Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Урочиста академія з нагоди 90-ї річниці ЗУНР

30 жовтня в Актовій залі Університету відбулася урочиста академія з нагоди 90-ї річниці Західноукраїнської Народної Республіки.
Утворенню Західноукраїнської Народної Республіки передували політичні події, які стали переломними в історії українського державотворення. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року стрілецькі частини на чолі із сотником Дмитром Вітовським зайняли всі найважливіші урядові установи в місті. Уже вранці 1 листопада у Львові з’явилися відозви Української Національної Ради до мешканців столиці і до українського населення всієї Галичини, де, зокрема, зазначали: “Волею українського народу утворилася на українських землях Австро-Угорської монархії Українська держава… Найвищою властю Української держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обіймає власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української держави”. Таким чином, унаслідок безкровного збройного повстання у Львові було відроджено українську державність.
З доповіддю про ці незабутні визначні історичні події виступив кандидат історичних наук, доцент Олег Павлишин, який наголосив, що Листопадовий зрив є особливою подією для галичан, а також розповів про роль Франкового університету в подіях 1918 року.
В урочистій академії взяли участь колективи художньої самодіяльності Університету. Народна чоловіча хорова капела “Прометей” (диригент – Олег Підківка), дівочий хор “Ліра” (художній керівник – Оксана Мельничук), Народний ансамбль пісні і танцю “Черемош” (диригент – Галина Когут) виконали незабутні стрілецькі пісні “Зажурились галичанки”, “Гей, нумо, браття, всі до зброї”, “Ой жалю, мій жалю”, “Ой у лузі червона калина похилилася” та інші. А Народний камерний оркестр Університету запропонував глядачам послухати “Маєву нічку” Левка Лепкого та в’язанку стрілецьких пісень в обробці Миколи Леонтовича (художній керівник – заслужений працівник культури України Романа Бурко).

Оксана Гоцур