13 листопада у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася презентація першої збірочки поезій Мирослави Рудик “Серед мрій і сподівань”.
“Вірші – мій біль, мій ритм життя, це віщі сни і поклик долі…” – такими рядками відкривається перша поетична ластівка від Мирослави Рудик. До книги увійшли вірші, написані впродовж 1999 – 2006 рр. Збірка складається з трьох циклів: “Дорога у весну”, “Джерело душі”, “Казковий світ дитинства”, кожен з яких має свої особливості. Як наголосив у передмові до збірки письменник України Петро Шкраб’юк, вірші Мирослави є сповідальними і написані в традиційно-класичній манері, “їм чужі нагромадження раціоналістичних метафор чи беззмістовна гра слів, як у модерністів (чи постмодерністів), бо це не що інше, як хизування та гординя”.
Свою дорогу у світ поезій кожний починає по-різному. Хтось, наприклад, пише і ховає вірші в шухляду, хтось намагається, відвідуючи різні літературні гуртки, удосконалювати свою майстерність тощо. Мирослава Рудик свого часу була учасницею літературного об’єднання “Джерело” в рідному містечку Городок, що на Львівщині. На суд громадськості власні вірші представила, опублікувавши їх у районній газеті “Народна думка”. Згодом її поезії побачили світ в університетській газеті “Каменяр”, газеті “Експрес”, літературно-мистецькому і громадсько-політичному часописі “Дзвін”.
У віршах Мирослава виклала своє світорозуміння та душевні переживання. Саме в цьому контексті проходила презентація. Захід вирізнявся відчуттям святковості та невимушеності, що надавало йому особливої душевної атмосфери. Мабуть, цьому сприяло те, що на презентацію прийшли найближчі для Мирослави люди: рідні, знайомі та друзі, колеги по роботі (вона працює асистенткою на кафедрі теорії і практики журналістики факультету журналістики) та студенти-вихованці авторки. Мирослава порівняла презентацію із хрещенням новонародженої дитини.
Письменник і перекладач Андрій Содомора в одному із своїх інтерв’ю сказав: “Тепер нам дуже бракує роздумів над сутністю сльози”. Виступаючи на презентації, він, відштовхнувшись від античності, зробив головний акцент на коментуванні вірша Мирослави Рудик “Сльоза”.
Доцент факультету журналістики Тетяна Хоменко (вона теж пише вірші), аналізуючи книжечку “Серед мрій і сподівань”, звернула увагу на останній цикл книги “Казковий світ дитинства”. Варто зазначити, що його авторка присвятила синові Миколці.
На презентації виступили члени Національної спілки журналістів України Іван Сало та Ігор Гургула, а також письменник і журналіст з малої батьківщини Мирослави Рудик, містечка Городок, Мирослав Малахівський, які привітали її з першими кроками в поезії та побажали подальших творчих успіхів. А проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Університету Мар’ян Лозинський зазначив: “Я тішуся, що багато випускників факультету журналістики нашого Університету, де науково-педагогічною діяльністю займається Мирослава, стають членами Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України”.
На святі прозвучало чимало теплих слів про поетичну збірку “Серед мрій і сподівань”. Її “поетичну апробацію” здійснив народний артист України Богдан Козак, який з особливою театральною та ораторською майстерністю прочитав декілька поезій.
Наприкінці презентації Мирослава висловила слова вдячності всім присутнім на вечорі та тим, хто доклався до видання книжечки.
Оксана Гоцур
Фото Олександра Лавриновича