Під ногами – пожовкле кленове листя… Усі переступають через нього, щоб знайти собі місце… місце, де можна сісти… Але це не парк, що навпроти Університету, а прикрашений Студентський клуб. Дівчата принесли два мішки листя, щоб створити відповідну атмосферу для вистави за мотивами однойменного твору “Солодка Даруся” лауреата Шевченківської премії Марії Матіос.
А далі – переконлива гра акторів – студентів філологічного факультету 4-го курсу. Справжній український дух, який підкреслювали слайди, зняті в Шевченківському Гаю, та музика – здебільшого з репертуару “Тріо Мареничів”. На сцені у центрі уваги – нелегка доля дівчини Дарусі, від народження до зрілого віку. Це приголомшлива розповідь про нещадні жорна історії, людське зло і незнищенне добро, про природну толерантність людей різної крові і націй у часи історичних катаклізмів і про незбагненні пристрасті маленького серця.
Як тільки змогли студенти самостійно зорганізувати такий спектакль? Як дали собі раду із безліччю перешкод, які траплялися під час підготовки? Розповідає Марина Верхогляд, студентка 4-го курсу філологічного факультету: “Ідея створити виставу за цим твором виникла під час спецкурсу з “Історіографії української літератури”. За написання сценарію взялася я, а от у постановці допомагала викладачка світової літератури Ірина Миколаївна Старовойт. Прем’єра вистави відбулася 27 травня. Присутня авторка твору Марія Матіос була розчулена постановкою до сліз. До речі, вона схвалила гру акторів і сказала, що саме такими вона бачила головних героїв, коли писала твір”.
У теперішньому світі багато штучного, а твір “Солодка Даруся” акцентує на людині та її перетворенні, на справжніх цінностях, ділиться враженнями Марина. І не дивно, що у 2005 році “Солодка Даруся” стала найкращою книжкою року, здобула Національну премію України імені Т. Шевченка, її визнали найкращою художньою книжкою останнього 15-річчя, яка вплинула на український світ.
До речі, молоді актори-аматори зробили інсценізацію цього твору першими на львівських теренах та другими в Україні після Чернівецького обласного музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської. Наступний спектакль театральної групи “Імені Марії” (так себе називають студенти-філологи) – за класичним твором, що його не ставили ось уже понад п’ять століть. Особливу подяку за допомогу Марина Верхогляд висловила Центру культури та дозвілля “Лис Микита” нашого Університету.
Наталя Драган-Іванець