Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

“Веснівка” Маркіяна Шашкевича мовами світу”

Задум видання “Веснівка” М. Шашкевича мовами світу” виник з нагоди 175-річчя від дня народження поета і 150-річчя альманаху “Русалка Дністровая”. На цей час вже існували поодинокі переклади вірша чужими мовами, між іншим італійська інтерпретація 1924 р. Вольфганго Джусті (перекладача творів Павла Тичини). Ювілей М. Шашкевича викликав неймовірне зацікавлення його життям і літературною творчістю, зокрема, і “Веснівкою”. З’являються нові переклади вірша поета – білоруський, болгарський, вірменський, німецький, серболужицький, угорський, китайський, а також англійський та французький. Тоді ж з’явилася реальна можливість підготувати до друку видання “Веснівки” мовами світу на кшталт “Заповіту” Т. Шевченка і “Каменярів” І. Франка мовами світу. До цього проекту були залучені поети, перекладачі, літературознавці, філологи і науковці різних країн, які з великим зацікавленням відкривали для себе творчість цього видатного “будителя галицького люду”.

Відтоді з’явилося понад п’ятнадцять нових іномовних інтерпретацій “Веснівки” М. Шашкевича – естонська, іспанська, каталонська, литовська, нідерландська, новогрецька, словенська, фінська та ін. Із двома перекладами знайомить своїх читачів газета “Каменяр”. Серед перекладачів запропонованих інтерпретацій вірша М. Шашкевича – Михайло Шашкевич (США), далекий правнук поета, сучасна грецька поетеса Констанса Діма, професор Дамір Пешорда, лектор хорватської мови у ЛНУ ім. Івана Франка, лектор македонської мови у нашому Університеті Ігор Станойоскі, молода естонська поетеса українського походження Марія Юрт, знавець слов’янських мов Матті Асікайнен з Фінляндії та Ганс Мануссон зі Швеції.

Маємо також португальський переклад із видання “Cordas. Antologia da Poesia Ucraniana. Berlim, 1922”, переклади норвезькою (І. Сабор, В. Савицька), іспанською (Сусана Троць, Давид Монтейра (Мадрид), французькою (Ярема Кравець). Поодинокі переклади “Веснівки” М. Шашкевича – бенгальською, грузинською, кримсько-татарською, латиською, румунською, турецькою тощо ще чекають своєї реалізації.

Ярема Кравець,

доцент кафедри світової літератури, координатор проекту “Веснівка” М. Шашкевича мовами світу”

Веснівка

 

Цвітка дрібная

Молила неньку,

Весну раненьку:

“Нене рідная!

Вволи ми волю –

Дай мені долю,

Щоб я зацвіла,

Весь луг скрасила,

Щоби я була,

Як сонце, ясна,

Як зоря, красна,

Щоби-м згорнула

Весь світ до себе!”

“Доню, голубко!

Жаль мені тебе,

Гарная любко;

Бо вихор свисне,

Мороз потисне,

Буря загуде, –

Краса змарніє,

Личко зчорніє,

Головоньку склониш,

Листоньки зрониш, –

Жаль серцю буде”.

 

Маркіян Шашкевич

Ανοιξάτικο τραγούδι

 

Το λουλουδάκι, μια σταλιά ακόμη,

Παρακαλούσε τη μάνα του,

Την πρώτη άνοιξη:

“Μονάκριβη μανούλα μου!

Δύναμη φύσηξέ μου –

Όλον τον κόσμο να προσελκύσω!

Την ευχή σου δώσ’ μου

Κατότυχη νάμαι,

Ν’ανθίσω,

Το λιβάδι ολόγυρα να στολίσω,

Να λάμψω,

Φωτεινή σαν τον ήλιο να γίνω,

Και πυρόξανθη σαν το φως της αυγής”.

“Κορούλα μου, περιστεράκι μου!

Πώς να μη σε λυπάμαι;

Αγάπη μου, ομορφούλα μου,

Η ανεμοθύελλα σα φυσήξει,

Το κρύο θα περονιάζει,

Η χιονοθύελλα σα βγάλεί βούητό,

Η ομορφιά θα μαραίνει,

Το πρόσωπο θα μαραζώνει…

Θα υποκύψεις,

Το κεφάλι σου θα σκύψεις,

Τα φύλλα σου θα πέσουν, -

Καρδιές θα κάνεις να σπαράξουν”.

 

Μετάφραση: Κωστάνς Δημά

Кокиче

 

Цутче ситно

Молело мајка,

Пролет рана:

Мамо родна!

Почуј ми желба -

Наврати ми среќа,

Јас да расцветам,

Поле да разубавам,

Да бидам

Како сонце, јасна,

Како зора, красна,

Да го приберам

Цел свет околу себе!

 

Ќерко, гулапче

Жалам за тебе,

Красно момиче;

Оти виулици ќе завеат,

Мраз ќе потисне,

Бура ќе статони, -

Краса ќе обледне,

Лице ќе оцрне,

Главчето ќе го подведеш,

Ливчиња ќе зарониш, -

Жал срце ќе стегне.

 

Маркијан Шашкевич

 

на македонську переклав

Ігор Станойоскі