Найменший у світі тризуб із ДНК
Напевно серед ваших друзів немає людей, які б ніколи не чули про вКонтакте чи Facebook. Переважна більшість із них має там свої сторінки та кількасот друзів. Кожен знаходить щось корисне для себе. Хтось більше цінує можливість поділитися із друзями фото з останньої вечірки чи улюбленою музикою, а хтось – оперативність спілкування.
Розвиток соціальних мереж набрав не баченого раніше розмаху. Для того, щоб набрати 10 млн. користувачів Facebook потрібно було 852 дні, Twitter – 780 днів. Новинці ж 2011 року соціальній мережі найбільшого пошукового сервісу Google лише 16 днів (За даними www.watcher.com.ua). Також усе помітнішою стає інтеграція раніше окремих сервісів, як, наприклад, впровадження можливості відео-чату в соціальних мережах.
У межах простору пострадянських країн такі соціальні мережі, як вКонтакте, Facebook та Twitter, все частіше починають використовувати як ЗМІ, так і в маркетингових цілях. Для підтримки бренду в соціальних мережах створюються окремі посади, проходять численні майстер-класи по всій Україні. Та чи тільки на це здатні соціальні мережі?
Якщо заглянути в місію сервісу мікроблогів Twitter (http://twitter.com/about), то можна прочитати приблизно таке: “У Твіттері ми віримо, що вільний обмін інформацією може мати позитивний глобальний вплив. Щодня нас надихають історії про те, як люди за допомогою Твіттера роблять світ кращим найнеочікуванішим способом”. Із прикладами позитивного використання Твіттера виступав на конференції TED у 2009 році його співвласник Еван Вільямс. Його натхненна розповідь зібрала майже півмільйона переглядів за два роки.
У той же час нам часто доводиться чути від однолітків, що соціальні мережі поглинають увесь їхній вільний час. У багатьох українських та закордонних компаніях забороняється використання соціальних мереж у робочий час. І під таку строгу заборону потрапляють не тільки класичні Facebook, Twitter та вКонтакте, а й будь-які месенджери – починаючи від ICQ і закінчуючи Jabber. Однак ситуація повільно, та все-таки починає змінюватись. Керівники все більше цінують оперативність, яка досягається за допомогою сервісів он-лайн спілкування. Джейсон Фрайд, виступаючи в жовтні 2010 року на TEDxMidwest, зазначив також, що месенджери різного роду насправді менше відволікають від роботи, ніж наради та зібрання. Оскільки людина сама вирішує, коли вона матиме час переглянути надіслане їй повідомлення. Можливості безкоштовного контактування навіть на великі віддалі дали також поштовх для розвитку фрилансу, цінність якого, особливо в творчих та ІТ спеціальностях, важко переоцінити.
Отож, проведений час у соцмережах, це не обов’язково втрачений час. Але чи може бути він ефективно витрачений на науку? Та чи є україномовні сервіси, які можуть у цьому допомогти?
Соціальні мережі – куди далі?
Успіху завжди досягає той, хто, можливо інтуїтивно чи ще якимось чином, відчуває, куди далі прямуватиме розвиток технологій і що вже завтра може стати трендом. Однією із цікавих тенденцій подальшого розвитку соціальних мереж є універсалізація ідентифікації кожної людини. Якщо ж говорити простими словами, то в майбутньому кожен із нас матиме тільки один аккаунт, за допомогою якого зможе увійти в різні соціальні мережі.
Скільки соціальних мереж знаєте Ви? 2? 5? 10? Згідно з книгою Brian Solis “Engage” у сервісі Ning зареєстровано вже більше 1 мільйона соціальних мереж. Сам же сервіс Ning напівжартома називають соціальною мережею соціальних мереж. Аби увійти в одну з цих мереж немає необхідності реєструватись, а можна використати уже існуючий свій аккаунт в Facebook або Twitter.
Мережі, створені на платформі Ning, користуються значною популярністю за кордоном. Найчастіше це вузькоспеціалізовані мережі, і в цьому випадку фактором спеціалізації мережі може бути, наприклад, стан здоров’я (одна із найбільших соціальних мереж створена на базі Ning – соціальна мережа діабетиків) чи геолокаційний фактор (мережа “Сусіди”). Деколи навіть кожен окремий клас у школі може мати свою соціальну мережу, що значно спрощує процес комунікації вчителя з учнями.
“Українські науковці у світі”
За адресою www.usw.com.ua є соціальна мережа, створена на базі Ning – “Українські науковці у світі”, яка зараз є однією із найбільших українських мереж на цій платформі. Виникла вона завдяки ініціативній групі українських аспірантів у Німеччині в 2008 році. Засновник і головний ідеатор мережі – Юрій Халавка. Ідея створення такого сайта народилась із бажання підвищити інтенсивність спілкування українських науковців незалежно від того, у якій країні вони працюють.
Від часу заснування мережі минуло трохи більше 3-х років, і на даний час вона налічує понад 1600 учасників, за місяць її відвідує 5000 унікальних відвідувачів з 88 країн світу. У 2009 році USW отримала спеціальний приз Intel-Україна на конкурсі “Новітній інтелект України-2009”, стала фіналістом конкурсу “Інновації в розвитку НДО: ІТ та Інтернет”, проведеного Міжнародною громадською організацією PH International за підтримки корпорації Microsoft. У 2009 році посіла 4 місце, а в 2010 – 3 місце у фіналі UAWebstar у номінації “Соціальна мережа”.
