Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Франкові урочистості в Університеті

Іван Франко для української нації – Учитель і Вихователь. А для нашого Університету ще й Патрон.
У Дзеркальній залі нашого Університету вже вп’яте наприкінці травня проводять Франкові урочистості. Захід під гаслом “Якби ти знав, як много важить слово…” організували Міжнародна асоціація франкознавців (голова – проф. М. Гнатюк) та кафедра перекладознавства і контрастивної лінгвістики ім. Г. Кочура (завідувач – проф. Р. Зорівчак).
На урочистості завітали ті, кому дороге Франкове Слово. Вів вечір професор М. Гнатюк. Особливим за емоційним напруженням був початок заходу, народний артист України Святослав Максимчук з акторською майстерністю продекламував декілька поезій Івана Франка, зокрема вірш “Зоні Юзичинській” (написаний 3 лютого 1916 р.).
Про мету урочистостей розповіла професор Роксолана Зорівчак: “Задум проводити вечори Патронового Слова виник тому, що відчуваємо, наскільки мало – попри досить значну когорту блискучих франкознавців – широкий університетський загал вчитується у Франкові тексти – вірші, оповідання, статті, промови. Українці, передусім інтелігенція, мають знати його творчість, зокрема в час, коли все ще доводиться з величезної етнічної маси українців формувати політичну націю”. Роксолана Петрівна зазначила, що ми часто не усвідомлюємо, наскільки відповідально бути викладачем, студентом чи працівником навчального закладу, що має Патроном таку Велику Людину. Адже це значить “завжди, у різних ситуаціях думати категоріями нації, без упину працювати заради цієї нації, ніколи не зраджувати народні інтереси”.
У заході взяли участь студенти філологічного факультету та факультету іноземних мов, які щиро й душевно декламували проникливе слово Каменяра.
Кандидат філологічних наук, працівник відділу бібліографії бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України Марія Вальо розповіла про колосальну Франкову бібліографічну спадщину і звернулася до студентів: “Якщо хочете бути добрими викладачами, ученими, вивчайте Франкові джерела”.
Урочисто прозвучав есей Б. Тихолоза “Присвята (Іванові Франку)” у виконанні студентів перекладацького відділу О. Головацької, О. Буфан і Я. Мельник.
“Щоразу, коли ми перечитуємо навіть відомі твори Івана Франка, – зазначив директор Інституту франкознавства нашого Університету Святослав Пилипчук, – завжди знаходимо щось свіже, актуальне”, адже “слово генія – унікальне, відкриває нові ідеї, нові думки, нові горизонти мислі”.
Щиро і величаво прочитав вірші Каменяра професор нашого Університету, член-кореспондент НАН України Богдан Пташник.
Не можна уявити українську літературу без відомої поеми-казки “Лис Микита”. Саме на ній закцентував у своєму виступі професор кафедри класичної філології А. Содомора, зазначивши, що цілі покоління української малечі виховувалися на цьому творі. Водночас “Лис Микита” виховує і дорослу аудиторію. Новим словом, що вивчає творчість генія, стала книга доцента кафедри історії журналістики Б. Тихолоза “Філософська лірика Івана Франка”. За словами професора М. Гнатюка, це одне із найвагоміших досягнень сучасної гуманітаристики.
Зачитавши одну з філософських поезій митця, Б. Тихолоз висловив думку: “Франко став епохою, залишившись людиною”, що є ще одним підтвердженням його геніальності.
Доцент кафедри української літератури Л. Бондар висловила вдячність організаторам Франкових урочистостей за такий важливий захід.
Насамкінець прозвучали слова проф. М. Гнатюка про те, що коли в нації немає нічого святого, вона не може існувати: “Ми повинні іти до Франка, читати Франка, усвідомлювати глибини його творчості”.

Юлія Мілянич
Фото автора

Категорія: №6, червень 2009 р.