28 років – юний вік. Саме стільки виповнюється Народному камерному оркестру Львівського національного університету імені Івана Франка. Упродовж такого нетривалого періоду оркестр став школою виховання сучасної української молоді, що прагне музикувати. Любов до музики об’єднала в оркестрі студентів різних факультетів, випускників Університету, аспірантів, викладачів і науковців. Колектив провадить активну діяльність на чолі з керівником Романною Бурко, що недавно отримала звання заслуженого працівника культури України. Саме від неї я дізналася про долю та здобутки колективу.
Не тільки чарівна жінка та відповідальний організатор, а ще й приємний співрозмовник, пані Романна вразила мене своїм оптимізмом і великою любов’ю до музики та свого колективу.
Оркестр (тоді ще ансамбль скрипалів) створено 1978 року, його засновник – заслужений діяч мистецтв України Сергій Бурко. Камерний оркестр має дуже широку й різноманітну історію гастролей. Музиканти успішно виступали в Естонії, Латвії, Литві, Росії, Молдові, Польщі, після проголошення незалежності України – у Німеччині, США. Оркестр постійно бере участь у мистецьких заходах Львова та інших міст. У його виконанні звучать твори А. Вівальді, В.-А. Моцарта, М. Гайдна, Й. Брамса та інших всесвітньо відомих композиторів.
Як розповідає Романна Бурко, у колективі були й сімейні пари (ось як зближує колектив), та залишаються в ньому лиш ті, хто безмежно закоханий у музику і саме їй вирішив посвятити своє життя. Взаємини в оркестрантів добре налагоджені, адже вони разом ходять у походи, на екскурсії, концерти….
Розпитуючи пані Романну про те, чи не важко розриватися між сім’єю й роботою, почула таку відповідь: “Моя сім’я – це моя робота. Адже мій чоловік – скрипаль і диригент, сини – альтист і контрабасист, невістки – скрипальки. Кінець мого напруженого робочого дня плавно перетікає в мою домівку і триває…”.
Професія музиканта досить складна, але ця весела і, як мені здалося, дуже щаслива жінка ніколи не шкодувала про свій вибір. “А інакше й бути не могло”, – такий її висновок.
На запитання “Чи задоволені Ви повністю своєю кар’єрою?” я отримала відповідь: “Поки людина мріє щось зробити для своїх студентів, для львів’ян, для всіх, хто любить музику, вона не може бути цілковито задоволена собою, бо якщо настає повне задоволення, це означає кінець дороги, якою ти йшов”.
Велика відповідальність за оркестр, за престиж Університету, велика витримка Романни Бурко допомогли пережити важкі часи, зберегти колектив та досягти певних вершин – як я вже зазначала, нещодавно Романні Бурко Указом Президента України присвоєно звання заслуженого працівника культури України.
Нині оркестр знову планує гастролі, проте існують фінансові проблеми… “Однак з часом усе зміниться на краще, у нас з’являться спонсори, і всі заплановані поїздки зможемо здійснити”, – каже керівник.
Але на творчості колективу відсутність гастролей не позначається, і львів’яни мають змогу насолоджуватися прекрасною музикою у виконанні цього унікального колективу.
До слова, в оркестр може влитися кожен студент Університету, який має початкову музичну освіту. Двері до пізнання музики завжди відкриті…
Олеся Яремчук,
медіа-клуб ЦКД “Лис Микита”