Осінь – найбагатша пора року. Саме тоді усі, хто докладав зусиль впродовж року, можуть насолоджуватись плодами своєї праці. Цьогорічна осінь не залишила поза увагою і Львівський національний університет імені Івана Франка, обсипавши його подарунками з нагоди 350-річчя. Сила-силенна вітань не лише з України, а й з-поза її меж у поєднанні з рідкісними сувенірами красувались у Виставковій залі Університету. Саме там з 15 жовтня діяла експозиція під назвою “Нас вітають”.
Свій штрих до експозиційного життя Університету додав відомий художник Орест Манюк, який уже не вперше став гостем Франкового вишу. Цьогоріч Орест Ярославович порадував поціновувачів мистецтва виставкою живопису “Барви рідної землі” (у 2010р. – “Барви Галичини”). Що вирізняє Ореста Манюка з числа інших талановитих художників? Мабуть, те, що ця людина одні й ті ж речі, явища, архітектурні споруди бачить щоразу по-іншому, що й говорить про багатогранність душі художника.
Власне бачення різнобічності України як держави показала фотовиставка “Майбутнє належить нам”, організатором якої виступила Профспілкова організація м. Львова “Студентська солідарність”. На огляд представили 36 світлин, авторами яких стали студенти львівських ВНЗ. Що цікаво, студенти ніколи професійно не займались фотомистецтвом. Головною ідеєю експозиції є пропаганда здорового способу життя та боротьби за права дітей. Можу сказати, що вдалось не лише достукатись до сердець оглядачів, а й нагадати кожному те, що тривожить його особисто.
Здавалось, мало спільного між описаними експозиціями, адже перша – виставка дарунків, друга – картин, третя – фотографій. Однак об’єднує їх щось більше – висока мета – спонукати до виховування загальнолюдських цінностей, естетичних смаків і критичних здібностей. Останнє не менш важливо, оскільки люди звикли критикувати те, що їм не подобається. Та й критика завжди є справедливою, якщо підтекстом до неї є плідна праця. Ілюструймо свої наміри добрими справами, бо саме праця творить людину. І добре, коли та праця виливається у мистецтво.
Юлія Гриценко. Фото автора