Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Нанотехнологічні здобутки Університету

Нанотехнології – наступний логічний крок розвитку електроніки та інших наукоємних виробництв
Нанотехнології і особливо молекулярна технологія – нові, мало досліджені дисципліни. Основні відкриття, що передбачаються в цій галузі, поки що не зроблені. Однак проведені дослідження вже дають практичні результати. Використання в нанотехнології передових наукових досягнень дозволяє зарахувати її до високих технологій. У липні 2009 року на базі природничих факультетів ЛНУ ім. Івана Франка – хімічного, фізичного та електроніки – було створено потужний науково-навчальний центр. Завдяки йому наш Університет отримав статус дослідницького вишу.
Історія Науково-технічного та навчального центру низькотемпературних досліджень
Рішення про створення факультетської кріогенної лабораторії на базі гелієвої станції Г-8У було прийнято у 1971 році ректором Університету професором Максимовичем М.Г. за поданням деканату (декан: доцент Романюк М.О.) і завідувачів кафедр. Будівництво будинку гелієвої установки завершилося в 1975 році і 14 листопада того ж року була введена в дію гелієва станція Г-8. Науковим керівником було призначено доцента кафедри експериментальної фізики Крочука Ананія Савича, завідувачем лабораторії – Драгана Олега Петровича. 24 жовтня 1976 року працівники гелієвої станції отримали рідкий гелій і виконали перші виміри при температурі, нижчій від азотної.
1 липня 1992 року згідно з Ухвалою Вченої Ради Університету та наказом Ректора факультетська кріогенна лабораторія була реорганізована в окремий підрозділ Університету – Відділ низьких температур (ВНТ). Це сприяло ширшому залученню до досліджень при низьких температурах інших факультетів та підрозділів факультету, що своєю чергою привело до збільшення використання рідкого азоту, а тому в 1992 році змонтовано дві азотні установки ЗИФ-1002. Для підвищення наукового рівня фундаментальних досліджень в галузі природничих наук з використанням сучасних методик охолодження досліджуваних об’єктів до температур рідкого гелію у вересні 2001 року на базі ВНТ створено Науково-технічний центр низькотемпературних досліджень (НТЦНД). На посаду директора НТЦНД був призначений В’ячеслав Бондар. У 2002 році розпочато роботи з реконструкції НТЦНД та введення в експлуатацію станції КГУ-150/4,5 з потужністю випуску гелію 40 л/год. Упродовж 9 місяців фірмами “Оксид” та “Гален” (м.Дніпропетровськ) та при активній участі працівників НТЦНД, зокрема директора Бондара В.Д., за­ві­ду­вача лабораторії Васьківа А.П., інженера Шолубка р.В., проведено складні монтажні роботи, а 01.03.2003 року на цій станції отримано рідкий гелій. З моменту запуску гелієвої станції Г-8, КГУ 150-4,5 та азотних установок ЗИФ-1002 систиматично ведеться робота по зрідженню гелію та виготовленню рідкого азоту. Крім виробничої діяльності, в лабораторіях проводиться навчальна та наукова робота.
У березні 2004 року НТЦНД був реорганізований у Науково-технічний і навчальний центр низькотемпературних досліджень (НТНЦНД). У грудні цього ж року директором НТНЦНД призначено доктора фізико-математичних наук, професора Капустяника Володимира Богдановича.

Основні напрями наукової діяльності:
1. Вивчення фізичних властивостей кристалів та наноструктурованих систем для оптоелектронних і нанофотонних застосувань.
2. Вивчення низькотемпературних фазових переходів у кристалічних фероїках.
3. Синтез, вивчення кристалічної структури та фізичних властивостей сполук рідкоземельних металів.
4. Фізіологічні та біологічні основи кріогенних технологій довготривалого збереження генофонду реліктових і ендемічних видів рослин.
5. Фізика і технологія люмінесцентних матеріалів.
6. Структура і фізичні властивості інтерметалідів.
7. Вивчення фізичних властивостей матеріалів у сильних магнітних полях.
8. Кріоелектроніка і фізичні властивості надпровідників.
9. Фізичні властивості сцинтиляційних матеріалів для реєстрації рідкісних подій.

Софія Ткачук, студентка
факультету журналістики

Категорія: №7, жовтень 2011 р.