у рамках вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні
25 листопада в головному читальному залі Наукової бібліотеки Університету в рамках вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні презентували видання “Чорна книга комунізму: злочини, терор і репресії” (тоталітаризм у рецепції франкомовних авторів, переклад Яреми Кравця). У презентації взяли участь: завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка доцент Ярема Кравець, письменниця та літературознавець Ніна Бічуя, проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка професор Ярослав Грицак, заступник голови Львівського обласного товариства політв’язнів і репресованих України Володимир Лига, рідний брат фундатора українського проекту видання Михайло Борецький, голова Клубу української греко-католицької інтелігенції Іван Гречко.
“Чорна книга комунізму” з’явилася, за твердженням одного з авторів Стефана Куртуа, як реакція на однобічний підхід до проблеми тоталітаризму у світі, коли численні дослідники і політики займалися проблемами нацизму, а питання світової комуністичної практики та ідеології ХХ ст. оминали. Книга, яку презентували українському читачеві, має характер вписаного в історичний контекст універсального довідника про діяльність світової комуністичної системи у ХХ столітті. Унікальність цього видання полягає в залученні чималого колективу авторів, серед яких не тільки знані вчені, зокрема Стефан Куртуа, Ніколя Верт, Жан-Луї Пане, Анджей Пачковський, Карел Бартошек, Жан-Луї Марґолен, а й молоді дослідники.
Особливість книги в тому, що комуністична ідеологія постала в рецепції саме франкомовних авторів, адже впродовж кількох сотень років Франція була головним осередком формування й поширення революційної, а втім, і комуністичної ідеології у Європі. Тому невипадковими стали й рефлексії авторів на тези визначних французьких дослідників історії революції кінця XVIII ст. Формулюючи висновки про “кінець” Французької революції, Франсуа Фюре ще в 70-х рр. ХХ ст. окреслив її визначення як збірного світу уявлень про владу, який “перериває тяглість” і схиляється в бік чистої демократії тільки для того, щоб краще й на іншому рівні перейняти традиції абсолютизму. Реалії новітньої історії світу виявилися жахливішими, ніж могли передбачити апологети революційно-соціалістичних теорій ХІХ ст. чи комуністичної ідеології початку ХХ ст. Саме французька історіографія упродовж ХХ ст. запропонувала низку методик і методологій, які дали змогу вивчати й аналізувати сучасність на широкому відрізку історії “la longue durée” (“довгого тривання”). Вивчати з її суперечностями та пошуками моделі демократично-абсолютистського або тоталітаристського балансу, у її традиціоналізмі та новаторстві, у її викличності та суспільних страхах. Однак якщо історик доби Меровінгів “має справу” зі страхом епідемії, то історик-новітник незмінно упирається в інший страх – комунізм. Дослідження історії ментальностей у європейському контексті неухильно ставлять перед історіографією проблему не лише реконструкції політичного чи соціально-економічного середовища, а й окреслення морально-ціннісних орієнтирів кожної історичної спільноти. Особливо ж, коли йдеться про спільноту, яка реально існує сьогодні, спільноту, для якої майбутнє має стати не предметом концептуальних пошуків, а оновленою і позбавленою болячок минулого дійсністю. 
“Чорна книга комунізму” відображає об’єктивне бачення проблеми, містить результати ґрунтовного вивчення архівних матеріалів Росії в контексті Голодомору, репресій та історії комуністичного руху. Як зазначив Мирослав Маринович, у цій книзі закладено певну інтригу, яка сьогодні хвилює всю Європу, – Голодомор і оцінка діяльності комуністичних режимів. У європейській свідомості як абсолютне зло постає нацизм, зате більшовицькому комунізму ще не дали вичерпної і остаточної оцінки.
За свідченням Ярослава Грицака, проект “Чорна книга комунізму” зумовив жваві дискусії у 90-х рр. минулого століття не тільки серед читацької аудиторії, а й поміж самих авторів. Суперечки точилися навколо сприйняття і критики комуністичної ідеології: деякі вчені вважали сталінізм (як один із виявів комунізму) аберацією комунізму, їм суперечила теза Ніколя Верта, яка чітко визначила функціонування комуністичної ідеології в контексті репресій. Тому сьогодні актуальність цього проекту безсумнівна, наголосив Ярема Кравець, і для сучасної молоді, і для світового інформаційного простору загалом, у якому ще досі існує комуністичний рух, зокрема в країнах Центральної Європи, Африки, Азії.
Український проект “Чорної книги комунізму” постав завдяки співпраці із вченими Львівського національного університету імені Івана Франка. Видання здійснено за ініціативи і коштами Василя Борецького (Лондон) та часткової дотації Стефана Зварича (Лондон), організаційну допомогу надали Володимир Лига (Львів) та Михайло Борецький (Львів). На думку Ярослава Грицака, сьогодні цей проект надзвичайно важливий, адже досі світова історія “існувала без України”, а в цій книзі найбільшою мірою представлено саме Україну, відкрито нові невідомі факти, створено ґрунт для діалогу зі світом у прагненні “заявити про себе своєю історією”.
Про специфіку та складнощі роботи над редагуванням тексту “Чорної книги комунізму” розповіла присутнім Ніна Бічуя: текст книги намагалися “українізувати” – адаптувати франкомовний текст для українського читача. Також вона наголосила, що українське видання “Книги” відрізняється від інших його варіантів, адже містить додаток зі свідченням про Голодомор в Україні як геноцид українського народу.
Розповівши присутнім про ідею реалізації проекту, відомого з видань французькою, англійською, німецькою, польською та російською мовами, один з ініціаторів україномовного видання Володимир Лига запевнив, що невдовзі книгу розповсюдять у бібліотеки всіх навчальних закладів та академічних установ України.
Директор Наукової бібліотеки доцент В. Кметь подякував тим, хто долучився до втілення українського проекту “Чорної книги комунізму”, яка є свідченням людського болю і страждань, книги, що стане застереженням для прийдешніх поколінь та утвердженням права на життя кожної людини.
Анна Коляда