Президент України Віктор Ющенко з нагоди Дня Соборності своїм Указом присвоїв письменникові Роману Іваничуку звання Героя України за самовіддане служіння Україні, значний особистий внесок у духовне відродження Української держави, плідну літературну і громадську діяльність.
Роман Іванович Іваничук народився 27 травня 1929 р. в с. Трач Івано-Франківської області. У 1954 р. у студентському альманасі Франкового університету, де він навчався, опублікував першу новелу “Скиба землі”, яку схвально зустріла критика.
У 1957 р. Роман Іваничук закінчив філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, працював викладачем мови й літератури на Львівщині. Упродовж 1963–1990 pp. письменник працював у редакції журналу “Жовтень”. З 1990 р. завідував відділом прози журналу “Дзвін”. Того ж року його обрали народним депутатом УРСР.
Роман Іваничук – автор збірок новел “Прут несе кригу” (1958), “Не рубайте ясенів”, “Під склепінням храму” (обидві – 1961), “Тополина заметіль” (1965), “Дім на горі” (1969), “Сиві ночі” (1975), трилогії “Край битого шляху” (1964), повістей “Місто” (1977) і “Сьоме небо” (1985). Наприкінці 60-х pp. Роман Іванович почав писати історичну прозу, яка швидко принесла йому заслужене визнання: романи “Мальви” (1968), “Черлене вино” (1977), “Манускрипт з вулиці Руської” (1979), “Вода з каменю” (1982), “Четвертий вимір” (1984), “Шрами на скалі” (1987).
За роман “Манускрипт з вулиці Руської” Р. Іваничук у 1979 р. отримав премію ім. А. В. Головка; 1985 р. за романи “Вода з каменю” та “Четвертий вимір” – Державну премію УРСР ім. Т. Т. Шевченка. У 90-х pp. письменник збагатив українську літературу новими творами: “Бо війна – війною…” (1991), “Орда” (1992), “Ренегат” та “Євангеліє від Томи”, написав автобіографічний твір “Благослови, душе моя, Господа…” (1993), у якому розповів про своє життя.
За останнє десятиліття з’явилися нові твори письменника: “Вогненні стовпи”, “Через перевал”, “Нещоденний щоденник”.
Вітаємо Романа Іваничука!
Академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка
щиро вітає лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка,
професора Університету, письменника Романа Івановича Іваничука із високою нагородою.
З роси і води!