Львів поступово стає центром не тільки туристичних промоційних заходів, різноманітних виставок, а й цікавих технологічних молодіжних форумів. Наприкінці травня в Палаці мистецтв упродовж трьох днів відбувався четвертий всеукраїнський ІТ-фестиваль “DE:CODED^09”. Цього року на фестивалі зібралося особливо багато студентів із Львова та всієї України, стихією яких є комп’ютер. Були там також студенти й аспіранти нашої alma mater. До слова, ще задовго до початку події в ЛНУ ім. Івана Франка прочитали лекцію з нагоди Всеукраїнського ІТ-фестивалю.
Пропонуємо увазі читачів кілька штрихів цікавої молодіжної події, а саме: інформаційну картинку фестивалю; коментар аспіранта факультету прикладної математики Василя Білецького, який проводив семінар на тему “Спортивне програмування: що ж це таке?” та патронував змагання зі спортивного програмування, а також “азотне” есе Руслана Бабілі (переможця одного із конкурсів, що його проводив “Asus”), написане під враженнями побаченого азотного шоу.
Що таке “DE:CODED^09”
Це унікальний Всеукраїнський фестиваль комп’ютерного мистецтва та інформаційних технологій. Здається, у Львові народжується ще одна фестивальна зірка, яка притягуватиме до себе маси прихильників, поціновувачів, спільників, однодумців – словом, тих, кого захоплює комп’ютерний світ, хто прагне дізнатися більше, спробувати свої сили в першостях у галузях програмування, системної безпеки, web-дизайну, створення комп’ютерної музики, обробки відео, тобто у сфері інформаційних технологій. Три дні і три ночі учасники фестивалю “варилися” в особливій атмосфері, що була насичена одночасно адреналіном, духом змагань і розваг. Не обійшлося й без шоу – метання мишки, біг з монітором, пінг-понг клавіатурами, стриптиз системного блоку, а також екстремальний розгін комп’ютерів та азот-шоу. Крім того, на допитливих чекали демосцена, моддінг, роботи, захопливі конкурси і безліч сюрпризів.
За словами організаторів, це не просто олімпіада або лекція з програмування чи роботи з комп’ютером. Це інтерактивна розважальна подія, яка триває 72 години non-stop і надає не лише унікальну можливість ІТ-профі позмагатися за звання найсильнішого у віртуальному світі, а й можливість весело розважитися і знаходити однодумців. Головна мета фестивалю “DE:CODED^09” – створення платформи для спілкування людей, які не байдужі до сфери інформаційних технологій: і для ІТ-майстрів серед програмістів (конкурси: ACM, ICPC, 24h та ін.), дизайнерів (конкурси: Flash Euro 2012, web-design та ін.), творців комп’ютерної музики і відео, фахівців комп’ютерної інженерії, і для аматорів комп’ютерного мистецтва.
Цікаво, що під час роботи фестивалю в одному виставковому комплексі представили понад 500 комп’ютерів, об’єднаних у єдину локальну мережу з високошвидкісним інтернет-каналом і безпровідною Wi-Fi мережею. Можна тільки уявити, які там були потоки обміну досвідом, думками, ідеями, оскільки кожен міг презентувати свої проекти, брати участь у корисних семінарах, унікальних майстер-класах, on-line-конференціях, баркемпах (семінарах, особливістю яких є обговорення важливих та неймовірно цікавих тем у неформальній атмосфері) тощо.
У чому унікальність такого молодіжного свята, яке сміливо можна назвати студентським? Це свято створили студенти і для студентів. Тут зустрічаються, знайомляться і знаходять спільну мову, з одного боку, молодь, а з іншого – IT-компанії та авангард світу наукових технологій. Це єдиний в Україні комп’ютерний фестиваль.
Василь Білецький, аспірант факультету прикладної математики, ЛНУ ім. Івана Франка:
– Фестиваль проходить уже вчетверте у Львові. Разом із всілякими конкурсами комп’ютерних ігор, розвагами та шоу, у програмі фестивалю також є змагання з програмування, зокрема – з алгоритмічного програмування. У перші роки проведення “DE:CODED” організовували змагання, що нагадували алгоритмічне програмування. Наприклад, потрібно було створити такий собі штучний інтелект, що керує військом. Війська між собою воювали. Чий інтелект кращий, той і перемагає. Пізніше додали ще два змагання. Цього разу на фестивалі проводили п’ять різних змагань, які можна зарахувати до програмування.
Цього року класичні змагання з алгоритмічного програмування були наймасовішими за всі роки проведення фестивалю. Уперше вдалося реалізувати ідею з кульками під час змагань, що виглядало видовищно і створювало справжню атмосферу командних змагань і неповторного свята. 
Фестиваль щороку набуває обертів. Якщо спершу було близько сотні учасників, то тепер показник доходить до тисячі зареєстрованих учасників. Фестиваль став загальноукраїнським, навіть приїхали гості з Литви. Добре, що організаторам вдалося поєднати семінари та змагання з алгоритмічного програмування.
Уперше запропонували провести семінар на тему спортивного алгоритмічного програмування. Чесно кажучи, я був приємно здивований, коли побачив, як багато зацікавлених прийшло на цей семінар. Очевидно, для них це щось нове, що й привернуло увагу. Адже все-таки для широкого загалу спортивне алгоритмічне програмування ще не дуже доступне. На семінарі в доступній формі розповідали, що таке алгоритмічне програмування. Важливо було не заглиблюватися в його вищий пілотаж, тобто розказувати те, що розуміють профі, а загальними рисами описати, що це таке, чому це цікаво, для чого воно потрібне і як його навчитися.
