IV Міжнародна наукова конференція “Творчість Григорія Кочура в контексті української культури ХХІ віку: До 100-річчя від дня народження Майстра” відбулася 15 – 17 листопада 2008 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка за участю НТШ, Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Літературного музею Григорія Кочура в Ірпені. Основну організаційно-наукову роботу проводили кафедра перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура нашого Університету і комісія всесвітньої літератури імені Миколи Лукаша НТШ.
На конференції працювали такі секції: “Григорій Кочур як культуролог”; “Григорій Кочур як теоретик та історик перекладу”; “Григорій Кочур у колі сучасників і послідовників”; “Перекладацький доробок Григорія Кочура: Англомовні літератури”; “Григорій Кочур та питання шекспірознавства”; “Перекладацький доробок Григорія Кочура: Німецькомовні літератури”. Відбулися також два пленарні засідання і літературно-мистецький концерт за участю викладачів і студентів Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка під керівництвом професора В. Заранського. Присутні із великим зацікавленням вслухалися в різномовні оригінали та переклади Г. Кочура. Пленарні засідання та концерт проходили в Актовій залі Університету.
У конференції взяло участь чимало видатних особистостей, зокрема Марія та Андрій Кочури, І. Драч, Р. Лубківський, В. Річ (Великобританія), О. Чередниченко, П. Хобзей, В. Ткаченко, М. Зубрицька. Учасників конференції (а їх було чимало) щиросердечно вітали в.о. ректора Університету професор В. Височанський та голова НТШ доктор О. Купчинський. Усі позаміські учасники конференції одержали книжкові подарунки від НТШ. Кафедра перекладознавства одержала знаменний подарунок від заслуженого художника України Є. Безніска, який був особисто знайомий з Г. Кочуром, – два портрети свого Патрона. Марія та Андрій Кочури привезли із видавництва “Смолоскип” щойно опубліковані перші томи двотомової збірки теоретичних праць Г. Кочура. 
Конференція ствердила, що Григорій Кочур – один із найяскравіших талантів сучасного українського письменства, творець найвищої історичної проби, неймовірної загальної і філологічної культури – зробив велегранний внесок до світової культури, що його доробок заслужив на окрему галузь філологічних пошуків – кочурознавство. Учасники конференції накреслили найвагоміші проблеми кочурознавства: фахове опрацювання архіву та бібліотеки Г. Кочура, його епістолярію та спогадів про Майстра. Треба досліджувати перекладацькі засади, компенсаторські механізми Г. Кочура, його індивідуальні творчі рішення, його віртуозне вміння передавати все багатство оригіналу в перекладі, лексичне наповнення його перекладів, їхню синтаксичну своєрідність, сильний струмінь стилістичної інверсії, зіставляти перекладацьку стратегію Г. Кочура та інших Майстрів, його попередників, сучасників і послідовників. Дуже бажано, щоб кочурознавство вийшло за межі України, щоб переклади досліджували іноземці, з чиїх рідних мов перекладав Григорій Порфирович, як, приміром, відома англомовна перекладачка української літератури В. Річ давно вже досліджує майстерність Г. Кочура – перекладача Шекспірового “Гамлета”.
Вимагає опрацювання тема “Григорій Кочур: творчість за ґратами” як складова теми “Приречені мовчати – не мовчали (Історія українського художнього слова на каторзі)”. Дуже цікаві також теми: Г. Кочур як мовленнєва особистість, як культуролог і бібліофіл, як перекладач і автор власних творів, як перекладач віршових і прозових творів.
Роксолана Зорівчак,
завідувач кафедри
перекладознавства
і контрастивної лінгвістики
імені Григорія Кочура
Львівського національного
університету
імені Івана Франка
Фото Олександра Лавриновича