Львівський національний університет імені Івана Франка має давні традиції міжнародних наукових зв’язків із навчальними закладами Європи. Відбуваються обміни студентами, зокрема з Масариковим університетом м. Брно (Чехія). Учасницею наукової практики випало бути й мені (серед 16 осіб за результатами навчання вибрали 6).
Керували нашою групою в Чеській Республіці викладачі Ольга Албул та Оксана Лазор. Коли перетнули польсько-чеський кордон, нас приємно вразила древня земля Яна Амоса Коменського, Яна Гуса, Яна Коллара, Павела Йозефа Шафарика. Гарні акуратні будиночки, добротні дороги, ввічливі і доброзичливі люди. Впадає в око добробут мешканців, чистота довкола. Немає сміття, розкиданого вздовж вулиць. Доводиться шкодувати за європейськими культурними традиціями, втраченими після встановлення радянської влади на Закарпатті у середині 40-х років ХХ ст. (адже з 1919 по 1939 р. край входив до складу Чехословаччини).
Масариків університет названо на честь першого президента Чехословацької Республіки Т. Масарика, який народився на Мораві. Томас Масарик – професор філософії у Празькому університеті (1882 – 1914), активний учасник чеського національного руху, депутат Віденського парламенту у 1891, 1907, 1914 рр. Коли почалася Перша світова війна, емігрував до Лондона, де очолив Чеську національну раду й агітував за новий політичний порядок у Європі, який би ґрунтувався на праві нації на самовизначення.
Чеські колеги прийняли нас дуже щиро. Ми мешкали в гуртожитку, разом зі студентами, отож у нас була нагода практикуватися у володінні чеською мовою, а їм – українською. У гуртожитку відразу впадає в око чистота і комфорт.
Насиченою була культурна програма. Побували в замку-граді, який був резиденцією королів та імператорів і і про який розповідають чимало цікавих легенд. Відвідали музеї м. Брно, печери Мацоха та геотермальні води. І, звісно ж, побували в столиці Чеської Республіки – Празі. Враження надзвичайні: Празький град, Карлів міст, годинник “Орлой”, музейні та архітектурні ансамблі. Також Чехія відома своїм пивом та богемським склом.
На церемонії прощання в Масариковому університеті були присутні чеські викладачі, студенти, керівництво кафедри української мови, консул України у м. Брно та представники української діаспори. Після теплих слів з обох сторін я виконала для присутніх низку українських народних пісень Закарпаття та з репертуару світової класики – “Ave Maria”, кілька популярних українських та англійських пісень.
Нам було дуже сумно залишати своїх чеських друзів, цю симпатичну і романтичну країну Європейського Союзу.
Марія Йосипчук,
студентка
філологічного факультету