20 лютого в приміщенні Центру культури і дозвілля “Лис Микита” Львівського національного університету імені Івана Франка дійством “Пізнання Натраджі: відкриття виконавського мистецтва Індії через класичний танець” презентували давню культуру Індії.
У презентації взяли участь гості з Києва, яких мав честь і приємність запросити у Львів факультет культури і мистецтв нашого Університету. Глядачі мали унікальну нагоду ознайомитися з мистецтвом Індії “з перших уст”, оскільки головні учасники дійства походять з Індії або тривалий час навчалися там. Доцент кафедри Близького Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кореспондент головного інформаційного видання Індії “The Times of India” Санджай Кумар Раджханс упродовж кількох років вивчав унікальний вокальний стиль класичної музики Північної Індії – кхяль, який він охоче продемонстрував на прохання аудиторії. Засновник, головна виконавиця та арт-директор театру індійського класичного танцю “Накшатра” при Молодіжному центрі естетичного виховання КНУ ім. Тараса Шевченка Ганна Смирнова навчалася класичного індійського танцю Індії у вищій школі мистецтв “Абхіная” у Нью-Делі протягом багатьох років у класі відомої гуру Джаялакшмі Ешвар. Здобувши визнання своєю виконавською майстерністю в Індії, Ганна Смирнова повернулася в Україну і заснувала театр “Накшатра”, що став справою її життя. Крім того, Г. Смирнова є членом Міжнародної ради танцю при ЮНЕСКО та провадить активну науково-освітню роботу, організовуючи презентації та семінари на тему індійського класичного виконавського мистецтва.
Учасники мали нагоду вперше у Львові представляти одну з найдавніших і найцікавіших культур світу, що налічує тисячоліття і формувалася у співзвуччі з іншими культурами високих цивілізацій минулого. Аудиторії, яка здебільшого пізнавала виконавське мистецтво Індії через новочасну кінопродукцію Голлівуду, презентували один із найдавніших і найскладніших пластів високої виконавської культури Орієнту, індійський класичний танець, що налічує три тисячоліття існування на території Індії і який передавали від майстра-гуру до учня усним шляхом за системою “гуру-шиш’я парампара” на базі канонів, які зафіксовано в одному з найдавніших мистецьких трактатів світу “Натяшастра”. Етико-філософські засади, фундаментальні елементи та розвиток у часі та міжетнічному просторі – ці питання стали основою теоретичної вступної частини, яку провів Санджай Раджханс. Учасники практичної частини, актори театру “Накшатра” Вікторія Вішутінська та Ольга Тахмакова на чолі з Ганною Смирновою ознайомили глядачів з фундаментальними елементами найдавнішого виду класичного танцю Індії “Бхаратанатям”. Присутні спостерігали, як історії давніх божественних оповідей “оживають” у танцювальних рухах виконавців, прочитуються в їхніх символічних жестах пальців, міміці та канонічних поглядах.
По закінченні запланованої програми із залу пролунали численні запитання до учасників презентації. На думку ініціатора та організатора проекту, викладача факультету культури і мистецтв Ольги Коломиєць, тема пізнання інших культур є цікавим і вкрай необхідним аспектом усебічного розвитку та коректності молодого покоління в сучасному поліетнічному суспільстві. Як зазначила О. Коломиєць, невипадково презентацію проведено у Франковому університеті. Обговорення проблем усвідомлення себе у Всесвіті та готовність молодої академічної спільноти розуміти та пізнавати інші культури сприятимуть духовному зростанню і толерантності рідної нації. Ця ідея завжди була однією з найважливіших у правдивих провідників націй. Такий принцип сповідував духовний лідер Індії Махатма Ґанді: “Двері і вікна в моєму домі повинні бути завжди відчинені. Я хотів би, щоб джерела культур, властиві різним країнам, могли без перешкод до нього проникати”. Про це й Шевченкове “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”…
 |
|
Учасники та організатор презентації (зліва – направо): Ганна Смирнова, Санджай Раджханс, Ольга Коломиєць, Вікторія Вішутінська, Ольга Тахмакова |
 |
|
Ганна Смирнова демонструє символічну мову танцювального стилю “Бхаратанатям” |
Сергій Кравцов,
асистент кафедри сходознавства