Логічним підсумком семінару було запрошення взяти участь у Молодіжній школі алгоритмічного програмування, що розпочнеться з початку осені. Також я запросив усіх узяти участь наступного дня фестивалю (неділя) в змаганні зі спортивного програмування. Знову був приємно здивований, бо наступного дня прийшла 31 команда, учасники якої вперше брали участь у змаганнях, і тільки дві команди “здалися” через годину, решта трималися скільки могли (сміється). Із 31-ї команди 29 дійшли до фінішної прямої. Найбільш приємно мене вразила команда з комп’ютерної академії “ШАГ”, яка розв’язала свою єдину задачу за півгодини до закінчення змагань (змагання тривали чотири години). Вони розв’язали елементарну задачу, і найскладнішим для них був не алгоритм цієї задачі (досить простий), а з’ясувати, як працює сама система. І наприкінці вони радісно вигукнули: “Це ж настільки просто! Як ми відразу не зрозуміли!..”. Вони пробували зчитувати якісь складні конструкції, а виявилося все дуже просто. Тому на часі – відкриття такої школи, де обдарована молодь могла б пізнавати ази алгоритмічного програмування.
Зазначу, що інтрига була вже перед початком семінару. Запитували, що це таке спортивне програмування? А коли я розпитував у людей, що тут відбуватиметься, мені відповідали, що буде щось цікаве. Це свідчило, що багато учасників семінару вперше почули про алгоритмічне програмування і зацікавилися ним. На семінар прийшли зовсім різні люди: від професіоналів до користувачів ПК, які завітали на фестиваль побавитися в ігри, помалювати тощо.
На початку змагань присутні були приємно вражені, коли винесли кульки, надуті гелієм. Була дружна атмосфера змагань та аура командного духу, що поєднала прихильників спортивного алгоритмічного програмування. Спробувати себе прийшло чимало команд, і кожна отримана за розв’язок простенької задачі кулька була для них справжньою перемогою.
Про “DE:CODED^09”
Чому саме фестиваль? Тому що це не звичайна олімпіада з програмування чи курс лекцій з основ комп’ютерних мереж. Це інтерактивна подія, що триває три (!) доби та охоплює різноманітні нестандартні конкурси для ІТ-профі і для любителів, семінари та майстер-класи від провідних компаній України та світу, надзвичайно веселу розважальну програму для учасників і глядачів заходу.
Чимало аналогічних фестивалів щороку проходить у Європі, і деякою мірою фестиваль DE:CODED є їхнім послідовником, аналогом на теренах України. Але, з іншого боку, особливість українського варіанта фесту в тому, що його, так би мовити, “адаптували” до особливостей сучасної комп’ютерної України. Тобто, крім звичних для таких фестивалів змагань з demo, графіки, відео, також закцентовано на тих гілках, які популярні в нас, в Україні. Наприклад, серія змагань з програмування, змагання з веб-дизайну, захисту інформації, flash-анімації та багато іншого.
Важлива складова фестивалю – оригінальні й нестандартні семінари, мета яких – надати додаткові та корисні знання аудиторії. Феєричне шоу захоплювало дух учасників фестивалю. На ньому можна було побачити екстремальний розгін комп’ютерів, азот-шоу, складання роботів, демосцену та багато іншого.
Крім того, особливістю є й організація розважальної частини фестивалю. На європейській сцені це, зазвичай, змагання з комп’ютерних ігор різного класу, жанру та популярності. У нас, окрім тих самих віртуальних ігрових баталій, ще й “живі конкурси” (естафета з моніторами, заправка принтера наосліп, складання на швидкість розібраної клавіатури тощо).
Узяти участь у фестивалі може кожен охочий, для цього варто зареєструватися на сайті і принести з собою комп’ютер. Також можна прийти на фестиваль у ролі глядача, але, на жаль, без комп’ютера ви не зможете взяти участь у більшості змагань.
Основним ініціатором молодіжного фестивалю виступив локальний осередок міжнародної студентської організації BEST у Львові.
Сторінку підготував
Олександр Лавринович
Рідкий азот
Азот – безбарвний газ без запаху і смаку. Закипає за температури –195,8°С, замерзає за –209,86°С.
Саме температура рідкого стану –196 градусів за Цельсієм – і привертає найбільшу увагу, оскільки дає змогу в порівняно простий спосіб швидко охолоджувати різні об’єкти. От і найкращі оверклокери (ентузіасти, які займаються “розгоном” комп’ютерів) вподобали цей спосіб охолодження.
Люди завжди прагнуть отримати більше, не виняток і комп’ютерний світ. Для пришвидшення виконання завдань “розганяють” різні компоненти системи. “Розгін” полягає в налаштуванні, що змушує працювати техніку в нестандартних режимах роботи (найчастіше – збільшення частоти процесора). Найкращі оверклокери спроможні “розігнати” процесори до частоти понад 8ГГц. Але таке пришвидшення має негатив – елементи дуже сильно нагріваються і часто навіть виходять із ладу. Щоб не відбувалося нагрівання, використовують різні системи охолодження: радіаторну, повітряну, рідинну і найбільш екстремальну – рідкий азот. Рідкий азот у відкритому стані безпосередньо заливають у відповідні місткості, які закріплені на материнській платі, для передавання холоду до процесора. Цей процес супроводжується дуже ефектним випаровуванням азоту, яке подібне на густий білий дим. Під час змагань, на яких визначають найкращих оверклокерів, часто проводять захопливі шоу, використовуючи цю субстанцію, і демонструюють неймовірні результати – заморожені квіти, низькотемпературні коктейлі, “миття” рук холодом, каскад диму і багато іншого. Рідкий азот – небезпечний, тому всі спецефекти виконують професіонали і перш ніж повторити це в домашніх умовах, радимо ще декілька разів гарно подумати і проконсультуватися у фахівця. А спостерігати збоку можна, і навіть потрібно.
Руслан Бабіля