17 вересня на “Університетські творчі зустрічі” завітав хор Вроцлавського університету “Gaudium”
У Львівському національному університеті імені Івана Франка у 2005 році започатковано “Університетські творчі зустрічі”, які сприяють популяризації національних цінностей українського та інших народів. У рамках “Університетських творчих зустрічей” окреслилися цикли: “Світ українською”, “Тексти і звуки” , “Їх смерть життя розбудить у народі”, “Мистецтво молодої еліти”, “Особистості”, “До джерел духовності”.
Саме в межах циклу “До джерел духовності” в нашому Університеті виступав хор Вроцлавського університету “Gaudium”, який виконав “Літургію польських вірмен на Великдень” в обробці Станіслава Сміловського.
Відкриваючи вечір, проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур зазначила, що багата мозаїка “Університетських творчих зустрічей” дає змогу не тільки показати потужний пласт української національної культури, а й відкривати європейський культурний простір. Також вона висловила вдячність гостям із Польщі за те, що привезли сакральний спів у стіни нашого Університету.
З доповіддю “Інтеграційна пісня” виступила Анна Косцьова. Вона здійснила екскурс в історію, щоб розповісти, чому Вроцлавський університет співає вірменську духовну музику, а також про дух музики, специфіку і форми вірменської культури в Україні.
Духовний зв’язок, важливою ланкою якого є музика, відіграє, як відомо, особливо важливу роль у житті тих народів, яких доля змусила жити далеко від рідної землі. Такою була доля вірменів, значна кількість яких оселилася в Київській Русі ще в Х столітті. У галицьких колоніях вони могли гарантовано користуватися власним правом та віросповіданням, дотримуючись григоріанського календаря. Важливим елементом літургії була, звісно, музика, передусім вокальна, роль якої в ортодоксальних та уніатських службах східного обряду загальновідома. Живучи на українській землі, вірмени створювали свої народні пісні. Проте літургійні пісні були і є визначальним фактом музичної культури вірмен. На львівській і станіславській землях музика вірменів і слов’янських народів, які там проживали, була позитивно-емоційною цінною духовною складовою життя, тому що, як сказав вірменський поет Георг Емін, “немає нічого прекраснішого на цьому світі від братання народу з народом, а пісні з піснею”.
Спільна православна віра, як зазначив на зустрічі доктор мистецтвознавства Юрій Ясіновський, давала змогу долати різні політичні й економічні труднощі, виробляти спільні чи подібні погляди на життя. Свого часу до вірменської культури у своїй творчій діяльності звертався Марко Кропивницький, який робив спроби багатоголосих обробок вірменських поезій.
У виконанні хору Вроцлавського університету “Gaudium” “Літургія польських вірмен на Великдень” підкреслила багатогранну милозвучність і унікальність музичної культури.
Зал, зачарований виконанням сакрального співу, жваво аплодував хорові. Відчуття духовного піднесення залишилося в серці кожного учасника та гостя зустрічі.
Оксана Гоцур