти граматикою української мови на високому рівні. Адже люди науки – насамперед інтелігенція, майбутнє країни. Ця категорія, за замовчуванням, має становити елітний прошарок у суспільстві. Тому й потрібно подбати про досконале володіння саме національною мовою, мовою своїх пращурів, мовою країни, яку, можливо, доведеться представляти на міжнародному рівні, а також популяризувати та підвищувати її статус усередині країни.
Не думаю, що такий крок суттєво позитивно вплине на статус української мови в суспільстві. Це може підвищити рівень знань та володіння мовою серед населення, але в жодному разі не змусить людей спілкуватися нею, якщо з найменшого віку вони спілкувалися іншою мовою й увібрали її в себе.


Наталія Гудз, 5 курс, історичний факультет
– Я вважаю, що студент, який закінчив вищий навчальний заклад має досконало володіти українською мовою – і літературною, і діловою. Тому таке рішення правильне, оскільки і аспірантам, і майбутнім кандидатам для написання висококваліфікованих робіт знання української мови просто необхідне. Оскільки планую вступати в аспірантуру наступного року, то це мене трохи здивувало і засмутило, але якщо можна скласти іспит з англійської мови, яка для нас не є рідною, то українська мова буде нам під силу.


Анна Котлярова, 5 курс, біологічний факультет
– Вважаю, це дуже правильно. Оскільки кожна людина, яка мріє займатися науковою діяльністю, має добре володіти українською мовою. Єдина складність може бути пов’язана з часом на підготовку до іспиту.


Наталія Лещишин, вступник в аспірантуру, факультет прикладної математики та інформатики
– Такий крок, вважаю, має більше сенсу на сході і на півдні України, де гострішою є проблема української мови, де виступають за введення другої державної, і власне там запровадження такого іспиту суттєво вплине на те, щоб студенти й аспіранти краще володіли українською мовою. А в нас, на мою думку, стан української мови нормальний, і це нововведення для аспірантів не буде катастрофічним, і суттєвого навантаження не зумовить.


Тарас Рудакевич, вступник в аспірантуру, факультет прикладної математики та інформатики
– Оскільки наша рідна мова – українська, добре, що буде можливість покращити мову і звернути увагу на аспекти, на які ми раніше не зважали. Водночас це додаткове навантаження насамперед для студентів. На мою думку, вступний іспит з філософії не є необхідним. Це, звісно, залежить від факультетів, але не думаю, що використовуватиму її у своїй спеціальності. Якби замість філософії запровадили українську мову, це було б набагато краще. Для студента що менше, то краще. Чи таке нововведення вплине на підвищення статусу української мови? Думаю, так.


Мар’яна Щербата, 5 курс, факультет іноземних мов
– Я вважаю, що це необхідний крок. Оскільки українська мова є державною, усі мають володіти нею досконало. Можливо, студенти й висловлюватимуть якісь невдоволення, усе ж це потрібно.


Михайло Мураль, аспірант геологічного факультету, голова профкому студентів
– Таке нововведення оцінюю позитивно. Мова державна має бути одна. Нація повинна добре знати рідну мову. Якщо громадяни не знають своєї мови, культури, історії, нація не має майбутнього. Щодо практичного аспекту, то зрозуміло, що перший рік буде складно, бо будь-яка реформа має слабкі місця, навіть якщо вона найкраща. Я б назвав це державницьким рішенням. На мою думку, цей крок мусить вплинути на підвищення статусу української мови. Політична еліта нації, наукова, культурна – передовсім непересічні люди, які презентують націю на всеукраїнському, міжнародному рівнях, і важливо, коли вони добре володіють державною мовою. Бо неприємно спостерігати, як державні мужі, відомі науковці в телеефірі розмовляють російською мовою або ламаною українською, і цим калічать і одну, й другу мови. Однак потрібно врахувати, що нововведення міністра освіти і науки України Івана Вакарчука не змінить ситуації вже завтра. Нехай за кілька років, але все-таки це має дати вагомий результат у майбутньому, щоб український народ достойно володів рідною мовою.

Юлія Мілянич

До теми

Ярослав Гарасим, декан філологічного факультету
30 вересня 2009 р. Вчена рада ЛНУ ім. Івана Франка ухвалила запровадити курс “Українська мова (за професійним спрямуванням)” для аспірантів другого року навчання з відривом від виробництва і затвердила програму курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)” обсягом 36 аудиторних годин (18 лекційних, 18 семінарських), форма звітності – залік.
Чим зумовлене запровадження цього курсу для аспірантів?
Безумовно, майбутні фахівці вищої кваліфікації мають володіти відповідними навичками усного й писемного професійного мовлення, аби на відповідному рівні викладати результати своїх досліджень і спілкуватися в науковому середовищі.
Мова – складова професійної компетенції, показник загальної культури. Фахова мова тісно пов’язана з науковим та офіційно-діловим стилями сучасної мови. Оскільки про офіційно-діловий стиль аспіранти слухали в студентських аудиторіях, то науковому стилеві було приділено менше уваги. Цей стиль обслуговує різні наукові галузі. Йому властиві різні жанри і мовні ознаки.
Мовні засоби, що їх використовують у професійному мовленні, достатньо різноманітні, проте багатоаспектність лексики передбачає одну важливу вимогу – використання усталених термінів, формул, зворотів мови, що увійшли в науковий стиль і характеризують професійні ситуації в різних сферах людської діяльності.
Через освоєння сучасної української термінології, що становить невід’ємну частину лексичної системи мови, реалізується комунікативно-прагматична мета: досягнення високого рівня культури професійного мовлення.
Аспірантам різних факультетів другого року навчання запропоновано курс української мови за професійним спрямуванням саме крізь призму наукового стилю, адже їхнє головне завдання – робота над різними видами і жанрами наукових праць, підготовка до захисту ди­сер­та­ції.
Мета курсу полягає у висвітленні теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з науковим стилем української мови, у зв’язку з дослідницькими зацікавленнями аспірантів. Завдання курсу – всебічне дослідження специфіки наукового стилю як одного з функціональних різновидів сучасної української літературної мови, його жанрового багатства, характеру лексичних та граматичних компонентів і загальних стильових ознак, особливостей усної та писемної форм наукового мовлення, функціональних семантико-стилістичних категорій наукового тексту, особливостей мовленнєвого етикету української науки.

Категорія: №7, жовтень 2009 р.