Одним із традиційних наукових форумів Львівського національного університету імені Івана Франка є щорічні франківські конференції, які збирають учених не лише з різних куточків України, а й з-за кордону. Пізнання універсуму Франкового слова щоразу привертає увагу і вже знаних дослідників, і молодих адептів науки. Цьогоріч звичний формат проведення академічного полілогу змінили, адже засідання відбувалися не в кімнатах Інституту франкознавства, а на благодатній гуцульській землі у селі Криворівні, що на багато років стала рідною для Івана Франка, дарувала йому потужну енергетику, наснагу до невтомних звершень на ниві національного письменства. Учасників конференції, що презентували різні наукові центри – Варшаву, Київ, Чернівці, Дрогобич, Львів, зі щирою гостинністю на криворівнянській землі 25 та 26 вересня вітали сільський голова (випускник філологічного факультету) Василь Зеленчук та директор Літературно-меморіального музею Івана Франка Микола Дзурак. Саме в приміщенні музею відбулися пленарне та секційні засідання конференції. Після вступного слова співголови організаційного комітету Святослава Пилипчука з доповідями виступили представники різних галузей гуманітаристики, висвітлюючи центральну тему конференції “Науково-методологічні концепції Івана Франка”. Відкрив програму пленарного засідання доктор філологічних наук, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка Григорій Штонь з аналітичною розвідкою про духовний вимір Франкової художньої творчості. Центральна проблема доповіді дрогобицької дослідниці Галини Сабат – вивірений зондаж естетичних горизонтів казкотворчості письменника. Сучасний погляд на багатогранну й водночас чітку філософську доктрину Івана Франка запропонував професор кафедри історії філософії Ігор Захара. На методологічних пошуках Франка-фольклориста, зокрема його рецепції популярної у другій половині ХІХ ст. міграційної школи, зосередив увагу директор Інституту франкознавства Святослав Пилипчук. Відомий перекладач і науковець нашого Університету Іван Теплий підкреслив концептуальні засади Франкової перекладацької майстерності. Жваву наукову дискусію продовжили на засіданнях трьох секцій: “Теорія і методологія” (керівник проф. Оксана Франко), “Інтерпретація тексту” (керівник проф. Зенон Гузар), “Контакти. Рецепції. Паралелі” (керівник доктор філол. наук Ярослава Мельник). Конструктивний обмін думками, постановка складних проблем та одночасне їх вирішення, цілеспрямоване окреслення перспектив розвитку франкознавства – ось основні здобутки вересневого форуму в Карпатах. Кожен із учасників наголосив на невимушеній атмосфері, що панувала на конференції, кожен стверджував, що відчув новий імпульс до наукових звершень під час криворівнянського інтермецо.
Наш кор.
Фото Юрія Чабана