Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Людина, яка належить науці

21 травня в Дзеркальній залі Університету відбулася
Урочиста академія з нагоди ювілею доктора філологічних наук,
професора кафедри світової літератури Нонни Хомівни Копистянської

Нонна Копистянська відома в Україні та за кордоном як учений широкого спектру наукових зацікавлень: славіст і, зокрема, богеміст, історик зарубіжних літератур, а передусім – теоретик літератури з проекцією на генологію, порівняльне літературознавство та хронотоп.
З іменем професора Копистянської пов’язана ціла епоха у філології Львівського університету, адже вже понад півстоліття (цьогоріч виповнилося 55 років її науково-педагогічної праці в Університеті) віддано працює на кафедрі світової літератури, читає дисципліни історії, теорії літератури, розробляє нові цікаві курси з методології літературознавчих досліджень.
Наукові зацікавлення Нонни Копистянської широкі хронологічно, географічно та методологічно – дослідження про жанр, художній час та простір, хронотоп, творчість І. Ольбрахта, Ґ. Флобера, К. Чапека, Я. Коллара, Ї. Волькера, Г. Ібсена, Ф. Кафки та ін. Бібліографічні покажчики праць ученої засвідчують не лише різнобічну наукову діяльність, а й невтомність. Біб­ліо­гра­фія професора Копистянської налічує понад 150 позицій, з яких три монографії (“Жанровые модификации в чешской литературе” (1978), “Иван Ольбрахт – человек, писатель, публицист” (1991), “Жанр, жанрова система у просторі літературознавства” (2005), окремі розділи в колективних монографіях та наукові статті у різних виданнях.
Невтомною педагогічною працею, організаційним талантом, умінням наукового спілкування професор Копистянська створила свою наукову школу, яку сьогодні представляють не лише її колишні та теперішні аспіранти, а й численні учні та послідовники з різних наукових інституцій по всій Україні та за кордоном, адже спадкоємність наукової традиції така рідкісна й надзвичайно цінна сьогодні.
Нонна Копистянська – активний учасник міжнародних форумів, з’їздів, конгресів, конференцій. Із перших уст, від Нонни Хомівни, знаємо, що таке наукове спілкування і що воно важить для науковця. Саме задля наукового спілкування професор Н. Копистянська організувала й координувала діяльність Міжнародного міждисциплінарного науково-методологічного об’єднання-семінару “Проблеми художнього часу, простору, ритму”, який об’єднав науковців різних країн.
Сьогодні професор Копистянська тішить нас новими працями – готує до друку монографію “Час і простір у мистецтві слова” та методологічне дослідження “Роздуми теоретика і поради практика”.
Урочиста академія з нагоди 85-річчя професора Копистянської була особливою – урочисто-піднесеною, святочною – справжнім святом спілкування з людиною, яка належить науці.
Ювілейна академія відбувалася у Дзеркальній залі Університету, знаковому приміщенні для ювілярки, адже саме в цій залі понад півстоліття тому вона захищала свою кандидатську дисертацію.
Вступне слово про Нонну Копистянську виголосив декан факультету іноземних мов В. Сулим, який і вів академію. Привітати ювілярку, висловити подяку за наукову працю, побажати нових успіхів завітали вчені, колеги, учні Нонни Хомівни. У теплій урочисто-святковій атмосфері заходу гості згадували перші хвилини знайомства з ученою, спільні поїздки на конференції, радісні миті наукових відкриттів і копітку працю. Особливо зворушливими були привітальні слова від колег факультету іноземних мов та філологічного факультету, випускницею якого є Нонна Копистянська. На святі було також чимало гостей Університету, які цінують учену, її наукові здобутки.
Такі ювілейні академічні зустрічі – чудова нагода поділитися міркуваннями, роздумами, спогадами; відчути щастя наукового спілкування і, зрештою, трохи свята.
У день ювілею віддаємо шану майстерному педагогові, ученій, науковому керівникові та прекрасній людині. Добра, гуманна, працелюбна, сумлінна Нонна Копистянська є взірцем науковця для молодого покоління.

Оксана Левицька,
пошукувач кафедри
світової літератури

 * * *
“Ви заклали камінь наріжний у величній справі – в самому осередді пізнання як суті людського єства, у дослідженні мистецтва початку всього – мистецтва слова”.

Ігор Юдкін,
член-кореспондент Академії мистецтв України,
завідувач відділу ­театрознавства Інституту мистецтво­знавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України


 * * *
“Такий широкий діапазон знань у галузі теорії та історії світової літератури у наш час справді рідкісне явище”.

Дануше Кшицова,
професор Інституту славістики філософського факультету
університету імені Масарика (Брно, Чеська Республіка)


* * *
“Ваші наукові здобутки є запорукою розвитку українського інтелектуального світу, кожна Ваша розвідка ставала резонансною, кожна Ваша думка служила й служить на користь добра й істини”.

Тетяна Бовсунівська,
доктор філологічних наук, ­професор КНУ ім. Т. Шевченка

Категорія: №6, червень 2009 р.