Соціальна мережа “Українські науковці у світі” активно організовує та проводить різноманітні конкурси. Починаючи з 2009 року, щороку реалізовує проект “Подія року в освіті та науці”. У 2011 році вперше було проведено конкурс наукових блогів. Навесні цього ж року було проведено безкоштовний вебінар “Публікації в міжнародних наукових виданнях”, який було переглянуто більше 600 разів. У тестовому режимі почав працювати партнерський сервіс з організації конференцій і семінарів SUMMEET (http://summeet.org.ua/). Мережа USW була одним із перших інформаційних україномовних порталів, яка написала про те, що 2011 рік, згідно з резолюцією ООН, став роком хімії. Традиційно щороку за допомогою офіційного сервісу ведеться онлайн трансляція подій нобелівського тижня.
12 листопада 2011 року засновник мережі – Юрій Халавка став доповідачем першої в Західній Україні події TEDx – TEDxLviv “Точка перетину”. На конференції Юрій виступав з ідеєю як мережеві ініціативи можуть врятувати українську науку.
Мережа сьогодні
Мабуть, одним із головних факторів популярності соціальних мереж є те, що вони доступні кожному. USW не виняток, її учасником може стати кожен. Учасник мережі має свою персональну сторінку, яка відкрита для індексації пошуковими системами. Завдяки хорошому рейтингу USW така особиста сторінка може замінити персональний сайт, адже найчастіше виводиться в ТОП-1 при пошуковому запиті “ім’я прізвище”. Усі учасники мають можливість додавати обговорення та заходи, спілкуватись як публічними, так і приватними повідомленнями, додавати друзів, вести блог всередині мережі. Ведення наукових блогів саме в соціальних мережах є досить популярною практикою за кордоном. Зокрема один із найбільш вдалих прикладів – блогосервіс http://blogs.nature.com/, який існує при журналі Nature, що володіє одним із найвищих імпакт факторів у світі.
Можливість додавати контент і починати обговорення усіма учасниками мережі забезпечує USW реалізацію принципу Веб 2.0, який ще не втрачає своєї популярності.
Кожен із учасників має можливість також долучитись до груп, що є в мережі. На даний час у мережі існує 60 груп, деякі з них присвячені певній галузі, як ось, наприклад, “Chemistry”, “IT”, “Nano”; окремим подіям – “DE:CODED”; чи особливим періодам у науковому житті – “Аспірантура та докторантура в Україні”, “Можливості”, “Українці за кордоном”. Якщо ви не знайшли групи, яка би вас зацікавила – ви можете її створити.
Мережа слугує не тільки засобом обміну інформацією, а й програмним забезпеченням (freeware). Зокрема корисним кожному аспіранту, та навіть і студенту, при підготовці кандидатської/дипломної роботи стане шаблон Thesis New, що був створений у процесі роботи над дисертаційною роботою і призначений для спрощеного написання таких документів, як рукопис дисертації.
Цікаві факти про мережу “Українські науковці у світі”:
- найбільш обговорюваною темою форуму стала тема “Зарплатня науковця”
- найбільша за кількістю учасників група “Аспірантура”
- за час існування мережі проведено 2 консультації для топових програм із захисту прав споживачів
- у сюжеті 5 каналу про освіту у різних ВНЗ брало участь 6 осіб з мережі
- 6% учасників публікують понад 10 статей на рік
- понад 70% учасників вважають, що науковець повинен займатися викладацькою справою лише за бажанням
- 11 % учасників проводять свою відпустку на роботі
Вони – українці!
На жаль, ми рідко знаємо імена українців, які досягають успіху в науковій діяльності. Мережа USW ставить собі за мету змінити цей факт. Адже, для прикладу, один із учасників мережі – Остап Охрін, став наймолодшим професором Німеччини. Зараз Остап у свої 24 роки працює викладачем статистики в Університеті Гумбольдта в Берліні.
Інший учасник мережі – Антон Кузик, виконуючи магістерську роботу в University of Jyväskylä та Helsinki University of Technology, за допомогою методу “оригамі з ДНК” створив найменший у світі тризуб. Цю роботу було опубліковано у науковому журналі Nanotechnology під назвою “DNA origami as a nanoscale template for protein assembly”. Ця подія стала фіналістом конкурсу “Подія року в українській освіті та науці” (2009 р.), який проводила мережа “Українські науковці у світі”.
Ми віримо, що серед вас також є багато молодих науковців, які здатні на великі наукові здобутки!
Будемо раді бачити вас серед учасників мережі “Українські науковці у світі”!
P.S. Мережа “Українські науковці у світі” запрошує до співпраці вчених над темами – аналіз соціальних взаємодій, вивчення соціальних медіа, право у Веб 2.0, кількісні показники у соціальних мережах, розробка соціальних пристосувань, цільові дослідження.
Олена Совин,
аспірант кафедри аналітичної хімії